У кропивницькому Туристично-інформаційному центрі презентували путівник «Фортеця святої Єлисавети», який написав і візуально оформив кандидат географічних наук, волонтер проєкту «Україна Incognita» Андрій Домаранський.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Модератором презентації став доктор історичних наук Юрій Митрофаненко. За його словами, попри не вельми туристично привабливий стан пам’ятки, яка офіційно має назву «Меморіальний комплекс «Фортечні вали», інтерес до фортеці не зникає ні з боку кропивничан, ні з боку туристів з інших міст. (Наприклад, остання за часом екскурсія зібрала близько тридцяти осіб, зацікавлених фортецею. Мало того, днями делегація з Кривого Рогу приїхала до Кропивницького спеціально на екскурсію фортечними валами).
Під час презентації Андрій Домаранський зазначив, що Фортеця святої Єлисавети почала з’являтись в інформаційному полі Кропивницького у 2004 році, відтоді частина містян почала використовувати її образ та історію для просування проросійських та проімперських інтересів, це природно викликало негатив в інших містян, налаштованих україноцентрично.
«Сьогодні ми увійшли у фазу, коли мусимо подивитись ще раз на фортецю з позицію українця, який живе зараз. Який усвідомлює, що фортеця є, вона має різних цікавих специфічних візуальних рис, це великий об’єкт і ми мусимо якимось чином цю проблему (усвідомлення її ролі в сучасній історії – авт.) вирішити», – вважає науковець.
Структура путівника
Це не перший путівник, створений Андрієм Домаранським у межах співпраці з проєктом «Україна Incognita». Нещодавно у Попельнастому автор презентував путівник «Княжі Байраки», на слуху у шанувальників такого концентрованого знання у формі путівників видання, присвячені дерев’яним козацьким церквам, козацьким цвинтарям, корифею Марку Кропивницькому. Тож структура типова, вироблена раніше: навколо центрального зображення у хронологічній послідовності розміщена інформація про найвизначніші події, пов’язані з фортецею, а на інших сторінках можна прочитати про земляні укріплення, фортечні гармати, меморіали та пам’ятники, розташовані на території.
«У кожного місця повинен бути свій герой, як кажуть, у кожного музею має бути своя Джоконда, а от із фортецею це було найважче, бо хоч це об’єкт, вписаний у нашу історію, та все ж це російський проєкт, створений на російські гроші для задоволення російських інтересів і спрямований проти українських інтересів. Знайти постать, яка б була пов’язана з фортецею і могла представляти українські інтереси було непросто. Ми обрали гетьмана Петра Калнишевського, бо він жив у ті часи і відстоював українські інтереси. Саме він проводив політику відстоювання інтересів Запорожжя у взаєминах із владою Російської імперії. У питаннях захисту козацтва неодноразово мав справи з установами фортеці Святої Єлисавети, протидіючи російській колонізації краю», – так пояснив появу особистості Калнишевського на сторінках путівника Андрій Домаранський.
Унікальна, неприступна, сакральна. Міфи, пов’язані з фортецею
Під час презентації автор торкнувся теми міфотворчості, повязаної з фортецею. Ось кілька з міфів, спростованих А.Домаранським:
- Форма фортеці – унікальна
Насправді форма фортеці типова для того часу і на момент побудови фортеці святої Єлисавети подібних конструкцій уже було збудовано десятки по всій Європі. «Це як хрущовка свого часу», – навів влучну метафору Андрій Домаранський, згадавши, що і в Бельгії, і в Нідерландах, і в інших європейських країнах збережені подібні давні архітектурні конструкції, щоправда, вони більше доглянуті та досліджені, ніж їхня українська, точніше, кропивницька «колега».
- Фортеця була неприступною
Один із міфів, який стосується фортеці, є образ неприступної твердині, якої боялися вороги. Андрій Домаранський спростував цю тезу, розповівши присутнім про подію 1769 року, коли Османська імперія, маючи достатньо сил, щоб заходити глибоко на територію України, пішла походом на наші землі.
«Велике військо, проминувши Бобринець, дійшло до Аджамки, зупинившись, побоюючись величі фортеці святої Єлисавети.
Військо було виснажене, деморалізоване, в страху, що його розіб’ють, проте… гарнізон фортеці був у ще гіршому стані! У фортеці не виказали своєї присутності жодним чином.
Це дозволилило загарбникам легко зайти у навколишні села», – прокоментував науковець черговий міф про велич фортеці.
- Фортеця – наша
«Ні, вона не наша і це треба визнати. Слід дивитися на фортецю очима українця – це усвідомлювати, що це – російська фортеця. Цей об’єкт був побудований у рамках колонізаційного окупаційного проєкту Російської імперії. Він був спрямований на захоплення частини території Війська Запорозького. Це був один із об’єктів великого колонізаційного проєкту. Фортеця мала захищати Нову Сербію – поселенську територію. Не треба цього відкидати і лякатися, але цю фортецю не робить українською те, що вона будувалася руками козаків», – вважає Андрій Домаранський.
Наклад путівника – 500 примірників. Отримати видання безплатно можна у Туристично-інформаційному центрі (по вул.Гоголя,91).
Нагадаємо, у Попельнастому презентували туристичний путівник «Княжі Байраки»
Читайте також: Стежками Марка Кропивницького: в театрі презентували історичний путівник (ФОТО)
Залишити коментар: