Хто сформує новий склад ВККС: уряд послаблює роль міжнародників, а КСУ перевіряє сам принцип їхньої участі.

01-10-2026 14:15
news-image
До перезавантаження ВККС залишається менше року, але правила конкурсу ще не визначені: Кабмін пропонує залишити міжнародних експертів у відборі, але обмежити ситуації, коли без їхньої підтримки рішення неможливе.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

ВККС знову наближається до масштабного оновлення складу, і цього разу головним питанням стає те, хто саме відбиратиме нових членів Комісії та яку роль у цьому матимуть міжнародні експерти.

Нинішній склад ВККС вдалося сформувати у 2023 році після тривалої паузи — за участю змішаної Конкурсної комісії, до якої входили міжнародні експерти.

Але зараз час грає проти системи. Вже у червні 2027 року завершуються повноваження 15 із 16 членів ВККС, а новий конкурс мають оголосити не пізніше 1 березня. Водночас у межах євроінтеграції Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити змістовну участь незалежних експертів у новому відборі.

Правила цього конкурсу Кабмін запропонував у законопроєкті № 16018-1, внесеному до Ради 10 вересня. Запропоновані ж урядом норми викликали хвилю занепокоєння серед прибічників участі міжнародних експертів у конкурсних доборах.

Що саме пропонує урядовий законопроєкт

Пояснювальна записка до законопроєкту стверджує, що проєкт покликаний виконати міжнародні зобов’язання України та удосконалити конкурсні процедури до ВККС і ВРП.

Аналіз тексту самого проєкту показує зміну правил гри порівняно з першим конкурсом 2021–2023 років.

Другий склад Конкурсної комісії формується на 2 роки у складі 6 осіб. Це будуть троє суддів або суддів у відставці від Ради суддів України та троє осіб від міжнародних організацій. Проте уряд ввів нову вимогу: щонайменше один із трьох кандидатів за міжнародною квотою обов’язково повинен бути громадянином України.

Законопроєкт розділив процедуру голосування. Якщо для рішень щодо доброчесності кандидата потрібно 4 голоси, з яких щонайменше 2 — від міжнародних експертів (із вирішальним голосом міжнародників у разі розподілу 3 на 3), то для рішень щодо професійної компетентності достатньо 4 голосів, із яких лише один голос має належати міжнародній квоті.

Передбачений і резервний механізм. Якщо міжнародні організації протягом 30 днів не нададуть свій список кандидатів, право висувати експертів за міжнародною квотою переходить до вітчизняних органів — Ради прокурорів України, Ради адвокатів України та Президії Національної академії правових наук України.

Зміни стосуються і адміністративного підпорядкування ВРП. Ведення обліку документів, організаційне забезпечення, перевірка кандидатів та збереження матеріалів повністю передаються від незалежного секретаріату до Секретаріату Вищої ради правосуддя. При цьому можливість залучення особистих помічників для членів Комісії викреслюється, залишаючи їм лише перекладачів.

Проєкт прямо передбачає припинення конкурсу на вакантні посади членів Конкурсної комісії, оголошеного рішенням ВРП від 22 липня 2025 року.

Щодо добору членів самої ВРП пропонується запровадити додаткові співбесіди для перевірки компетентності, які проводитимуть органи, що скликають з’їзди (або комітет Верховної Ради).

Висновок Венеційської комісії: чому євроексперти забракували урядовий проєкт

25 вересня 2026 року Венеційська комісія спільно з Генеральним директоратом з прав людини та верховенства права Ради Європи оприлюднила Терміновий спільний висновок CDL-PI(2026)015.

Експерти привітали сам намір уряду продовжити участь міжнародних фахівців для другого складу Конкурсної комісії ВККС. Водночас Венеційська комісія наголосила: сукупність додаткових процесуальних змін, закладених у законопроєкт № 16018-1, робить міжнародну участь формальною.

Венеційська комісія підкреслила, що міжнародні партнери й раніше мали право подавати громадян України. Але перетворення цього на законодавчу вимогу звужує вибір і наражає такого члена Комісії на величезний внутрішній та політичний тиск усередині країни.

