Фронт Сіті: час діяти!

Минулий тиждень для активістів ГО «4Бізнес» був насиченим і багатим на зустрічі у Києві. У фокусі уваги – підтримка бізнесу на прифронтових територіях – тема, що обговорюється на різних рівнях впродовж кількох місяців.

На чолі із головою «4Бізнес» Богданом Мосуновим підприємці Сумщини взяли участь у масштабних національних заходах, зустрічались із можновладцями, вкотре переконували владу в необхідності допомоги малому та середньому бізнесу на прифронтових територіях та, відповідно, прийняття закону про правовий режим Front City.

Спочатку думай про малих!

«Think Small First – Спочатку думай про малих» – форум, що об’єднав представників державної влади, українського бізнесу, міжнародних експертів та аналітичних центрів. Сумська бізнес-коаліція активно долучилась до обговорень актуальних питань підприємців.

У центрі дискусії були економічні та податкові реформи, євроінтеграційні процеси та необхідність врахування реальних можливостей мікро- та малого бізнесу під час формування державної політики.

Про те, що за загальними формулюваннями про «підтримку бізнесу» стоять конкретні підприємці та їхні щоденні ризики, розповів Богдан Мосунов, член Координаційної ради Національної платформи МСБ.

Він представив учасникам форуму ситуацію на прикладі Сумщини – регіону, де підприємці продовжують працювати під постійною загрозою обстрілів, стикаючись із проблемами безпеки, логістики, персоналу та збереження виробництва. Саме реальні проблеми підприємців, зібрані під час консультацій, зустрічей і фокус-груп, стали підґрунтям для концепції «Фронт Сіті».

Особливо емоційною частиною виступу були відео сюжети з історіями підприємців Сумщини. Учасників вразили розповіді підприємців, які продовжують працювати у своїх громадах, попри руйнування, обстріли, втрати та цілодобову небезпеку.

«Держава має прийняти конкретні рішення, щоб бізнес не пішов з Сумщини»

На заходах у Києві сумчани говорили про виклики для підприємців Сумщини, презентували концепцію «Фронт Сіті» та законодавчі рішення, необхідні для збереження бізнесу й робочих місць на прифронтових територіях.

Багато хто зневірився. Якщо не буде умов і підтримки, підприємці поїдуть, – зазначив Богдан Мосунов. – Економіка впаде і області не буде. Держава має прийняти конкретні рішення, зробити кроки назустріч. Є проблеми, але і пропозиції є! Нашою бізнес спільнотою впродовж кількох місяців проведена колосальна робота, йшло інтенсивне обговорення з представниками бізнесу, є результат і змістовні напрацювання – концепція «Фронт Сіті». Час діяти!

Проєкт «Спеціальний економічний режим (СЕР) для прифронтових територій України як інструмент економічної стійкості та стійкості МСБ під час війни» впроваджується за ініціативи Національної бізнес-коаліції ММБ за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Адміністративну та організаційну координацію проєкту забезпечує Бізнес Асоціація «4БІЗНЕС».

«Найперше, що треба зробити під час війни, це звільнити виробництва від податку на нерухомість»

 Ольга Прокопченко, голова туристичного кластеру «Посулля», підприємиця з м.Недригайлів, зазначила:

Я 30 років у бізнесі і простих часів для нас ніколи не було, але ж то були мирні часи. Підприємці, що залишились і працюють на Сумщині зараз, гідні особливої уваги і поваги. Для нас робота, як пост, що не можна покинути, обов’язок перед громадою, людьми, Батьківщиною.

Найперше, що треба зробити під час війни, це звільнити виробництва від податку на нерухомість. В нас є підприємства, які ледь жевріють, напівзруйновані, розбиті, іноді один фундамент залишився… Наприклад пилорама, яка включається тільки для того, щоб обладнання не іржавіло, але як тільки з’явиться можливість, планує відновитись і наростити потужності. Наразі ж, її співробітники на фронті або поїхали і діяльність зупинена, але від податкової виставляються рахунки по старій схемі, як то кажуть по повній.

Потрібний індивідуальний підхід, і на 4-й рік війни ми все ще про це говоримо. Вважаю, це знущання над підприємцями.

Вдячна своїм друзям і колегам з «4Бізнес», що відстоюють інтереси підприємців прикордонної Сумщини, сподіваюсь на скоріші результати і оперативну реакцію влади на необхідність змін. Ми ж продовжуємо працювати в складних умовах, бути соціально відповідальними, допомагати армії і при цьому планувати своє майбутнє у мирній і заможній Україні.

