Жінку з дипломом юриста поставили на військовий облік як медсестру зі званням солдата: чим закінчився суд із ТЦК
В Україні обов’язковому взяттю на військовий облік підлягають жінки, які здобули медичну або фармацевтичну освіту та відповідають установленим законом вимогам. Для жінок з іншими спеціальностями, спорідненими з військово-обліковими, постановка на облік є добровільною. Однак на практиці виникають ситуації, коли жінки несподівано дізнаються, що вже перебувають на військовому обліку, хоча не мають відповідної освіти та не подавали заяв про добровільне взяття на облік.
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про випадок у Харкові, коли жінка з дипломом учителя на блокпосту дізналася, що знаходитьсяя в розшуку. Її доставили до ТЦК, однак домогтися визнання незаконним взяття на військовий облік вона змогла лише через суд.
Тепер увагу привернув ще один подібний спір із ТЦК у Харкові, який розглянув Харківський окружний адміністративний суд. Цього разу жінка виявила в застосунку «Резерв+», що перебуває на військовому обліку зі званням «солдат» та військово-обліковою спеціальністю, яка передбачала наявність медичної освіти. Насправді ж вона здобула юридичну освіту та освіту за спеціальністю «Менеджмент», не мала медичної чи фармацевтичної освіти і, за її словами, ніколи добровільно не ставала на військовий облік.
Обставини справи
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася громадянка України з позовом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому просила визнати протиправними дії щодо взяття її на військовий облік військовозобов’язаних, зобов’язати відповідача виключити її з такого обліку та видалити відповідні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».
Підставою для звернення до суду стало виявлення жінкою інформації про перебування на військовому обліку, хоча, за її твердженням, вона не належить до категорії осіб, для яких такий облік є обов’язковим, і ніколи не виявляла бажання стати на нього добровільно.
Як убачається з матеріалів справи № 520/2837/26, у застосунку «Резерв+» позивачка отримала військово-обліковий документ, відповідно до якого вона перебувала на військовому обліку військовозобов’язаних у ТЦК та СП. У документі було зазначено військове звання «солдат», військово-облікову спеціальність 879249, а також відомості про медичну освіту та спеціальність медичної сестри (медичного брата).
Водночас, як стверджувала позивачка, вона ніколи не здобувала освіти за медичною або фармацевтичною спеціальністю.
На підтвердження своєї позиції жінка надала документи про освіту та виписку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Зокрема, у 2007 році вона закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, здобула базову вищу освіту за напрямом підготовки «Право» та кваліфікацію бакалавра юриста. У 2008 році закінчила той самий заклад, здобувши повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста. Обидва дипломи були видані з відзнакою.
Крім того, 22 червня 2024 року позивачка здобула ступінь магістра за спеціальністю 073 «Менеджмент» у галузі знань «Управління та адміністрування», що підтверджувалося відповідним дипломом Українського католицького університету.
Жінка наголошувала, що не зверталася до державних органів із заявою про взяття її на військовий облік військовозобов’язаних, не направлялася на військово-лікарську комісію та не проходила медичного огляду для визначення придатності до військової служби ані в мирний час, ані під час воєнного стану.
Позивачка посилалася на положення частини одинадцятої статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», відповідно до яких обов’язковому взяттю на військовий облік підлягають жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність і відповідають установленим вимогам щодо стану здоров’я та віку.
Натомість жінки, які мають інші спеціальності або професії, споріднені з відповідними військово-обліковими спеціальностями, беруться на військовий облік за власним бажанням.
Позивачка зазначала, що її освіта не належить до медичної або фармацевтичної, а добровільного волевиявлення щодо взяття на військовий облік вона не здійснювала.
17 жовтня 2025 року жінка звернулася до відповідача із заявою про виключення її з військового обліку військовозобов’язаних. Однак відповіді на цю заяву не отримала.
За її твердженням, вона також неодноразово особисто зверталася до ТЦК та СП із питанням виключення з військового обліку, проте відповідні звернення залишалися без належного реагування.
17 грудня 2025 року представник позивачки направив до відповідача адвокатський запит щодо результатів розгляду її заяви.
У листі від 25 грудня 2025 року ТЦК та СП повідомив, що, за відомостями автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Оберіг», жінка перебуває на військовому обліку військовозобов’язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу з 14 лютого 2022 року.
При цьому територіальний центр комплектування пояснив, що у травні 2022 року під час активних бойових дій у Харкові внаслідок ракетного удару було втрачено частину облікових документів, які містили персональні та службові дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
Через втрату документів відповідач не міг установити, на яких саме підставах позивачку було взято на військовий облік.
Попри це, у листі ТЦК та СП зазначив про відсутність правових підстав для виключення жінки з військового обліку.
Того самого дня, 17 грудня 2025 року, представник позивачки також звернувся зі скаргою до іншого органу військового управління. У відповіді від 30 грудня 2025 року йому повідомили про передбачені законодавством підстави для виключення з військового обліку та їх відсутність стосовно позивачки.
Не погодившись із такою позицією, жінка звернулася до адміністративного суду.
11 лютого 2026 року позов було подано через систему «Електронний суд», а 18 лютого суд відкрив провадження та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позиції сторін
Позивачка наполягала, що відповідач узяв її на військовий облік без передбачених законом підстав.
Вона вказувала, що не має закінченої професійної, фахової передвищої або вищої освіти за медичною чи фармацевтичною спеціальністю, а тому не підлягала обов’язковому взяттю на військовий облік як військовозобов’язана.
В обґрунтуванні позову також зазначалося про наявність у неї спеціальності, спорідненої з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною переліками, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року №313 у редакції наказу від 7 лютого 2022 року №35. Однак, на переконання позивачки, навіть за таких обставин взяття на військовий облік могло здійснюватися виключно за її бажанням, якого вона не виявляла.
Окремо жінка наголошувала на відсутності заяви про добровільне взяття на облік та проходження військово-лікарської комісії.
Разом із позовом вона подала клопотання про поновлення строку звернення до суду. На обґрунтування зазначала про обставини воєнного стану, відсутність фактичної можливості своєчасно захистити свої права, ненадання відповіді на заяву від 17 жовтня 2025 року та безрезультатність неодноразових звернень до відповідача.
ТЦК та СП проти задоволення позову заперечував, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими та недоведеними.
У відзиві відповідач повідомив, що згідно з даними АІКС «Оберіг» позивачка перебуває на військовому обліку з 27 січня 2022 року.
Також у відзиві зазначалося, що в липні 2022 року внаслідок активних бойових дій було втрачено частину облікових відомостей щодо призовників, військовозобов’язаних і резервістів, у зв’язку з чим неможливо підтвердити підстави взяття жінки на військовий облік.
Отже, у відзиві та відповіді на адвокатський запит відповідач навів різні дати початку перебування жінки на обліку та втрати облікових документів.
Водночас відповідач, посилаючись на статтю 17 Закону України «Про оборону України» та частину одинадцяту статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», наполягав на відсутності підстав для виключення позивачки з військового обліку.
Позиція та висновки суду
Щодо строку звернення до адміністративного суду
Насамперед суд розглянув клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду.
Суд послався на постанову Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, у якій наголошено, що суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків під час воєнного стану може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Верховний Суд також звертав увагу на необхідність уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості під час застосування процесуальних норм.
Суд урахував практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Bellet проти Франції», «Проніна проти України», «Петриченко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Іліан проти Туреччини», щодо гарантій ефективного доступу до суду, обов’язку оцінювати важливі аргументи сторін і недопустимості надмірного формалізму при застосуванні процесуальних строків.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи становить шість місяців із дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Суд установив, що матеріали справи не містять доказів повідомлення жінки про взяття її на військовий облік або доказів того, що вона була обізнана про це раніше.
Водночас 17 жовтня 2025 року позивачка звернулася до ТЦК та СП із заявою про встановлення обставин взяття на військовий облік та виключення з нього, однак відповіді не отримала. Надалі її представник направив адвокатський запит, на який відповідач відповів листом від 25 грудня 2025 року.
Зважаючи на ці обставини, характер спірних правовідносин та подання позову 11 лютого 2026 року, суд дійшов висновку, що позивачка не пропустила строк звернення до адміністративного суду. Відповідно, підстав для вирішення питання про поновлення цього строку не було.
За яких умов жінки підлягають взяттю на військовий облік
Переходячи до розгляду спору по суті, суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин, пов’язаних із виконанням військового обов’язку, здійснюється Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» №2232-XII.
Частина одинадцята статті 1 цього Закону передбачає різні умови взяття жінок на військовий облік залежно від їхньої освіти, спеціальності, стану здоров’я, віку та волевиявлення.
Зокрема, жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.
Натомість жінки, які мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною переліком Міністерства оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я і віком, крім зазначеної категорії жінок із медичною або фармацевтичною освітою, беруться на військовий облік за їхнім бажанням.
Суд також звернув увагу на положення частини одинадцятої статті 1 Закону щодо жінок, які бажають проходити базову військову службу. Такі жінки за їхньою заявою беруться на військовий облік призовників безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби, а після її завершення можуть за власним бажанням стати на військовий облік військовозобов’язаних.
Відповідно до статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки, які належать до категорій, визначених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону.
Суд установив, що Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених із відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджений наказом Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року №313 зі змінами, внесеними наказом №35 від 7 лютого 2022 року, на момент взяття позивачки на військовий облік не містив спеціальності «Правознавство».
Водночас із наданих документів про освіту вбачалося, що саме цю спеціальність жінка здобула до взяття її на військовий облік. Диплом магістра за спеціальністю «Менеджмент» вона отримала лише у 2024 році.
