Жив у Бельгії, повісток не отримував, але в Резерв+ побачив «розшук»: чому українцю не вдалося через суд видалити дані з бази
Одеський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом військовозобов’язаного до Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо правомірності внесення та зберігання в інформаційній системі поліції відомостей про порушення правил військового обліку.
Позивач наполягав, що без рішення про притягнення до адміністративної відповідальності поліція не мала підстав обліковувати його як особу, яка вчинила правопорушення, однак суд відмовив у задоволенні позову.
Суть справи
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся військовозобов’язаний із позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області. Він просив визнати протиправними дії поліції щодо внесення та зберігання в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей про нього як про особу, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також позивач вимагав зобов’язати поліцію вилучити із зазначеної інформаційної системи всі відомості про нього за відповідною категорією обліку.
Чоловік пояснив, що перебуває на військовому обліку, що підтверджується електронним військово-обліковим документом. Згідно з його даними, він має військове звання солдата та військово-облікову спеціальність оператора електронних обчислювальних машин. За постановою військово-лікарської комісії від 9 листопада 2007 року його було визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
За твердженням позивача, 4 грудня 2024 року він уточнив свої військово-облікові дані через мобільний застосунок «Резерв+». Зокрема, повідомив актуальну адресу проживання в Бельгії, контактні дані та інші необхідні відомості.
Він наголошував, що фактично не проживає за зареєстрованою адресою в Україні, тому можливі спроби зв’язатися з ним або вручити повістку за попереднім місцем проживання могли бути безрезультатними.
Водночас з електронного військово-облікового документа, сформованого 17 жовтня 2025 року, вбачалося, що чоловік залишається військовозобов’язаним, інформація про відстрочку відсутня, а в застосунку містяться відомості про розшук у зв’язку з порушенням правил військового обліку. Причиною зазначено неявку за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а датою початку розшуку — 17 грудня 2024 року.
Щоб з’ясувати підстави появи цих відомостей, 22 жовтня 2025 року представник чоловіка направив адвокатські запити до відповідного ТЦК та СП і Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Зокрема, він просив повідомити причини внесення відомостей про розшук, надати інформацію про відповідне рішення, а також з’ясувати, чи існують документи щодо притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 КУпАП.
У відповіді від 24 жовтня 2025 року поліція повідомила, що за даними інформаційної підсистеми «Розшук» чоловік раніше не перебував і на момент надання відповіді не перебував у державному розшуку.
Водночас у системі «Інформаційний портал Національної поліції України» він перебував на обліку за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП».
Підставою для внесення відомостей стало електронне звернення ТЦК та СП від 17 грудня 2024 року № Е869533. Воно надійшло шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Єдиною інформаційною системою МВС.
Звернення було автоматично зареєстровано 19 грудня 2024 року за № 37016 у відділі поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.
Таким чином, у справі йшлося не про перебування чоловіка в державному розшуку, а про наявність у поліцейській інформаційній системі відомостей, внесених на підставі звернення ТЦК та СП щодо його доставлення.
У відповіді на адвокатський запит поліція також роз’яснила порядок внесення таких відомостей та запропонувала чоловікові для зняття з відповідного обліку звернутися безпосередньо до ТЦК та СП.
Не погодившись із правомірністю зберігання цієї інформації, військовозобов’язаний звернувся до адміністративного суду.
Ухвалою від 8 грудня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження. Справу розглянули в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Позиції сторін
Позивач вважав, що Головне управління Національної поліції в Одеській області порушило вимоги Конституції України, законодавства про діяльність правоохоронних органів та захист персональних даних.
На його переконання, внесення до поліцейської інформаційної системи відомостей про нього як про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, є незаконним, оскільки відсутні належні документи, що підтверджують встановлення факту такого правопорушення.
Чоловік наголошував, що до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП його не притягували. Відповідно, на його думку, поліція не мала правових підстав зберігати інформацію, яка фактично характеризує його як правопорушника.
Позивач посилався, зокрема, на статтю 9 Закону України «Про інформацію» та статтю 8 Закону України «Про захист персональних даних», обґрунтовуючи необхідність законних підстав для обробки персональних даних, забезпечення їхньої точності та актуальності.
Окремо він зазначав про порушення принципу презумпції невинуватості. На його думку, присвоєння статусу особи, яка вчинила правопорушення, до належного розгляду справи створює хибне уявлення про його винуватість і може спричинити обмеження прав, зокрема під час перевірок документів або перетину державного кордону.