 «Важливо, що ці законодавчі пропозиції передбачають системний підхід до підтримки підприємців на прифронтових територіях» 

Олександр Ярига, голова ГО «Клуб підприємців м.Шостки», засновник і керівник Інформаційного агентства «Північ Медіа», найбільшого ЗМІ Сумщини, говорить:

Нашому медіа вдається тримати баланс і заробляти на рекламі, але хотілося б мати підтримку і від держави, і від місцевої влади. Потрібно частіше спілкуватися з керівниками і активістами громад – у різних форматах. Ми, зі свого боку, максимально висвітлюємо і іміджуємо діяльність і життя всіх міст і районів нашої області, завжди прагнемо надавати споживачам достовірну і оперативну інформацію. Тому, з боку місцевих органів влади, хотілося мати у відповідь спрощені умови співпраці, партнерські програми, які б певним чином підтримували наші медіа.

Вдячні бізнесу області за довіру і рекламу на наших ресурсах. Але і ми пропонуємо лояльні умови і заохочувальні програми для малого і середнього бізнесу, враховуючи військовий час і складність ситуації. Наші онлайн медіа постійно розвивається і наразі ми представлені не тільки на Сумщині, а й на Київщині, Чернігівщині, заході Україні, і кількість наших підписників і рекламодавців незмінно збільшується.

Як і всьому бізнесу прикордонної Сумщини, нам важко. Бачимо, як релокуються великі підприємства, закриваються малі…Наснаги і оптимізму це не додає. Державі треба діяти, щоб економіка Сумщини зовсім не вмерла. По перше, прикордонню потрібна допомога у безпековому сенсі: «чуйки», павербанки, екофло, генератори тощо. Це те, що має бути у кожного, щоб жити і працювати.

Мені імпонує концепція «Фронт Сіті», яку розробили наші партнери – команда «4Бізнес». Важливо, що ці законодавчі пропозиції передбачають системний підхід до підтримки підприємців на прифронтових територіях.

Збереження бізнесу означає збереження робочих місць, податкових надходжень, економічної активності та життєздатності громад.

Бізнес – це, перш за все, люди, колективи і їх родини. І державі треба до них проявити турботу і надати підтримку.

«Чого чекаємо – коли всі поїдуть?»

 Інна Сопітько, підприємиця з м.Охтирка, депутатка Охтирської міської ради, заступниця голови обласної ради підприємців:

Перш за все, вдячна своїм колегам з «4Бізнес» за всю ту допомогу, яку вони надають підприємцям Сумщини. Завдяки їм, у представників бізнесу є можливість навчатись, розвиватись, отримувати гранти, різнобічну експертну підтримку, інформацію щодо змін у законодавстві, брати участь у ретритах, ярмарках, стаді турах тощо. А ініціатива “Фронт Сіті”, презентована на всеукраїнських заходах за участі депутатів ВР – це змістовний і продуманий до дрібниць законопроєкт, на який держава має звернути увагу.

Підприємці Сумщини сподіваються не просто на разову допомогу, а на комплексну систему підтримки, яка дозволить бізнесу вижити та конкурувати в умовах війни.

Чимало питань можна вирішувати на місцевому рівні, але все ж за допомогою держави. Наприклад, наша міська рада пішла назустріч підприємцям і звільнила їх від податку на землю на півроку. Але останнє їх звернення звільнити від цього податку ще на три місяці не було підтримано депутатами. Що зрозуміло, кінець року – треба розраховувати і економити. Якби ж було відшкодування від держави, це питання можна було б вирішити – і місцевий бюджет не постраждав, і підприємцям допомога. До того ж,  підприємці не просять це назавжди, тільки зараз, коли надто важко.

Ще важливе питання – у державі немає хоч якоїсь програми для відновлення зруйнованого бізнесу. Кажуть: чекайте репарацій!
У нашого охтирського підприємця, власника продуктової бази, стався третій приліт. Після перших двох, він відновлювався і працював, а сьогодні говорить: все, сил немає! Розпродає майно і з родиною їде на захід України, де йому запропонували землю. Якби ж була хоч якась участь держави, то він би залишився… а з ним би залишились робочі місця, податки, забезпечення продуктами мешканців громади. Чого чекаємо – коли всі поїдуть?

Треба дати міським радам можливість і повноваження приймати рішення, від яких залежить життєздатність громади і забезпечити справедливий механізм відшкодування. Впевнена, не можна урівнювати прифронтову Сумщину з центральною чи західною Україною.

