Ось такі думки на ранок після того як переночував з думкою, що Зеленський намагатиметься будь-якою ціною залишитися при владі. Бо це питання його особистого виживання.
… Ілля Новіков:
Володимира Зеленського запитали, чи балотуватиметься він у президенти, якщо Україна матиме змогу провести вибори. «Якщо це буде під час війни – звичайно. Це моя відповідальність, я маю захищати свою країну з самого початку до кінця цієї війни», – сказав Володимир Зеленський».
Ні, не будеш.
Стаття 103 Конституції каже, що «Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд». Команда Зеленського пробує просувати ідею, що перші 8 (чи скільки там буде на той час) років президентства з 2019 – це нібито «один строк», бо начебто воєнний стан означає що годинник вимикається, і скільки б там не пройшло часу – це все не рахується.
Це юридична фантазія, вона абсолютно ні на чому не ґрунтується. До речі, якби дійсно існував такий таймер президентських повноважень, який зупинявся би на час воєнного стану – це означало би, що Зеленський може ще два роки після закінчення війни спокійно правити без виборів – бо станом на 24 лютого 2022 йому ще залишалося два роки повноважень його першого строку. Але таку теорію ніхто навіть не пробує продати суспільству, бо ніхто її не купить.
Конституція України не передбачає нічного подібного для Президента. Для Верховної Ради передбачає. У статті 83 є пряма норма про продовження повноважень парламенту: «У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану».
Про Президента такої норми в Конституції можете не шукати, її там просто нема. Те, що в нас є зараз з легітимністю Зеленського – це імпровізація, вимушений тимчасовий компроміс. На 90% він складається з розуміння, що навість короткий вакуум влади під час цієї війни може нас знищити, решта 10% — це фраза зі статті 108 Конституції «Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України».
Ця норма – не про нашу сучасну ситуацію, вона не враховує воєнний стан і не встановлює окремі правила на його випадок, не продовжує повноваження Президента, як стаття 83 продовжує повноваження Ради.
Вона лише фіксує момент переходу повноважень.
Просто більшість суспільства і еліт в травні 2024, коли мандат Зеленського з виборів 2019 року сплив, погодилася, що «краще не чіпати». Як кожен конституційно-політичний компроміс, цей піддається ерозії. Чим більше люди розчаровуються в Зеленському, і чим більше часу проходить з 2024, тим більш хитким він стає.
Певного дня ця конструкція може просто припинити працювати. З Радою так не буде – навіть якщо вона матиме 0% підтримки, вона все ще залишиться на 100% легітимною. В цьому різниця між де-факто компромісом і писаною конституційною нормою.
Щодо наступних виборів, то право балотуватися на них Зеленський втратив 20 травня 2024 року, в перший день шостого року свого безперервного правління. Це тема для окремої цікавої розмови, звідки в статті 103 Конституції України 1996 року взялося слово «подряд» після слів «два строки», і до чого тут російська конституція 1993 року. Але воно там є.
І для ЦВК воно означає, що коли Зеленський прийде реєструватися кандидатом, вони повинні будуть йому відмовити.
Бо в разі обрання він став би особою, яка займатиме пост Президента України більше, ніж 10 років без перерви.
В рішенні від 15 травня 2014 Конституційний Суд дав тлумачення, що ніякого іншого сенсу крім «5 років» поняття «строк повноважень президента» не має. Не буває восьмирічних строків президентства. І дев’ятирічних не буває.
І ні, в цьому випадку популістське гасло «це виключно народу України рішати хто буде президентом» також не працює. Конституційне обмеження строків існує саме для того, щоб захищати країну від популярних wannabe диктаторів. Народ може і хотів би обрати свого улюбленого лідера на третій і четвертий раз, але конституція йому цього не дає – і добре робить, як свідчить сумна історія занепаду демократій.