Крім того, чоловік стверджував, що не порушував правил військового обліку. Він пояснював, що проходження військово-лікарської комісії здійснюється за направленням ТЦК та СП, однак жодних повісток або направлень він не отримував.
Натомість Головне управління Національної поліції в Одеській області заперечувало проти позову та просило відмовити в його задоволенні.
Поліція зазначала, що відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», а також пунктів 56 і 79 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, органи Національної поліції зобов’язані за зверненнями ТЦК та СП здійснювати адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, для складення адміністративних протоколів.
Відповідач наголошував, що звернення ТЦК та СП надходять до органів поліції шляхом електронної міжвідомчої взаємодії та автоматично відображаються в інформаційній системі.
На підтвердження своєї позиції поліція надала суду засвідчений витяг з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
ГУНП також зазначило, що його підрозділи не мають технічної можливості самостійно вносити, коригувати або видаляти відомості щодо осіб, які перебувають на відповідному обліку за статтями 210 та 210-1 КУпАП, якщо ці дані були завантажені в автоматичному режимі.
Позиція та висновки суду
Оцінюючи обставини справи № 420/40099/25, Одеський окружний адміністративний суд виходив із приписів частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.
Суд також врахував положення частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають критерії перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Аналізуючи правове регулювання військового обліку, суд послався на статтю 65 Конституції України, Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», а також нормативно-правові акти, які визначають повноваження ТЦК та СП і Національної поліції.
Суд зазначив, що військовий обов’язок громадян включає, зокрема, дотримання правил військового обліку, а його виконання в особливий період здійснюється з урахуванням установлених законодавством особливостей.
Відповідно до статей 33 і 34 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовий облік організовується та ведеться в установленому порядку, а ведення персонально-якісного обліку покладається на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Суд звернув увагу, що ТЦК та СП забезпечують виконання військового обов’язку громадянами, організовують військовий облік, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку, а також забезпечують актуалізацію відомостей у відповідному державному реєстрі.
Крім того, згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію.
Від імені ТЦК та СП розглядати відповідні справи й накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Водночас повноваження поліції в цій сфері мають інший характер.
Зокрема, частина третя статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає обов’язок органів Національної поліції за зверненнями ТЦК та СП, Центрального управління або регіональних органів СБУ здійснювати доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Аналогічні положення передбачено пунктом 56 Порядку № 1487.
Суд зазначив, що у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення ТЦК та СП звертаються до органів Національної поліції для доставлення відповідних осіб.
На якій підставі поліція вносить відомості до інформаційної системи
Окрему увагу суд приділив порядку функціонування інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов’язаних, резервістів».
Правила її формування та ведення визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 лютого 2025 року № 80.
Відповідно до пункту 1 розділу II цієї Інструкції формування інформаційної підсистеми здійснюється в електронній формі з використанням прикладного програмного інтерфейсу, а за відсутності можливості електронного інформаційного обміну — у паперовій формі.
Пункт 4 розділу II Інструкції № 80 передбачає, що підставою для внесення відомостей до інформаційної підсистеми є звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Таке звернення повинно містити персональні дані особи, дату народження, адресу задекларованого або зареєстрованого місця проживання чи перебування, унікальний вихідний реєстраційний номер звернення, кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи, підставу доставлення та інші передбачені законом відомості за наявності.
Суд також звернув увагу на пункт 6 розділу II Інструкції № 80, згідно з яким результат виконання звернення, надісланого в електронній формі шляхом інформаційної взаємодії між реєстром військовозобов’язаних та Єдиною інформаційною системою МВС, автоматично відображається в підсистемі «Облік звернень».
Якщо документи про виконання звернення надходять у паперовій формі, відповідні користувачі інформаційної підсистеми мають внести необхідні відомості не пізніше трьох днів із дати надходження документів.
При цьому згідно з пунктами 3 і 4 розділу III Інструкції доступ до інформаційної підсистеми здійснюється з дотриманням законодавства про захист інформації та персональних даних, а її наповнення забезпечується засобами системи електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів «Трембіта» або центральної підсистеми Єдиної інформаційної системи МВС.
Дослідивши документи у справі, суд установив, що відомості про позивача були внесені до інформаційної системи поліції саме на підставі електронного звернення ТЦК та СП від 17 грудня 2024 року № Е869533, автоматично зареєстрованого 19 грудня 2024 року.
Отже, суд визнав, що відображення відповідних даних у системі «Інформаційний портал Національної поліції України» відповідає вимогам законодавства.