«Підприємці – велика економічна сила, поки працює бізнес – є життя в громадах»

Руслан Бова, підприємець з м.Тростянець, керівник Центру підтримки бізнесу м.Тростянець, впевнений, що державі і прикордонню треба слухати і чути один одного:

Безпечних місць в Україні майже не існує, але тут, на Сумщині, зовсім інша реальність. Згоден із колегами «4Бізнес», що підприємці у громадах, які щодня живуть під загрозою обстрілів, працюють в умовах, що ніяк неможливо порівнювати зі звичайними економічними ризиками. Пошкодження підприємств, перебої з електроенергією та логістикою, ризики для працівників, втрата майна, відтік кадрів і релокація підприємств безпосередньо впливають не лише на сам бізнес, а й на економічну спроможність громад.

Але в нас є відповідальність, і ми маємо залишатись тут, зберігаючи робочі місця і підтримуючі локальну економіку. До того ж, не тільки працюємо, а і розвиваємось, допомагаємо іншим започаткувати власну справу. Здавалося б, 35 кілометрів від кордону з ворогом, але це не означає, що життя має занепасти або зупинитись. Навпаки!

Дуже ефективною і популярною виявилась державна програма щодо відкриття бізнесу. Я, мабуть, перший на Сумщині, хто пішов вже на друге коло програми центру зайнятості «Власна справа». Взагалі ми допомогли 121 підприємцю нею скористатися, і не тільки у Тростянці, а й Сумах, Дніпрі, Запоріжжі.

Уважно вивчив концепцію «Фронт Сіті», яку розробили колеги з «4Бізнес», вона реальна і життєва. Мені близька думка розглянути на державному рівні можливість бронювання для ФОПів, саме для прикордоння, для реально працюючих підприємств. Наразі цієї можливості немає. Підприємці – велика економічна сила, поки працює бізнес – є життя в громадах.

«Працюємо не завдяки, а всупереч, тому що знаємо – наша робота і послуги потрібні землякам»

Наталія Хорошаєва, підприємиця з м.Ромни, учасниця кластеру «Посулля»:

Потрібно зберегти єдинщиків, особливо тих, хто на продуктовій групі. Скільки пам’ятаю, стільки нас і товчуть, постійно змінюють правила гри. Наразі дуже ускладнене адміністрування. Хіба ж можна прирівнювати невеликі магазини до великих супермаркетів?

Є велика вірогідність, що більша частина підприємців переїде або просто припинить діяльність. Цього не можна допустити, тому держава має негайно реагувати і долучатись до збереження бізнесу на прифронтових територіях.

Великою проблемою є висока ціна на електропостачання, плюс його нестабільність. Немає пільг і допомоги у придбанні генераторів. Приватним господарствам є преференції, підприємцям ні! Підстраховки ніякої, тільки жили тягнуть. Люди, які платять податки, створюють робочі місця, беруть на себе купу ризиків, кинуті напризволяще. Працюємо не завдяки, а всупереч, тому що знаємо – наша робота і послуги потрібні землякам.

Не забуваємо і про духовність, зберігаємо спадщину і пропагуємо історію рідного краю. У нашої родини унікальна етноколекція, яку можна побачити на території садиби «У Наталки», деяким експонатам більше 100 років. Збирали для онуків, щоб знали про козацьку славу нашої Роменщини, любили і поважали рідний край. Теж увесь час хвилююсь – де зберігати, куди ховати від вибухів…
Це така відрада – запросити друзів, завести патефон, послухати українські пісні на старих платівках. Навіть доторкнутися до старинних експонатів, які просякнуті нашою історією, щастя. В наш воєнний час такі емоції необхідні, вони вселяють віру і якоюсь мірою зцілюють душу. Зокрема і команда «4Бізнес» до нас приїздила, запрошую знов!

«Найближчим часом запустимо новий цех, буде круто!»

 Сергій Ятлов, співзасновник ТОВ «Лебединський деревообробний комбінат»

Дуже важко з кадрами. Який може бути настрій у людей, коли навколо нас розбито два переробних підприємства? Така ситуація морально травмує. Неодноразово писали, закликали надати Лебединщині статус зони можливих бойових дій, у відповідь – тиша.

Ті чоловіки, що сидять вдома, воювати вже не підуть, а працювати вони б пішли. Якщо будуть дії влади в цьому напрямку, то й люди зароблять, і держава, і армія. Для збереження робочої сили потрібно спростити критерії для критично важливих підприємств при бронювання працівників.

Також державі треба подумати над грантовими програмами для бізнесу, що знаходиться саме у прифронтовій зоні. Також необхідні регіональні цільові програми.

