Ігор Макарик, Борис Кормич, Юрій Глушко і Борис Леонов: співбесіди ВККС та Експертної ради до СОАС
Вища кваліфікаційна комісія суддів України разом з Експертною радою 6 жовтня 2026 року продовжила спеціальні спільні засідання в межах конкурсу на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду. Нагадаємо, що Комісія продовжує відбирати суддів на 17 вакансій до СОАС.
Цього дня заслухали Ігоря Макарика, Бориса Кормича, Юрія Глушка і Бориса Леонова. Усі четверо претендують на посаду судді СОАС. Відводів і клопотань кандидати не заявляли.
Співбесіда з кандидатом Ігорем Макариком
Заступник начальника юридичного відділу ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня» Ігор Макарик пояснив розбіжність між заявою про адвокатуру pro bono на конкурсі до ВАКС і договорами з гонораром, 30 000 доларів на ремонт житла батьків і висновок Експертної ради про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Біографія та кваліфікація
Ігор Макарик у 2013 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (магістр права). У жовтні 2013-го — червні 2015-го був головним спеціалістом відділу державної реєстрації речових прав. З 2015 року — юрисконсульт юридичного відділу ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня» для людей як для себе», з 1 червня 2026-го — заступник начальника цього відділу. Присягу адвоката склав 2017 року. Стаж у сфері права — понад 11 років. Результат іспиту — 364,04 бала.
Рішенням ВККС від 20 березня 2026 року Ігоря Макарика визнано таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Вищому антикорупційному суді. Участь у конкурсі припинено.
У доборі на посаду судді місцевого суду Ігор Макарик не склав іспит за господарською та адміністративною спеціалізаціями, натомість за загальною спеціалізацією іспит склав. 18 вересня 2026 року Експертна рада ухвалила висновок про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Pro bono і договори з гонораром
Кандидата запитали, чи точним було твердження 16 лютого 2026 року на співбесіді до ВАКС, що після повномасштабного вторгнення він працював виключно pro bono, понад 30 клієнтам на рік. У цьому конкурсі знайшли щонайменше три договори з гонораром, за двома є заборгованість. Ігор Макарик визнав, що припустився помилки і сказав не до кінця точно. Пояснив, що хотів донести відсутність доходів від адвокатури в податковому обліку.
За договором із батьком надавав правничу допомогу. У грудні 2022 року суд присудив 2 000 грн витрат з відповідача на користь батька. Кандидат відмовився їх отримувати, бо це батько. Формально борг є до спливу позовної давності у вересні 2028-го. Два інші договори стосувалися стягнення боргу з одного відповідача на користь кількох клієнтів. Чому не розмежував гонорар і pro bono ще в лютому, пояснив хвилюванням і тим, що міжнародні експерти тоді не назвали конкретну справу.
Заощадження для батьків і попередній висновок ГРМЕ
Кандидата запитали, яка частина з близько 30 000 доларів готівки, переданих батькам на збереження і використаних на реконструкцію їхнього житла, є заощадженнями подружжя, а яка — коштами батьків. Ігор Макарик пояснив, що реконструкцією займалися батьки. Сам він тоді не був суб’єктом декларування і письмового обліку розподілу не вів, тож частку назвати не зміг. Пам’ятає лише збережені 6 000 євро. Решту заощаджень, за його словами, намагався тримати в доларах.
Окремо запитали, чому з понад 100 адвокатських справ він дав деталі лише щодо трьох договорів і не надав знеособлені копії решти, не розкриваючи адвокатської таємниці. Кандидат сказав, що з більшістю клієнтів зв’язок утрачено. Водночас визнав, що технічно міг прибрати персональні дані і передати відредаговані тексти.
Кандидата запитали, чому, на його думку, Експертна рада не повинна враховувати попередній висновок Громадської ради міжнародних експертів і рішення ВККС про недоброчесність. Ідеться про Правило № 10 Єдиних показників доброчесності, яке дозволяє спиратися на такі попередні рішення.
Ігор Макарик відповів, що надав нові документи: угоду про розірвання договору про правничу допомогу і витяги з «Електронного суду». Вони, за його словами, спростовують висновок ГРМЕ у справі № 464/5875/23. Йшлося про квитанцію, якої він до суду не подавав.