Чи означає відмітка в «Резерв+» притягнення до адміністративної відповідальності
Одним із ключових питань спору стало твердження позивача про те, що за відсутності рішення про притягнення до адміністративної відповідальності його не можна обліковувати як особу, яка порушила правила військового обліку.
Суд не погодився з таким доводом і розмежував відомості про порушення правил військового обліку та факт притягнення до адміністративної відповідальності.
Зокрема, суд зазначив, що правила військового обліку становлять систему обов’язків, установлених Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» та Порядком № 1487.
На переконання суду, порушення таких правил є об’єктивним юридичним фактом, який виникає безпосередньо в момент невиконання особою конкретної вимоги закону або законного розпорядження органу військового управління.
Як приклад суд навів неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за належним чином надісланою повісткою.
Суд наголосив, що такий юридичний факт існує незалежно від моменту ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки адміністративна відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП є формою державного реагування на вже вчинене правопорушення, а не підставою для виникнення статусу особи як такої, що порушила правила військового обліку.
Відповідно, відмітка в реєстрі або звернення ТЦК та СП до органів поліції щодо доставлення особи, за висновком суду, є наслідком зафіксованого факту ігнорування військового обов’язку та реалізацією превентивних і виконавчих функцій у сфері мобілізаційної підготовки.
Водночас такі дії не є актом притягнення до адміністративної відповідальності в розумінні КУпАП.
Суд окремо підкреслив, що сама по собі наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210-1 КУпАП.
На думку суду, така примітка свідчить про необхідність доставлення особи до відповідного ТЦК та СП для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому суд наголосив, що в межах цієї адміністративної справи він не оцінює наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 КУпАП, оскільки це перебуває поза межами предметної юрисдикції суду в цьому спорі.
Таким чином, суд не вирішував питання про винуватість чоловіка у порушенні правил військового обліку, а перевіряв правомірність дій поліції щодо внесення та зберігання відповідних відомостей у власній інформаційній системі.
Чи може поліція самостійно видалити відомості за зверненням військовозобов’язаного
Суд також розглянув вимогу позивача зобов’язати Головне управління Національної поліції в Одеській області вилучити відомості про нього з інформаційної системи.
У цьому контексті суд застосував пункт 5 розділу II Інструкції № 80, який визначає підстави для внесення інформації про стан виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів щодо доставлення осіб.
Зокрема, йдеться про фактичне доставлення особи до відповідного органу, наявність інформації про її перебування в установі виконання покарань, слідчому ізоляторі, ізоляторі тимчасового тримання або місці зі спеціальним режимом тримання, смерть особи чи оголошення її померлою за рішенням суду.
Також Інструкція передбачає внесення відомостей на підставі повідомлення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів про залишення звернення щодо доставлення без виконання, а також у зв’язку з проходженням особою служби у Збройних Силах України, органах СБУ, розвідувальних органах чи інших передбачених законом військових формуваннях.
Суд виходив із того, що до досягнення визначеного пунктом 5 розділу II Інструкції № 80 результату виконання звернення ТЦК та СП органи Національної поліції не мають повноважень вилучати з інформаційної системи відомості про військовозобов’язаного, щодо якого надійшло звернення про доставлення.
Оскільки інформацію про чоловіка було внесено на підставі відповідного електронного звернення ТЦК та СП, а інших обставин, які могли б вплинути на вирішення спору, суд не встановив, підстав для зобов’язання поліції видалити ці відомості не було.
Остаточний висновок суду
Оцінивши обставини справи та відповідне правове регулювання, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що Головне управління Національної поліції в Одеській області діяло в межах наданих законом повноважень і встановлених обов’язків.
Суд визнав правомірними дії відповідача щодо фіксації та актуалізації інформації про позивача в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» на підставі звернення ТЦК та СП від 17 грудня 2024 року.
Також суд не встановив правових підстав для покладення на поліцію обов’язку вилучити відповідні відомості із системи.
Вирішуючи спір, суд урахував положення статті 77 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача.
Оцінивши докази в їх сукупності відповідно до статті 90 КАС України, суд визнав позовні вимоги необґрунтованими, а доводи позивача такими, що не знайшли підтвердження.
У результаті суд відмовив у задоволенні адміністративного позову військовозобов’язаного до Головного управління Національної поліції в Одеській області.
У зв’язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів із дня складення повного судового рішення.
Воно набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано, або в передбачених КАС України випадках за результатами відповідних процесуальних дій чи апеляційного перегляду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
