Генерали Європи тепер їдуть вчитися у нас: Сирський розповів про Харківський наступ 2022р.
«Могли тоді звільнити й більше, але…»
Олександр Сирський розповів днями багато цікавого.
Екс Головком взяв участь у дискусії на майданчику «Нової країни» (спільного проєкту LB.ua та EFI Group). Подаємо нижче ключові тези у стислому викладі Катерини Амеліної.
«Штурмові війська доводять свою ефективність»
Олександр Сирський про Харківську операцію:
«На початку серпня 2022-го всі зусилля Збройних Сил були зосереджені на Херсонському напрямку.
Мене викликав на звʼязок президент і запропонував підготувати наступальну операцію в районі Горлівки тими силами, які у нас – у «Хортиці» – були. А у нас їх і не було особливо.
Я запропонував спланувати інший напрямок, де прогнозований успіх був вищим.
За розрахунками вийшло, що це Харківщина, район Балаклії, – там противник наступу не очікував.
Задум полягав у тому, щоб прорвати оборону й швидким просуванням, минаючи важкі бої за населені пункти, вийти до правого берега Осколу – приблизно 65-70 км.
Планували звільнити 3 тис. км² і близько 120 населених пунктів. Але на момент завершення передислокації 29 серпня забезпечення боєприпасами не було.
Дзвонив президент і питав, чому не наступаєте. Так підтримувати наступ не було чим.
Артилерія тоді давала близько 80% усього ураження, а снарядів бракувало настільки, що на 12-15 пострілів противника можна було відповісти одним.
Коли про це доповіли, президент поставив задачу знайти снаряди».
Про режим тиші:
«До підготовки операції допустили буквально пʼятьох офіцерів і генералів. Кожен командир отримував чітке завдання лише в момент, коли підрозділ уже висувався в район зосередження.
У перший день вдалося прорвати оборону й просунутися на 19 км, у другий – ще на 29, на третій день вийшли на берег Осколу. Коли стало зрозуміло, що противник відходить, 92-й бригаді поставили задачу рухатися на Купʼянськ, а на пʼятий день інша частина угруповання оточила Ізюм.
Про використання досвіду:
«Досвід Харківської операції втілювали кілька разів, зокрема на курщині у 2024 році.
Всі ті ж принципи: просування на бронетехніці, минаючи опорні пункти, просуваючись у глибину.
У відповідь противник був змушений кидати на цей напрямок найкращі частини.
Таким чином майже 70 тисяч особового складу було противником перекинуто з інших напрямків».
Про ППО:
«Ситуація з ракетами від партнерів для Patriot складна, і єдиний вихід – власний антибалістичний комплекс.
Створення вітчизняної ракети для боротьби з ворожими літаками і крилатими ракетами вже на завершальній стадії.
Питання буквально місяць-два, вже йдуть останні випробування. Наступний крок – реактивні дрони.
Тут затримується закупівля легкомоторної авіації, здатної з ними боротися: МО рішення ухвалює, процес зрушився з місця.
Потрібна також велика кількість ПЗРК як відносно дешевого способу боротьби з дронами й модернізація звичайних засобів ураження».
Про штурмові війська:
«Штурмові війська майже третій рік доводять свою ефективність. Особливо там, де ситуація складна: забезпечують наступальні дії і запобігають втраті території.
Головне, що вони розвантажили десантно-штурмові війська.
Раніше тільки ДШВ виконували ці дії, і фактично ними, особливо у перший і другий рік війни, закривалися всі проблемні ділянки. Зараз такої ситуації немає».
Про співпрацю з партнерами:
«Наприкінці 25-го і на початку 26-го року всі представники ЗС країн-партнерів, у тому числі Британія, Франція, інші країни, визнали, що їм треба в нас вчитися вже.
Якщо раніше вони навчали українських військових, то тепер приїжджають вивчати наш досвід.
Роль України є визначальною: поки Сили оборони стримують ворога, РФ не може розпочати агресію проти країн Альянсу.
Розвіддані свідчать, що вона до цього готується, але, маючи такі втрати на фронті, залишається питання – чи буде вона до цього готова».
Радіо Трек: НОВИНИ