Кваліфікація і мотивація
2 вересня 2026 року кандидат пройшов курс HELP Ради Європи «Етика для суддів, прокурорів та адвокатів», про що надав сертифікат. Сказав, що опрацьовує практику Верховного Суду з податків, реєстрації і припинення політпартій, оскарження конкурсів і дисциплінарної відповідальності суб’єктів владних повноважень та прокурорів.
Мотивацію йти саме до Спеціалізованого окружного адміністративного суду Ігор Макарик пояснив магістерською роботою про перегляд рішень адміністративних судів, роботою в органі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і адвокатським досвідом захисту прав громадян.
У заключному слові Ігор Макарик подякував Комісії та Експертній раді за роботу і підтвердив готовність працювати в СОАС.
Співбесіда з кандидатом Борисом Кормичем
Доктор юридичних наук, завідувач кафедри Борис Кормич пояснив недекларування членства в НААУ та машиномісце в Аркадії за 45 000 грн.
Експертна рада ухвалила висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Біографія та кваліфікація
Борис Кормич у 1999 році закінчив Одеську державну юридичну академію за спеціальністю «правознавство». 14 березня 2001 року захистив кандидатську дисертацію, 23 грудня 2002-го отримав звання доцента кафедри морського та митного права, 30 червня 2003-го захистив докторську дисертацію.
До конкурсу його допустили за підпунктом 4 пункту 85 розділу XII Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки кандидат має науковий ступінь у сфері права і понад сім років наукової роботи.
Результат іспиту — 337,18 бала. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю кандидат отримав у липні 2001 року.
Декларації, паркомісце і «Lex Portus»
Кандидата запитали, чому в деклараціях він не вказував членство в НААУ. Борис Кормич назвав це власною помилкою і неуважністю. Сказав, що мав підстави вважати дію свідоцтва припиненою.
У декларації доброчесності за 2023–2025 роки одночасно стоять позначки про відсутність конфлікту інтересів і про заходи з його запобігання. Пояснив: як завідувач кафедри не допускав, щоб викладачі вели потоки, де вчаться їхні близькі, і перевіряв конфлікт, коли готував висновки для міжнародних арбітражів.
Кандидата запитали, чому 2006 року він балотувався до парламенту від блоку безпартійних «Сонце», якщо членства в політичних партіях не мав. Борис Кормич пояснив, що до партій не входив, а в списку опинився через юридичну допомогу штабу цього блоку в Одеській області.
Кандидата запитали, чому машиномісце площею 17,8 кв. м у провулку Педагогічному в Приморському районі Одеси, в районі Аркадії, у березні 2025 року коштувало 45 000 грн (близько 1 080 доларів за курсом НБУ), що було суттєво нижче за ринкову вартість. Борис Кормич пояснив, що продавець — сусід по будинку, знайомі понад 20 років. Той моряк і терміново виїжджав за кордон, тож не міг продавати сам. Угода, за словами кандидата, була сусідська, тому вартість відрізняється від ринкової. Додав, що його дохід за 2025 рік становив близько 22 500 доларів, а на кінець 2024-го на рахунках було понад 65 000 доларів, тому приховувати ціну не мав мотиву.
Кандидата запитали про розбіжності в датах документів на автомобіль, куплений 2009 року. Борис Кормич пояснив хронологію: спершу сплатив завдаток, техпаспорт оформили 7 квітня 2009 року.
Окремо йшлося про ГО «Лекспортус» і журнал «Lex Portus». Кандидат підтвердив, що є засновником організації і головним редактором журналу. Співзасновники — Національний університет «Одеська юридична академія» та асоціація «Святий Миколай». Сергій Ківалов входить до редколегії і очолює редакційну раду за узгодженим рішенням співзасновників. Стосунки з ним Кормич назвав робочими: сам він завідувач кафедри, Ківалов — голова вченої ради вишу. Підручник «Митна політика України», за його словами, готували на основі докторської дисертації Кормича, а Ківалов був керівником наукової школи.
Поїздки, зброя і другий конкурс
Нерухомості за кордоном у кандидата немає, родичів там теж. Регулярні поїздки до Відня у 2019–2021 роках пояснив тим, що місто було хабом для перельотів до Рима та Іспанії. Три роки поспіль кандидат проходить віртуальні стажування в США, публікується в європейських і американських виданнях. Улітку 2026-го увійшов до комісії з переатестації Державної митної служби.
