Хто насправді захищає українські суди: 200 пошкоджених об’єктів, 60 захисних споруд і дані про охорону, які не розкриває ССО
Повномасштабна війна перетворила українські суди на об’єкти підвищеного ризику. Чи обладнані вони укриттями, хто відповідає за безпеку суддів, працівників апаратів і відвідувачів під час повітряних тривог та обстрілів і хто має оцінювати наслідки ворожих атак?
Відповіді Державної судової адміністрації та Служби судової охорони на запит «Судово-юридичної газети» показали таку картину: ДСА фіксує 200 пошкоджених об’єктів системи правосуддя та повідомляє лише про 60 захисних споруд, тоді як ССО, на яку законом покладено охорону судів, забезпечення недоторканності та цілісності їхніх приміщень і майна, заявляє, що облік пошкоджених і зруйнованих будівель до її компетенції не належить.
Більше того, частину інформації про організацію охорони ССО фактично закрила від публічного доступу, пославшись на воєнний стан і загрозу національній безпеці. А ДСА за отримання решти запитаних документів виставила редакції рахунок — 349,65 грн за 105 сторінок.
«Судово-юридична газета» розбиралася, хто і за що відповідає у системі безпеки судів під час війни та що насправді випливає з офіційних відповідей двох органів.
ССО: охороняти суди — наша функція, рахувати зруйновані — ні
Згідно зі статтями 160 та 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підтримання порядку, охорона приміщень судів та недоторканність майна покладені на Службу судової охорони, яка є підконтрольною ДСА України та підзвітною Вищій раді правосуддя
Коли ж постало питання про реальні наслідки ворожих ударів по судах, ССО повідомила, що облік пошкоджених чи зруйнованих будівель судів, органів та установ системи правосуддя внаслідок збройної агресії РФ не належить до її компетенції.
Частину конкретної інформації щодо організації охорони ССО не надала, пославшись на воєнний стан та зазначивши, що розкриття агрегованих відомостей про організацію охорони судів, охоронюваних осіб, резонансні судові засідання та масові заходи може нести загрозу національній безпеці України.
Водночас ДСА України у своєму листі стверджує, що у 2025 році здійснювала щомісячний контроль за діяльністю ССО щодо комплектування та стану охорони приміщень. Проте тут же ДСА прямо констатує: жодних окремих доручень ССО щодо забезпечення безпеки вона не надавала.
200 пошкоджених об’єктів системи правосуддя і лише 60 захисних споруд
На відміну від ССО, Державна судова адміністрація України надала конкретні цифри, які показують масштаб проблеми.
За даними ДСА, з 24 лютого 2022 року внаслідок збройної агресії РФ в Україні пошкоджено 200 приміщень судів, органів та установ системи правосуддя.
Із них 21 приміщення повністю зруйноване та розкрадене, 20 із цих об’єктів — суди.
Окремої уваги заслуговує ситуація із захисними спорудами цивільного захисту.
Станом на 1 січня 2026 року в системі ДСА на обліку перебувало всього 60 захисних споруд, серед яких — 4 найпростіші укриття, 9 сховищ та 47 протирадіаційних укриттів.
Для системи, яка об’єднує сотні приміщень судів по всій країні, наявність лише шести десятків облікованих укриттів означає, що більшість судових установ під час повітряних тривог змушені користуватися виключно правило «двох стін» або найближчими комунальними сховищами.
Водночас із відповіді ДСА не випливає, скільки саме судів фактично мають доступ до захисних споруд інших балансоутримувачів, скільки користуються найближчими укриттями та скільки будівель судів узагалі не мають належного доступу до захисної споруди.
Тобто навіть після отримання офіційної відповіді залишається без відповіді головне практичне питання: скільки українських судів сьогодні реально забезпечені місцями, де судді, працівники апаратів, учасники процесів та відвідувачі можуть безпечно перебувати під час ракетної атаки.
Інформація за прайсом: 349 гривень за копії документів
На запит редакції ДСА повідомила, що обсяг запитуваних матеріалів перевищує 10 сторінок. Відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» та встановленого ДСА порядку перші 10 сторінок надаються безкоштовно, а за виготовлення копій більшого обсягу стягуються фактичні витрати.
За виготовлення копій решти 105 сторінок ДСА виставила редакції рахунок на 349,65 грн.
Водночас адміністрація запропонувала альтернативу: безкоштовно ознайомитися з документами безпосередньо у приміщенні ДСА, робити з них виписки, фотографувати та копіювати власними технічними засобами.
Плани реагування є — але що відбувається в конкретному суді
Детальний самостійний розбір внутрішніх нормативних актів Державної судової адміністрації України дає змогу відстежити, як відомство роками будувало каркас цивільного захисту — від довоєнних стандартів до безпекових планів умов повномасштабного вторгнення.
Нормативна діяльність ДСА створила розгалужену систему наказів та рекомендацій, яка на папері детально описує кожен крок під час надзвичайного стану, але в реальності впирається у брак облаштованих укриттів.
Ще наказом ДСА №93 від 29 січня 2019 року були затверджені Методичні рекомендації щодо безпеки в надзвичайних ситуаціях та Типовий план безперервної діяльності суду. Вони передбачали плани евакуації, визначення відповідальних за безпеку та порядок оповіщення суддів і працівників апаратів.
Після початку повномасштабної війни правила деталізували. Наказом № 524 від 13 листопада 2023 року ДСА зобов’язала суди розробити індивідуальні плани реагування на надзвичайні ситуації. Причому серед відповідальних прямо названі керівники апаратів судів та підрозділів Служби судової охорони. Для евакуації судів передбачено навіть можливість залучення транспорту ССО.
У липні 2026 року ДСА знову оновила систему: наказом № 284 затвердила новий План реагування на надзвичайні ситуації на власних об’єктах.
Тобто проблема не у відсутності інструкцій: плани є, відповідальні на папері визначені, механізми взаємодії прописані.
І саме тому виникає значно гостріше питання: хто перевіряє, чи працює все це не в наказах і таблицях, а під час реального ракетного чи дронового удару?
Замість підсумків
Відповіді ДСА та ССО залишають відкритим головне питання: наскільки реально захищена людина, яка під час повітряної тривоги перебуває у будівлі українського суду.
ДСА демонструє наявність системи наказів, планів реагування, моніторингів та перевірок. Але на фоні реальних російських ударів по будівлях судів та інших органів правосуддя, зокрема по будівлі Вищої ради правосуддя, коли ракети й дрони вже влучають в об’єкти судової влади, питання про те, хто конкретно відповідає за оцінку ризиків, готовність укриттів, алгоритми евакуації, збереження приміщень та безпеку людей, перестає бути дискусією про розподіл повноважень між ДСА і ССО. Це питання життя і здоров’я суддів, працівників апаратів, адвокатів, прокурорів та громадян, які в момент чергової атаки можуть перебувати в суді.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
