Вперше за понад півтора року президентства Дональда Трампа законопроєкт щодо санкцій проти Росії потрапить йому на підпис, здолавши складні дебати та голосування в обох палатах Конгресу.
Цей тиждень був останнім, коли закон можливо було оперативно ухвалити. Для лобістів України було украй важливо ухвалити закон у Палаті представників без жодних змін, що і сталося.
Тепер м’яч переходить на поле президента США. І є всі підстави очікувати, що Трамп підпише документ, який має вдарити по здатності Росії продовжувати війну.
Про те, чому ж демократи, серед яких є значна частина проукраїнських, так прагнули заблокувати цю ініціативу, що передбачають ці "пекельні санкції" і по кому, крім Путіна, вони вдарять, читайте в статті Ольги Ковальчук та Сергія Сидоренка "Пекельні санкції" стають реальністю? Як Конгрес США покарав Росію та що робитиме Трамп. Далі – стислий її виклад.
У середу Палата представників зі значною перевагою (262 проти 159) схвалила законопроєкт Грема – названий на честь його співавтора, покійного сенатора Ліндсі Грема. Документ, серед іншого, передбачає "каральні" мита проти держав, які є найбільшими покупцями російських енергоносіїв, і може стати ключовим інструментом санкційного тиску на Росію.
Демократи в Палаті представників наполягали на внесенні змін в законопроєкт, але на практиці ці зміни могли призвести до зриву ухвалення закону.
Головним занепокоєнням партії "синіх" стало розширення президентських повноважень у застосуванні митних тарифів – улюбленого інструменту Дональда Трампа у втіленні зовнішньої політики.
Закон вдалося ухвалити завдяки двом конгресменам-демократам Джареду Голдену від штату Мен та Марі Глюсенкамп Перез від штату Вашингтон.
Своє голосування ці депутати пояснили прагненням підтримати Україну.
Втім, існує імовірність, що реальна причина їхнього бунту була іншою. Ці конгресмени порушили партійну заборону вже вдруге від початку вересня, і попередній випадок, який також обурив решту демократів, був взагалі не дотичний до України.
Тож, імовірно, йдеться про більш системну суперечку з партією, яка випадково зіграла на користь нашій державі.
Проєкт Грема найбільше відомий запровадженням "вторинних мит" – тобто оголошенням митної війни тим державам, які продовжують купувати російські нафту та газ.
Причому Трамп отримує дуже широку свободу у веденні цих тарифних війн (що, власне, і було головною причиною опору демократів). Якщо закон набуде чинності, він дасть президенту право запроваджувати мита щодо країн-імпортерів російських енергоносіїв у розмірі до 100%, самостійно підбираючи конкретну ставку під кожну країну.
Окремо передбачене право президента запровадити мита на всі товари, що імпортуються до США з Росії. У цьому разі максимальна ставка становить 500%.
Але буде помилкою вважати, що це єдиний сильний бік майбутнього закону.
Окрім тарифних положень, проєкт містить перелік обов'язкових санкцій проти російського керівництва, банківських установ, енергетичного сектора, осіб, які співпрацюють з російською оборонною промисловістю та її так званим "тіньовим флотом".
Однак законопроєкт передбачає, що президент може відмовитися від запровадження заходів проти конкретних осіб, але не довільно – Білий дім має подавати звіт Конгресу з обґрунтуванням того, що таке рішення є необхідним для національної безпеки США.
Не менш важливим є те, що у проєкті Грема кодифікуються, тобто набувають сили закону всі ті санкції, які вже запроваджені американським урядом у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії.
Це обмежує право президента знімати чи пом’якшувати санкції.
Наразі є сигнали, що Дональд Трамп підпише законопроєкт.
Докладніше – в матеріалі Ольги Ковальчук та Сергія Сидоренка "Пекельні санкції" стають реальністю? Як Конгрес США покарав Росію та що робитиме Трамп.