Кандидата запитали про згадку у висновках Громадської ради доброчесності щодо плагіату його колишньої аспірантки, а також про мисливську зброю. Борис Кормич сказав, що друга редакція висновку вже не містить жодних згадок про плагіат. Аспірантка зараз працює суддею Одеського апеляційного суду. Зброю він підтвердив: придбав її 2016 року приблизно за 700 доларів.
Кандидата запитали, чому 17 вересня 2026 року, уже беручи участь у конкурсі до Спеціалізованого окружного адміністративного суду, він подав документи на конкурс до місцевих адміністративних судів і обрав там конкретний суд. Борис Кормич пояснив, що на той момент висновку Експертної ради ще не було і своїх шансів пройти співбесіду він не знав. Тому хотів використати всі можливі шляхи, щоб потрапити до адміністративної юстиції.
У заключному слові Борис Кормич подякував Комісії та Експертній раді за організацію конкурсу.
Співбесіда з кандидатом Юрієм Глушком
Адвокат Юрій Глушко пояснив доходи від адвокатури в кілька тисяч гривень, декларацію за 2022 рік, подану лише 2026-го, Skoda Superb за 450 000 грн і адресу гуртожитку МВС у реєстрі адвокатів.
Біографія та кваліфікація
Юрій Глушко у 2009 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «правознавство». У 2009–2014 роках був слідчим, старшим слідчим і заступником начальника слідчого відділення в Шевченківському районному управлінні ГУ МВС у Києві. З травня 2017 року — адвокат, здійснює індивідуальну практику. З 2024-го зареєстрований як ФОП у сфері права. З 31 березня 2023 року навчається в аспірантурі на денній формі, наукового ступеня немає. Результат іспиту — 332,31 бала.
Доходи, декларація 2022 року і Skoda
Кандидата запитали, за рахунок чого він жив у 2017–2024 роках: свідоцтво отримав у травні 2017-го, ФОП відкрив лише 2024-го, а дохід від незалежної професійної діяльності становив 1 613 грн у 2018-му, 1 000 грн у 2019-му, нуль у 2022-му, 8 199 грн у 2023-му і 1 050 грн у 2024-му. Юрій Глушко пояснив, що жив у квартирі рідної тітки, витрат на дозвілля і закордонні поїздки не мав, побут і одяг були мінімальні, допомагала родина.
Кандидата запитали, чому податкову декларацію за 2022 рік він подав лише 2026-го і показав у ній понад 300 000 грн доходу від адвокатури. Юрій Глушко пояснив, що ці кошти отримав 2022 року як самозайнята особа. Вчасно не звітував через початок повномасштабного вторгнення й організаційні складнощі. Прогалину виявив разом із бухгалтером, декларацію подав і нараховані податки сплатив.
Окремо запитали, звідки кошти на Skoda Superb за 450 000 грн, куплену 5 січня 2022 року, якщо задекларований дохід за той рік був трохи більший за 6 000 грн, і як він сплачував кредит. Кандидат пояснив, що угоду уклали до повномасштабного вторгнення. Гроші взяв із накопичень минулих років і з допомоги матері. Попередню Hyundai Sonata планував продати двоюрідному братові: той мав частково викупити машини і закрити кредитний залишок. Через хворобу матері брата продаж не відбувся.
Гуртожиток, пошта і Mercedes
Кандидата запитали, чому в Єдиному реєстрі адвокатів України і як податкова адреса досі зазначений відомчий гуртожиток МВС, хоча він звільнився із МВС ще у 2014 році і там не живе. Також зауважили, що інформація про користування цим житлом не відображена в декларації кандидата. Юрій Глушко пояснив, що реєстрація лишилася з часів роботи слідчим: планував стати на квартирний облік, але так і не став. До реєстру адвокатів вніс адресу, за якою був прописаний. Те, що не відобразив користування у декларації за 2022 рік, назвав технічною помилкою в першій декларації. Живе і працює в квартирі матері й тітки.
Окремо кандидата запитали про електронну пошту на російському сервісі mail.ru, якою він, за даними аналітичних систем, користувався до 2017 року. Кандидат це визнав. Сказав, що після адвокатського свідоцтва в травні 2017-го завів адресу на gmail і відтоді користується лише нею.