Майже всі великі підприємства Сумщини або релокувалися, або припинили діяльність. Щоб тут не було пустки, для бізнесу обов’язково мають бути преференції, але не так, мов собаці кістку кинули. Необхідно прибрати зрівнялівку з центральними і західними областями у всіх сенсах. Податкові пільги, енергопідтримка, компенсація на генератори, пальне для виробничих потужностей – ось що ми чекаємо від держави.

Якщо звідси випустити підприємства, що працюють, то гріш нам ціна. Їх треба підтримувати і плекати – вони теперішнє і майбутнє Сумщини.

Не забувати про гідну презентацію на всеукраїнському і світовому рівнях. Моніторити міжнародні івенти і брати в них участь. Що наше підприємство і робить. Маємо філії і торгові марки, зареєстровані в Європі. У Бельгії і Німеччині, до речі, у наших відділеннях працюють українці.

Взагалі за час війни наше підприємство не зупинялось ні на день, побудували три нових цехи, закупили високотехнологічне обладнання. На виставках у Кьольні, Копенгагені відвідувачі не приховували свого здивування і захоплення. Але є проблема: тільки потенційні замовники бачать нас на мапі України, спочатку відмовляються працювати, а потім знаходимо спільну мову, зокрема демонструємо географію наших споживачів. Наразі готуємось до виставок у Брюсселі і Варшаві.

Креативна група постійно працює над іміджем, асортиментом товару. Не припиняється співпраця із навчальними закладами, заздалегідь заохочуємо молодь, реалізовуємо спільні проєкти, шукаємо таланти. Найближчим часом запустимо новий цех, буде круто!

Я багато подорожував, бачив різні країни, краще нашої немає. Мрію працювати, творити і гідно жити тільки тут, на своїй землі. Ми, українці, нація вперта, працьовита і перспективна.

«…І це ще найкоротший перелік питань до держави»

Алла Срібранець, підприємиця з м.Кролевець:

Наше підприємство працює а сфері паливного бізнесу, маємо дві АЗС в місті Кролевець. Наразі, крім безпекової складової, постійної загрози ворожих ударів по паливній інфраструктурі маємо масу питань до держави. Зокрема потребуємо внесення змін до Закону України №3817-IX та врегулювання роботи об’єктів паливного роздрібу на прифронтових і високоризикових територіях.

Минулого тижня наші постачальники потрапили під масовану атаку на нафтобазу, було спалено ємності для зберігання пального і постало питання: де зберігати придбане пальне? Чинне законодавство забороняє зберігати пальне у бензовозах більше 3 днів.
На мою думку, потрібно законодавчо надати можливість зберігати пальне у транспортних засобах для підприємств, що постраждали від ворожих атак і втратили резервуари. Крім цього, надати можливість тимчасового використання пересувних АЗС чинними ліцензованими операторами у громадах, де стаціонарна паливна інфраструктура знищена, пошкоджена або недоступна. Водночас це має стати державним «планом Б», який можна буде оперативно застосувати у разі поширення таких ризиків на інші регіони.

Окреме болюче питання — скасування авансового внеску з податку на прибуток та авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб для пошкоджених та непрацюючих АЗС, яке дозволить зберегти легальне паливопостачання та підтримати постраждалий бізнес. Авансові внески для реалізаторів пального повинні бути застосовані диференційовано – з врахуванням регіону, наближенням до бойових дій. Поки що є однаковим для всіх суб’єктів господарювання, і єдиним аргументом яких є наявність ліцензії на реалізацію пального. Не може бути податок однаковим для невеликої АЗС у селі, наближеному до лінії зіткнення, і у Закарпатті чи Києві, де АЗС на 10 колонок з магазинами та розвагами.

Ще маємо такі пропозиції:
1. Спрощення отримання дозвільних документів на встановлення нових резервуарів або переміщення їх під землю.
2. ⁠В зв’язку з ворожими ударами по складах, нафтобазах неможливість зберігати великі об’єми товару, палива в одному місці, постає необхідність постачання товару «з коліс», а це потребує великої кількості транспорту та водіів. Питання бронювання водіїв більше 50% для транспортних компаній.
3. ⁠Найболючіше питання – бронювання працівників ФОП, яке взагалі не розглядається державою. Ми 25 років працюємо в паливному бізнесі як ФОП, сплачуємо всі податки, відносимось до критичної інфраструктури, але не маємо жодного права на бронювання.
І це ще найкоротший перелік питань до держави.

Підготувала Олена Геренко

The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!