Фото, підпис і молочарство: у Львові оцифрували студентську справу Степана Бандери
Державний архів Львівської області оприлюднив особову справу Степана Бандери за час його навчання у Львівській політехніці. Документи охоплюють 1928–1932 роки. Серед них – студентське фото, власноручний підпис і картки з переліком дисциплін майбутнього провідника ОУН.
Оцифрована справа зберігається у фонді №27, описі №5 під номером 377. На її обкладинці зазначено, що вона складається з п’яти аркушів. Більшість документів заповнені польською мовою, якою тоді велося діловодство у Львівській політехніці.
З особової картки можна дізнатися, що Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в Старому Угринові. У графі «національність і рідна мова» вказано «українська», у графі «віросповідання» – «греко-католицьке». До політехніки він вступив після складання матури – випускних іспитів у гімназії в Стрию.
На одній із карток збереглася фотографія 19-річного Бандери та його підпис. Інші документи показують, що саме він вивчав на агрономічному відділі сільськогосподарсько-лісничого факультету.
На першому курсі у 1928–1929 навчальному році серед дисциплін були вища математика, нарисна геометрія, фізика, хімія, геологія, ботаніка, зоологія та економічна географія. Серед оприлюднених документів немає облікової картки за другий курс.
На третьому курсі Бандера вивчав ґрунтознавство, рослинництво, сільськогосподарську механіку, селекцію рослин, тваринництво, організацію та управління сільським господарством. На четвертому — молочарство, насінництво, городництво, соціальну агрономію та економіку сільського господарства.
За даними Музею Степана Бандери, навчання тривало вісім семестрів: чотири у Львові та ще чотири – у Дублянах. Дипломного іспиту Бандера не склав.
Під час навчання він уже брав участь у націоналістичному русі, а в 1932–1933 роках став заступником крайового провідника ОУН. Тож оцифровані документи показують інший бік цього періоду: які лекції відвідував, де навчався і як виглядало студентське життя Бандери паралельно з його підпільною діяльністю.
Переглянути всі документи можна на електронному ресурсі Державного архіву Львівської області.
Редакційний матеріал
