Глобальне потепління сповільнило обертання Землі
Напередодні в журналі Nature вийшла стаття, в якій геофізик Дункан Агню (Duncan Agnew) з Інституту океанографії Скриппса в Ла-Хойї, Каліфорнія, довів вплив глобального потепління на швидкість Землі. Розрахунки вченого показали, що відтік талих вод з полюса до екватора сповільнив і далі уповільнюватиме швидкість обертання нашої планети. Але є й добрі новини. Вони стосуються регулярної корекції часу, що веде до збою у роботі програм.
Згідно з даними з супутників, на екватор Землі перетекло достатньо води з полярних льодів, що тануть, щоб форма планети стала більш сплюснутою і менш кулястою. Найкраща аналогія для цього явища — це виконання такого елемента у фігурному катанні, як центрування, коли спортсмен може уповільнювати швидкість обертання, витягаючи руки в сторони та прискорюючи його притискаючи руки до боків. Так і збільшення обсягу планети в районі екватора уповільнює швидкість її обертання і фактично робить добу довшою.
«Растояло достатньо льоду, щоб рівень моря піднявся настільки, що ми справді можемо бачити, як це вплинуло на швидкість обертання Землі», — стверджує Дункан Агню.
Важливо, що у масштабі мільярдів і мільйонів років швидкість обертання Землі знижувалася. До цього підштовхувало гравітаційний вплив Місяця на океани, що створювало ефект гальмування. Наприклад, аналіз геологічних відкладень показує, що 1,4 млрд. років тому доба на Землі тривала 19 годин.
З появою атомного годинника в 60-ті роки минулого століття вчені стали помічати, що швидкість обертання Землі збільшується. Оскільки почалися космічні польоти, радари, навігація, комп'ютери та різна електроніка, зміну швидкості планети довелося якось співвідносити з всесвітнім координованим часом, що базується на атомному годиннику. З 1972 року для цього була введена високосна секунда, яка дозволяла зрівняти час і реальне добове обертання Землі. Все було добре до поширення комп'ютерів та програм, для яких додаткова секунда стала неймовірним головним болем. Її неможливо було врахувати — вона запроваджувалась командним методом уповноваженими організаціями.
Але справжній хаос міг наступити при введенні негативної секунди, яка жодного разу не оголошувалась. Очікувалося, що її можуть використати у 2026 році. Справа в тому, що ядро Землі рідке і приблизно з 70-х років переміщення потоків в ядрі планети почало прискорювати обертання Землі. Це в тому, що високосну секунду з певного моменту почали додавати рідше. Нарешті, у 2026 році Земля могла обігнати добові свідчення атомного годинника, і одну секунду довелося б відняти від всесвітнього часу.
Робота Дункана Агню показала, що завдяки танення полярних льодів швидкість Землі знизилася настільки, що тепер віднімання однієї секунди з всесвітнього часу можна відкласти на три роки — до 2029 року і загалом їх доведеться вводити рідше. Для метрологів це бальзам на душу, бо ніхто не розуміє, у що б вилилася така корекція часу. Для самого вченого це привід ще раз на прикладах показати, що діяльність людини безпосередньо і дуже впливає на нашу планету.