Якщо для рішення про професійну компетентність потрібен лише один голос від міжнародної квоти, цим голосом може стати саме той обов’язковий громадянин України. У такому разі кандидат може бути рекомендований або відсіяний взагалі без підтримки іноземних незалежних експертів. Венеційська комісія рекомендувала поширити правило 4 голосів (із яких щонайменше 2 — міжнародні та з вирішальним голосом при 3 на 3) на всі етапи оцінювання, включно з професійною компетентністю.

На думку комісії, передача права висувати кандидатів Раді адвокатів чи Раді прокурорів у разі затримки міжнародників несе ризик повернення до нереформованих корпоративних впливів.

А передача збору даних та обліку до Секретаріату ВРП і позбавлення членів Комісії аналітичних помічників позбавляє орган незалежної аналітичної спроможності.

Цю позицію повністю поділяють громадські організації, які називають урядовий проєкт у нинішній редакції «імітацією вимог ЄС».

Головне науково-експертне управління Верховної Ради, своєю чергою, вказало на нормативну проблему. Проєкт вимагає 4 голоси за компетентність, але взагалі не визначає юридичних наслідків, якщо кандидат не набрав цих 4 голосів.

Подання 56 депутатів і ризик «великого обнулення»

Однак у дискусії навколо урядового законопроєкту №16018-1 є ще одна деталь, яка може пояснювати обережність Кабміну щодо ролі міжнародних експертів у майбутніх конкурсах.

В Конституційному Суді України перебуває конституційне подання 56 народних депутатів від 20 грудня 2024 року №03/428. Його автори поставили під сумнів конституційність законодавчих механізмів, які передбачають участь міжнародних експертів у формуванні українських державних органів.

Фактично йдеться не про один конкурс чи один орган, а про значну частину реформ останніх років. Оскаржувані положення стосуються і судової та антикорупційної систем, де міжнародні експерти отримали роль у конкурсних процедурах.

Тому урядову модель нового добору до ВККС можна розглядати і під іншим кутом. Не виключено, що її автори намагаються не стільки обійти міжнародні зобов’язання України, скільки знайти конструкцію, яка одночасно збереже участь міжнародних експертів і буде стійкішою з погляду Конституції.

Це особливо важливо з огляду на строки. Якщо новий конкурс до ВККС буде побудований виключно на механізмі, конституційність якого згодом поставить під сумнів КСУ, законодавцеві може довестися вже під час відбору терміново змінювати правила. У гіршому випадку питання можуть виникнути і щодо легітимності окремих етапів конкурсу та прийнятих у його межах рішень.

Саме тому перед урядом і парламентом стоїть складніше завдання, ніж просто вирішити, скільки голосів у конкурсній комісії матимуть міжнародні експерти. Необхідно знайти баланс між виконанням євроінтеграційних зобов’язань, реальним — а не декоративним — впливом міжнародних членів комісії та конституційною стійкістю самої процедури.

І в цьому контексті застереження Венеційської комісії набувають вже іншого значення. Питання полягає не лише в тому, чи достатньо сильну роль отримають міжнародні експерти зараз, а й у тому, чи переживе запропонована модель можливе рішення Конституційного Суду щодо допустимих меж їхньої участі.

Не лише ВККС: під питанням і майбутнє Етичної ради

Проєкт не обмежується формуванням нового складу ВККС. Документ також змінює правила конкурсного відбору членів Вищої ради правосуддя — органу, від якого значною мірою залежить кадрова та дисциплінарна політика в судовій системі.

Основною ланкою цього відбору наразі залишається Етична рада, яка проводить попередню оцінку кандидатів до ВРП за критеріями професійної етики та доброчесності. Чинна модель побудована на паритеті: до Етичної ради входять троє представників суддівського середовища та троє членів, запропонованих міжнародними організаціями.

Саме тому дискусія про майбутню роль міжнародних експертів стосується не лише ВККС. Законодавцеві фактично необхідно визначити, якою має бути міжнародна складова і в механізмі формування ВРП.

Пошук урядом іншого балансу голосів можна розглядати не лише як потенційне послаблення міжнародного компонента, а й як спробу заздалегідь зробити конкурсні механізми до ВККС та ВРП стійкішими до можливого рішення КСУ.

Однак така конструкція має пройти між двома ризиками: не допустити, щоб міжнародна участь стала суто формальною, і водночас не закласти в закон механізм, конституційність якого може бути поставлена під сумнів уже під час наступних конкурсів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