Поки українські військові стримують ворога на фронті, аграрії Черкащини ведуть свою боротьбу - за врожай. Працювати доводиться між повітряними тривогами, під час роботи РЕБів, які ускладнюють використання сучасної техніки, і в умовах кадрового дефіциту. Як ці виклики змінюють сучасне сільське господарство, журналісти побачили під час старту жнив на Канівщині.

Ціна врожаю - не лише погода, а й повітряні тривоги

Жнива озимої пшениці стартували у виробничому підрозділі «Степанці» Центрального Хабу МХП. Першими до збирання стали 87 гектарів пшениці. Попри непростий сезон, аграрії розраховують на хороший урожай - нині врожайність становить близько 6,5–6,6 тонни з гектара.

Втім, цього року роботу в полі визначає не лише погода.

Як розповідає керівник виробничого підрозділу Василь Тєлєгін, холодна весна дещо відтермінувала початок польових робіт. Водночас достатня кількість опадів позитивно вплинула на розвиток культур, а поля оминули градові бурі. Найбільшим викликом нинішньої жнивної кампанії стали повітряні тривоги та робота засобів радіоелектронної боротьби.

«Зміни клімату суттєво впливають на нашу справу вже не перший рік. Доводиться не просто призвичаюватись, а перелаштовувати технології. Наприклад, переходити від традиційного обробітку ґрунту до заощадного - без перевертання пласта. Усі пожнивні рештки залишаємо на поверхні. Вони слугують мульчею для збереження вологи», - говорить Василь Тєлєгін.

Агроном підприємства Євгеній Литвин зазначає, що потенціал урожайності цьогоріч був навіть вищим. За сприятливих погодних умов сорти озимої пшениці іноземної селекції можуть давати до 10 тонн із гектара. Щоб мінімізувати ризики, у господарстві висівають сорти різних строків достигання, що дозволяє рівномірніше організувати жнива.

Перед початком роботи комбайнів агроном перевіряє вологість зерна.

«Оптимальна вологість - близько 14%. Якщо показники будуть вищими, зерно потрібно досушувати. Від цього залежить якість його зберігання», - пояснює Євгеній Литвин.

Загалом цьогоріч агробізнес МХП планує зібрати ранні зернові та олійні культури з понад 95 тис. га посівів. На жнивах працюватиме понад 200 комбайнів. Усі машини, як власні, так і залучені, оснащені системами картографування врожайності. Це дозволяє отримувати єдиний масив цифрових даних незалежно від типу техніки та забезпечує якісний аналіз результатів збирання. Масштаб використання цифрових технологій в компанії щороку зростає. Якщо у 2023 році карти врожайності були сформовані на площі 130 тис. гектарів, то у 2025 році вже майже 290 тис. гектарів. Незмінним стандартом компанії залишається якісне картографування щонайменше 95% площ, запланованих для збору таких даних.

Як війна змінила кадрову політику в агросекторі

Повномасштабна війна змінила не лише умови роботи аграріїв, а й ринок праці. Через мобілізацію значної кількості чоловіків агропідприємства, як і багато інших роботодавців, зіткнулися з дефіцитом кадрів. Найбільше - у професіях, які донедавна вважалися суто чоловічими.

У виробничому підрозділі «Степанці» на цей виклик відповіли по-новому: почали активніше залучати жінок і молодь. Тут переконані, що сучасне сільське господарство дедалі більше потребує не фізичної сили, а професійних знань, уважності та вміння працювати з цифровими технологіями.

Сьогодні у виробничих підрозділах Центрального Хабу МХП на посадах, які традиційно вважалися чоловічими, працює вже 81 жінка. Це операторки заправних станцій, агрономки, інженерка, технологині з агрономії, працівниці тваринництва та фахівчині із точного землеробства.

У ВП Степанці жінки також опановують нові професії. Поки що жінка-механізатор залишається рідкістю, однак на підприємстві переконані - це лише питання часу.