Чи могла жінка бути взята на військовий облік без проходження ВЛК
Окрему увагу суд приділив порядку взяття жінок на військовий облік, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.
Суд зазначив, що Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» безпосередньо не визначає процедуру взяття на облік жінок, які належать до категорій, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону.
Відповідні питання врегульовані Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів №1487.
Згідно з пунктом 50 цього Порядку заклади професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за два місяці до завершення навчання подають відповідні списки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Такі списки є підставою для оформлення тимчасового посвідчення військовозобов’язаного без визначення ступеня придатності до виконання військового обов’язку та без відмітки про взяття на облік, а також для внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Тимчасове посвідчення видається строком на 30 діб. Жінки, які отримали такі посвідчення, зобов’язані протягом семи днів із дня їх отримання прибути до відповідного ТЦК та СП за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання для взяття на військовий облік.
При цьому взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їхньої придатності до військової служби, внесення персональних даних до відповідного реєстру та оформлення військово-облікового документа.
Пункт 51 Порядку №1487 передбачає, що керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідні ТЦК та СП про працевлаштованих жінок, які здобули медичну або фармацевтичну освіту та не перебувають на військовому обліку.
Непрацевлаштовані жінки з такою освітою прибувають до ТЦК та СП самостійно.
Водночас жінки, які мають іншу спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, беруться на військовий облік за їхнім бажанням на загальних засадах.
Проаналізувавши ці положення, суд дійшов висновку, що законодавство визначає порядок взяття на військовий облік для жінок із медичною або фармацевтичною освітою залежно від того, чи завершують вони навчання, працюють або не працевлаштовані.
При цьому суд наголосив, що взяття на військовий облік усіх зазначених категорій жінок здійснюється лише після визначення їхньої придатності до військової служби за результатами військово-лікарської комісії.
У справі, що розглядалася, позивачка стверджувала, що ніколи не направлялася на ВЛК і не проходила відповідного медичного огляду. Відповідач не надав документів, які б підтверджували належні підстави її взяття на військовий облік.
Чи є уточнення даних підставою для взяття на військовий облік
Суд окремо проаналізував положення Закону №2232-XII щодо обов’язку громадян уточнювати персональні дані.
Йдеться про норму, яка набрала чинності 18 травня 2024 року та передбачає обов’язок відповідних категорій громадян уточнити персональні дані протягом установленого законом строку через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста або ТЦК та СП.
Суд наголосив, що такий обов’язок стосується саме уточнення персональних даних, а не взяття на військовий облік.
Цей висновок суд обґрунтував системним аналізом відповідної норми, зважаючи на те, що через ЦНАП або електронний кабінет особа не може стати на військовий облік.
Отже, суд розмежував процедуру уточнення відомостей про особу та процедуру взяття її на військовий облік, яка повинна здійснюватися за наявності визначених законодавством підстав.
Які повноваження мають ТЦК щодо військового обліку та реєстру «Оберіг»
Суд також проаналізував положення постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до цього Положення ТЦК та СП є органами військового управління, які забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку, військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є юридичними особами публічного права, а районні ТЦК та СП — їхніми відокремленими підрозділами.
Крім того, суд послався на статті 33 та 34 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», які регулюють організацію та ведення військового обліку, зокрема персонально-якісного обліку відомостей про призовників і військовозобов’язаних.
Суд зазначив, що з 16 березня 2017 року діє Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» №1951-VIII, який визначає правові та організаційні засади створення та функціонування відповідного реєстру.
Згідно зі статтею 1 цього Закону Реєстр є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов’язаних і резервістів з метою забезпечення військового обліку громадян України.
Його завдання включають ідентифікацію таких осіб, забезпечення ведення військового обліку, інформаційне забезпечення комплектування військових формувань, а також надання громадянам передбачених законом відомостей.
Суд звернув увагу на статтю 9 Закону №1951-VIII, відповідно до якої призовники, військовозобов’язані та резервісти мають право отримувати інформацію про своє включення або невключення до Реєстру та відомості про себе, внесені до нього.
Крім того, вони мають право звертатися до органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення або невключення запису про себе чи виправлення недостовірних відомостей.
Водночас пункт 20 Порядку №1487 передбачає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Згідно з пунктом 22 цього Порядку взяття, зняття та виключення з військового обліку здійснюються відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Пункт 79 Порядку №1487 покладає на районні та міські ТЦК та СП обов’язки щодо організації і ведення військового обліку, здійснення взяття, зняття та виключення з нього у випадках, передбачених законодавством, внесення відповідних відміток до військово-облікових документів і виконання функцій із ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Чому суд визнав взяття жінки на військовий облік протиправним
Оцінивши наявні докази, суд установив, що відповідач не підтвердив існування правових підстав для взяття позивачки на військовий облік військовозобов’язаних.
Зокрема, до суду не було надано доказів того, що жінка мала спеціальність або професію, яка відповідно до законодавства могла бути підставою для її взяття на військовий облік, чи іншу спеціальність, яка передбачала б відповідний обов’язок.
Також не було надано доказів того, що позивачка добровільно виявила бажання стати на військовий облік.
Суд урахував офіційні відомості Єдиної державної електронної бази з питань освіти, відповідно до яких позивачка здобула юридичну освіту та освіту за спеціальністю «Менеджмент», однак не має медичної або фармацевтичної освіти.
Водночас документи, які могли б підтвердити правомірність її взяття на військовий облік, у відповідача були відсутні.
Суд звернув увагу, що сам ТЦК та СП фактично визнав відсутність відповідних документів як у відповіді на адвокатський запит, так і у відзиві на позов.
Крім того, у відповідь на первинну заяву позивачки щодо виключення з військового обліку відповідач не прийняв рішення по суті звернення та не вчинив дій для її виключення з обліку.
Натомість у листі від 25 грудня 2025 року, наданому на запит адвоката, ТЦК та СП фактично відмовив у виключенні жінки з військового обліку, посилаючись на відсутність передбачених законодавством підстав.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач за відсутності належних підстав, передбачених Законом №2232-XII, протиправно взяв позивачку на військовий облік військовозобов’язаних і вніс відомості про неї до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Чи можна виключити з військового обліку особу, яку взяли на нього незаконно
Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права, суд проаналізував частину шосту статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Ця норма передбачає виключення з військового обліку громадян, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи оголошені померлими, припинили громадянство України, визнані непридатними до військової служби або досягли граничного віку перебування в запасі.
Водночас суд зауважив, що Закон №2232-XII прямо не визначає правових наслідків протиправного взяття особи на військовий облік за відсутності належної підстави у вигляді виключення з такого обліку.
Для вирішення цього питання суд звернувся до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24.
У пунктах 37 та 39 цієї постанови Верховний Суд розмежував поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку».
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що при знятті з військового обліку законодавство передбачає можливість повторного взяття військовозобов’язаного на такий облік.
Натомість громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов’язаного, тоді як особи, зняті з обліку, продовжують перебувати в цьому статусі.
Відповідно до частини п’ятої статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норми права суди враховують висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі цього Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що частина шоста статті 37 Закону №2232-XII розрахована на випадки правомірного взяття особи на військовий облік військовозобов’язаних, зокрема жінок відповідно до частини одинадцятої статті 1 цього Закону.
Водночас у ситуації, коли особу взято на військовий облік протиправно, рішення про її виключення має бути обумовлене встановленням самого факту незаконного взяття на облік.
Аналогічні правові висновки, як зазначив суд, викладені в постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі №520/15361/25 та від 17 липня 2026 року у справі №520/28781/25.
Отже, суд виходив із того, що відсутність у частині шостій статті 37 Закону окремої підстави для виключення особи у зв’язку з незаконним взяттям на військовий облік не перешкоджає судовому захисту порушеного права шляхом зобов’язання відповідача виключити таку особу з обліку.
Який спосіб захисту суд визнав належним
Суд наголосив, що під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень перевіряється їхня відповідність критеріям, установленим частиною другою статті 2 КАС України.
Зокрема, йдеться про законність, обґрунтованість, добросовісність, розсудливість, пропорційність, дотримання принципу рівності перед законом, права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасність дій органу влади.
Також суд послався на статтю 77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При цьому в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доведення правомірності відповідних рішень або дій покладається саме на відповідача.
Суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть використовуватися як докази.
У цій справі відповідач не надав доказів, які підтверджували б законність взяття позивачки на військовий облік військовозобов’язаних.
Натомість суд установив факт внесення до реєстру відомостей про жінку за відсутності належних правових підстав, а також фактичну відмову ТЦК та СП виключити її з військового обліку.
Визначаючи належний спосіб захисту порушених прав, суд виходив із принципу ефективності судового захисту.
Суд зазначив, що такий захист має забезпечувати безпосереднє поновлення порушених прав особи на підставі судового рішення без необхідності повторного звернення до суду або виконання додаткових умов.
У зв’язку із цим належним способом захисту прав позивачки суд визнав не лише встановлення протиправності дій відповідача, а й покладення на нього обов’язку усунути наслідки незаконного взяття на військовий облік.
Рішення суду
За результатами розгляду справи Харківський окружний адміністративний суд повністю задовольнив адміністративний позов.
Суд визнав протиправними дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо взяття позивачки на військовий облік військовозобов’язаних осіб.
Також суд зобов’язав відповідача виключити жінку з військового обліку військовозобов’язаних та виключити відповідні відомості про неї з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».
Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки стягнуто судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів у порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
