«Головний удар мобілізації припав на чоловіків 40–50 років»: Кущ пояснив, чому найбільше навантаження відчуло саме це покоління
Фінансовий аналітик Олексій Кущ заявив, що вікова структура населення України безпосередньо впливає на те, на які покоління припадає найбільше мобілізаційне навантаження. За його оцінкою, протягом повномасштабної війни особливо відчутним воно стало для чоловіків приблизно 40–50 років.
Кущ пов’язує це насамперед із демографічною ситуацією. Покоління українців, народжених у 1970–1980-х роках, чисельніше за частину молодших вікових груп. На чисельність молоді протягом років впливали низька народжуваність та міграція.
Саме тому, за логікою аналітика, можливості рівномірно розподіляти мобілізаційне навантаження між поколіннями обмежені.
Що це означає для мобілізації
Важливо розрізняти оцінку Куща та чинні правила. Його слова не означають запровадження нових вікових меж.
За роз’ясненням Міністерства оборони, за загальним правилом мобілізації підлягають військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, які придатні до військової служби, не мають права на відстрочку та не заброньовані. Для громадян 18–24 років діють інші правила: зокрема, вони можуть добровільно вступити на службу за контрактом; законодавство також передбачає окремі випадки мобілізації осіб молодших за 25 років.
Демографічна проблема значно ширша
Кущ звертає увагу не лише на мобілізацію, а й на загальне скорочення населення України. За наведеними ним оцінками, поєднання міграції та природного скорочення може означати втрату близько 800 тисяч людей на рік. Ці цифри варто сприймати саме як оцінку аналітика, а не як офіційний показник поточної чисельності населення.
Наслідки такої демографічної ситуації можуть відчуватися ще багато років. Менша чисельність молодших поколінь означає меншу потенційну кількість працівників і платників податків, а також людей, які братимуть участь у післявоєнному відновленні країни.
Чи можуть змінити підхід до мобілізації людей старшого віку
Ця дискусія вже ведеться окремо від заяв Куща.
24 серпня 2026 року секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко повідомив, що в Генеральному штабі обговорюють можливість обмеження призову громадян старше 50 або 55 років. Виняток може стосуватися військовозобов’язаних із дефіцитними чи критично необхідними для війська спеціальностями.
Однак Костенко окремо наголосив: остаточного рішення наразі немає. Він також заявив, що питання зниження мобілізаційного віку нижче 25 років на той момент не розглядалося.
Тому слова Куща варто сприймати не як повідомлення про нові правила мобілізації, а як його пояснення демографічної причини, через яку покоління чоловіків середнього віку могло опинитися під особливо значним навантаженням.
Водночас проблема виходить далеко за межі війська: Україні необхідно одночасно забезпечувати потреби оборони, зберігати працездатне населення та мати людський ресурс для майбутнього відновлення.