«Нехай пробують! Якщо є бажання, то можна бути й механізаторкою. Сьогодні проблема нестачі кадрів в агросекторі дуже актуальна, і найбільше ми потребуємо механізаторів та водіїв. Водночас компанія системно інвестує в розвиток своїх працівників, створюючи можливості для навчання та професійного зростання. Саме для цього працює власна Агрошкола МХП, де можна здобути нові знання, посилити свою експертизу й отримати нові кар’єрні можливості», - говорить керівник виробничого підрозділу Василь Тєлєгін.

Окремий напрям роботи - підготовка майбутніх працівників через дуальну освіту. Студенти аграрних спеціальностей поєднують навчання з практикою безпосередньо на підприємстві. Найкращі після завершення навчання отримують пропозиції роботи.

«Уже працюють чотири молоді спеціалісти, ще п'ятеро завершили виробничу практику й готуються приєднатися до команди. Це наш кадровий резерв», - розповідає Василь Тєлєгін.

Керівник додає, що сьогодні жінки дедалі частіше успішно опановують професії, які донедавна вважалися суто чоловічими. Адже сучасне агровиробництво стрімко диджиталізується, а головними стають знання, навички та готовність навчатися.

«Ще років п'ятнадцять тому жінка-агроном була великою рідкістю. Сьогодні це вже нікого не дивує. Навпаки - викликає повагу».

Від студентської практики - до точного землеробства

Кілька років тому Мирослава Перетятко прийшла у виробничий підрозділ «Степанці» за програмою дуальної освіти. Сьогодні вона вже працює агрономкою з точного землеробства й відповідає за цифровий контроль більшості виробничих процесів.

Замість щоденних поїздок полями - планшет із даними в режимі реального часу. Саме тут відображається інформація про стан посівів, строки сівби, внесення добрив, захист рослин і навіть процес збирання врожаю.

Під час жнив цифрові системи, встановлені на комбайнах, автоматично картографують урожайність кожної ділянки поля та прив'язують її до конкретних координат. Після завершення кампанії ці дані аналізують, щоб зрозуміти, які чинники вплинули на врожайність і які рішення допоможуть зробити наступний сезон ефективнішим.

«Точне землеробство - це про ефективну роботу без зайвих витрат і постійний контроль усіх агрономічних процесів», - розповідає Мирослава.

Вона пояснює, що сьогодні майже вся техніка в господарстві працює із застосуванням цифрових технологій. GPS-моніторинг дозволяє в режимі реального часу відстежувати рух техніки, контролювати логістику та оперативно вносити необхідні зміни. Зерно з комбайнів просто в полі перевантажують у автомобілі-бункери, обладнані системою автоматичного зважування.

На підприємство Мирослава прийшла у 2024 році після закінчення університету за спеціальністю із захисту рослин. Спочатку працювала молодшою агрономкою, згодом - польовою агрономкою. Після навчання за програмою Agro Start в Агрошколі МХП перейшла в напрям точного землеробства.

Каже, що університет дав міцну теоретичну базу, однак із сучасними технологіями довелося знайомитися вже безпосередньо під час роботи.

«На моїй спеціальності у виші більше навчають особливостей вирощування рослин. А сучасна агрономія сьогодні - це ще й високотехнологічна техніка, цифрові системи, аналітика. Цьому я навчалася вже під час практики та в Агрошколі МХП. Технології розвиваються дуже швидко, тому потрібно постійно вчитися», - говорить Мирослава.

Перші кроки молодих спеціалістів на підприємстві супроводжують наставники. Один із них - агроном із 12-річним досвідом Едуард Свідунович. Він переконаний: успіх у професії визначає не стать, а знання й відповідальність.

«Жінки, наприклад, більш творчі, тому інколи ця справа їм навіть вдається краще. Насправді не має різниці, хто працює агрономом - чоловік чи жінка. У цій професії важливі знання, відповідальність, розуміння всіх процесів і вміння правильно організувати роботу. Найважче для молодих спеціалістів навіть не освоїти сучасну техніку - вони це роблять дуже швидко. Найбільший виклик - звикнути до масштабів нашого виробництва, великих площ і кількості процесів, які потрібно контролювати», - говорить наставник.

Тетяна Балякіна

Реклама

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram