Жінці подарували половину квартири, але співвласниця змінила замки та поставила сигналізацію – чим закінчилася судова тяганина

Київський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу на рішення Оболонського районного суду Києва у справі про усунення перешкод у користуванні квартирою та визнання договору дарування недійсним. Апеляційну скаргу суд залишив без задоволення, а рішення першої інстанції — без змін.

Через зміну замків співвласниця не могла потрапити до квартири

У серпні 2025 року одна зі співвласниць квартири звернулася до суду, заявивши, що після отримання 1/2 частки житла за договором дарування від 2 листопада 2021 року не може повноцінно користуватися своєю власністю.

За її словами, інша співвласниця, яка проживає у квартирі, змінила замки на вхідних дверях та поштовій скриньці, встановила охоронну сигналізацію і не надала їй можливості безперешкодно потрапляти до житла.

Упродовж 2023–2025 років сторони намагалися домовитися про порядок користування квартирою, оплату комунальних послуг і доступ до поштової кореспонденції, однак домовленості досягти не вдалося. Звернення до поліції також не вирішило ситуацію, оскільки правоохоронці встановили, що між сторонами існує цивільно-правовий спір.

Позивачка просила зобов’язати іншу співвласницю надати їй ключі від квартири та поштової скриньки.

Інша співвласниця вимагала скасувати дарування

У вересні 2025 року відповідачка подала зустрічний позов до дарувальника та нової співвласниці. Вона просила визнати недійсним договір дарування 1/2 частки квартири від 2 листопада 2021 року.

Свої вимоги вона пояснювала тим, що у квартирі разом із нею тривалий час фактично проживають спільні з дарувальником діти. За її твердженням, це їхнє постійне та фактично єдине місце проживання: діти ведуть там побут, зберігають особисті речі та користуються квартирою як члени сім’ї власників.

Відповідачка зазначала, що дарувальник знав про фактичне проживання дітей у квартирі та не заперечував проти цього. Водночас 1/2 частку житла було передано особі, яка не є членом сім’ї дітей, без попереднього дозволу органу опіки та піклування.

На її думку, це створило загрозу обмеження житлових прав дітей, зокрема можливого виселення.

Що встановили суди

Суди встановили, що рішенням Оболонського районного суду Києва від 26 листопада 2020 року квартиру визнали спільною сумісною власністю дарувальника та його колишньої дружини. За кожним із них було визнано право власності на 1/2 частку.

2 листопада 2021 року дарувальник уклав договір дарування своєї частки з іншою особою, яка після цього стала співвласницею квартири.

У договорі зазначалося, що правочин не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних осіб, яких дарувальник зобов’язаний утримувати.

На момент укладення договору діти були зареєстровані за іншою адресою. Водночас відповідачка надала довідку житлово-будівельного кооперативу про їхнє фактичне проживання разом із нею у спірній квартирі.

Також ще у 2020 році між відповідачкою та Управлінням поліції охорони у Києві було укладено договір про централізовану охорону квартири. Станом на березень 2025 року нова співвласниця не була внесена до переліку осіб, які мали право користуватися охоронною сигналізацією.

Рішення Оболонського районного суду

26 березня 2026 року Оболонський районний суд Києва задовольнив первісний позов. Іншу співвласницю зобов’язали усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом надання ключів від житла та поштової скриньки.

Водночас у задоволенні зустрічного позову про визнання договору дарування недійсним суд відмовив.

Суд дійшов висновку, що нова співвласниця має такі самі права на володіння та користування квартирою, як і інший співвласник. Матеріали справи підтвердили створення їй перешкод через зміну замків, встановлення охоронної сигналізації та фактичне недопущення до житла.

Щодо договору дарування суд зазначив, що на момент його укладення діти були зареєстровані за іншою адресою. Тому відчуження частки не було визнано таким, що порушило або звузило їхні житлові права.

Суд також вказав, що сама відсутність дозволу органу опіки та піклування не є достатньою підставою для недійсності договору без доказів реального порушення прав та інтересів дітей.

Що вирішив апеляційний суд

Київський апеляційний суд у справі № 756/12336/25 погодився з висновками суду першої інстанції.

Апеляційний суд зазначив, що відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Право співвласника користуватися спільним майном не залежить від фактичного проживання іншого співвласника, сімейних відносин між сторонами чи проживання у квартирі інших осіб.

Після набуття права власності на 1/2 частку квартири нова співвласниця мала отримати можливість безперешкодного доступу до житла. Суд встановив, що після укладення договору дарування вона такої можливості фактично не мала: замки було змінено, діяла охоронна сигналізація, а її не включили до переліку уповноважених осіб.

На думку апеляційного суду, сімейний конфлікт або необхідність захисту інтересів дітей не можуть бути підставою для повного позбавлення іншого співвласника можливості користуватися власним майном.

Водночас щодо договору дарування суд наголосив, що для його визнання недійсним необхідно встановити не лише відсутність дозволу органу опіки та піклування, а й те, що на момент укладення правочину діти мали юридично захищене право користування квартирою та що внаслідок договору це право було реально порушене, обмежене або припинене.

Таких обставин суд не встановив. Доказів того, що внаслідок дарування частки було реально порушено чи звужено майнові або житлові права дітей, матеріали справи не містять.

Апеляційний суд також зазначив, що додаткові докази, подані під час апеляційного розгляду, стосуються обставин, які виникли вже після укладення договору дарування, а тому не підтверджують наявності підстав для його недійсності саме на 2 листопада 2021 року.

У підсумку Київський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Оболонського районного суду Києва від 26 березня 2026 року — без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.