У вівторок, за підсумками довгих дебатів, держави ЄС домовилися зберегти один із головних санкційних режимів проти Росії і навіть зробили санкції стабільнішими – продовжили їх на 36 місяців.
Утім, це рішення обійшлося дорогою ціною: з оновленого списку виключили російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана.
Основним лобістом пом’якшення санкцій став європейський важковаговик – Франція.
Про те, чому президент Емманюель Макрон пішов на це та що отримає Франція, і як Латвія намагалася протистояти порятунку російських олігархів, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" в Брюсселі Тетяни Висоцької Торгівля санкціями та заручниками. Як ЄС ледь зберіг тиск на Путіна та хто підтримав Україну. Далі – стислий її виклад.
Санкційний режим Євросоюзу у відповідь на "дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України" був створений ще у березні 2014 року – як швидке покарання для причетних до окупації та протиправної анексії Криму.
Різке розширення і переформатування списку санкцій відбулося у 2022-му році.
Загалом ці обмеження охоплюють понад три тисячі фізичних та юридичних осіб.
Найбагатші підсанкційні особи докладають найбільше зусиль до свого виключення зі списку через заморожені на території ЄС кошти та інші активи.
Битва за виключення з-під санкцій олігарха Алішера Усманова триває вже давно. Навесні 2026 року кампанія з його порятунку вийшла на найвищий політичний рівень.
Як повідомляла "Європейська правда", тоді президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган написав лист словацькому прем’єру Роберту Фіцо з проханням підтримати виключення Усманова зі списку. У ньому Ердоган називав Усманова "узбецьким філантропом" та посилався на благодійну діяльність російського олігарха у Центральній Азії і тюркському світі.
Словаччина тоді поширила лист серед інших столиць ЄС, але безрезультатно. Та тільки 11 вересня ,під час обговорення санкційного режиму у Брюсселі, французький дипломат раптом заявив, що Париж підтримує словацьку ініціативу щодо виключення Усманова з санкційного списку.
За даними джерел, Франція домоглася зняття санкцій з Усманова в обмін на звільнення громадянина Франції Мартіна Раяна.
Причина щодо виключення зі списку санкцій Фрідмана вкрай прозора: він вже давно через суди вимагає від Люксембургу щонайменше $16 млрд компенсації за заморожені активи. Судові суперечки тривають досі, нервуючи люксембурзьких посадовців.
Схема скасування санкцій створить небезпечний прецедент: персональні санкції, запроваджені за агресію проти України, перетворяться на "валюту" в суперечках та дискусіях, які безпосередньо України взагалі не стосуються, а "торгівля заручниками" може стати інструментом пом’якшення санкційного тиску.
Протистояти порятунку двох російських олігархів намагалася Латвія, але її публічний демарш тривав недовго. Щоб зберегти обличчя, Латвія утрималася під час голосування за виключення Усманова та Фрідмана. Латвійський премʼєр Андріс Кулбергс пояснив це "вибором між поганим і набагато гіршим". Якщо накласти вето – всі три тисячі підсанкційних, від Путіна до Абрамовича, опинилися би поза санкціями.
Також Рига оголосила про підготовку національних санкцій проти обох олігархів, щоб не допустити розблокування їхніх активів у Латвії.
На цьому тлі показово виглядає й інша домовленість.
Премʼєр Латвії повідомив, що після його контактів з президентом Емманюелем Макроном Франція погодилася розпочати переговори про участь Риги у французькій ініціативі ядерного стримування.
Отже, добра новина полягає у тому, що тепер виключити когось з санкційного списку під шантажем однієї або кількох країн стає майже неможливо – щонайменше, протягом наступних трьох років.
З іншого боку, створено прецедент, коли санкції щодо топфігурантів зняті унаслідок політичного торгу.
Чи не підважить цей прецедент ще й секторальні санкції проти економіки РФ?
Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької Торгівля санкціями та заручниками. Як ЄС ледь зберіг тиск на Путіна та хто підтримав Україну.