Довіреність, видану у липні 2019 року на право керування і розпорядження автомобілем Mercedes із реєстрацією в Донецькій області пояснив так: автомобіль йому не належав, сам він ним не їздив. Довіреність видала клієнтка, щоб він представляв її в суді у справі про скасування арешту на це авто. Арешт, за його словами, скасували в суді апеляційної інстанції.
У заключному слові Юрій Глушко подякував за надану можливість пояснити своє досьє.
Співбесіда з кандидатом Борисом Леоновим
Головний науковий співробітник Міжвідомчого науково-дослідного центру при РНБО, полковник запасу СБУ Борис Леонов пояснив приватизацію службової квартири, помилку в декларації на 36 500 доларів, поїздки брата до Москви і докторську дисертацію з грифом «таємно».
Кандидат розкрив інформацію про те, що навчався на одному курсі з членкинею Експертної ради, але після університету вони не спілкувалися. Також сказав, що знайомий із членом комісії по службі й науковій роботі: мають одну спільну статтю.
Біографія та кваліфікація
Борис Леонов у 2001 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «правознавство», офіцер військового управління тактичного рівня. У 2005 році захистив кандидатську дисертацію в Національній академії СБУ, а у 2014-му — докторську дисертацію за спеціальністю 12.00.08. 2022 року отримав звання професора кафедри права. У 2001–2021 роках служив в СБУ на посадах офіцерського складу, полковник запасу. З лютого 2022-го — головний науковий співробітник відділу дослідження проблем протидії екстремізму та тероризму Міжвідомчого науково-дослідного центру при РНБО. З 2017-го за сумісництвом, 0,25 ставки, дистанційно — професор кафедри права Міжнародного класичного університету імені Пилипа Орлика в Миколаєві. До конкурсу допущений за підпунктом 4 пункту 85 розділу XII Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Результат іспиту — 337,5 бала.
Службове житло і декларація
Кандидата запитали про квартирний облік і приватизацію службового житла СБУ. Борис Леонов пояснив, що на квартирному обліку перебував з 2004 року. Жив із батьком, дядьком і їхніми родинами на вулиці Білоруській у Києві, площа на особу була нижча за норму. У 2016-му отримав службову квартиру як такий, хто потребував поліпшення умов, з урахуванням докторського ступеня і звання полковника. Далі приватизував її за законом. Зараз там живе донька, сам він — у квартирі, купленій у 2024 році.
Кандидата запитали про розбіжності в декларації за 2024 рік: 36 500 доларів готівки і водночас витрати на квартиру й автомобіль. Борис Леонов пояснив, що вперше заповнював декларацію як суб’єкт декларування і припустився технічної помилки — одну й ту саму суму заощаджень указав двічі, і як готівку, і як куплене майно. Коли виявив це, письмово повідомив НАЗК за статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» і надіслав роз’яснення комісії та Експертній раді.
Брат, мати і дисертація
Кандидата запитали, чому його брат, скульптор і заслужений художник України, у 2018–2021 роках 17 разів літав до Москви і їздив до Білорусі. Борис Леонов пояснив, що з 2008-го по 2024-й вони не спілкувалися. 2024 року контакт частково відновився, але лишається стриманим. На запит Експертної ради брат назвав поїздки своєю професійною і комерційною таємницею. З 2022 року, за словами кандидата, до Росії він не їздив і контакти з країною-агресором припинив. Сам Леонов сказав, що не має правових важелів з’ясовувати поїздки дорослого брата.
Також кандидата запитали про роботу матері головним бухгалтером у компаніях, пов’язаних із Сазоновим і Медведчуком, і про квартиру, яку вона купила в Києві. Борис Леонов пояснив, що мати все життя працювала бухгалтером і головним бухгалтером. Квартиру площею 44,24 кв. м вона придбала в січні 2014 року за власні офіційно задекларовані доходи і накопичення за довгий трудовий шлях.
Кандидата запитали, як докторська дисертація 2014 року з грифом «таємно» впливає на перевірку академічної доброчесності і чи не ставить це його в залежність від СБУ. Борис Леонов пояснив, що гриф мають і дисертація, і автореферат: у них розкрито тактику, стратегію і методи суб’єктів боротьби з тероризмом та оперативно-розшукову діяльність. Водночас він автор понад 90 відкритих праць. Незалежність від Служби обґрунтував тим, що сам звертався до суду в спорі з СБУ за захистом своїх прав.
Досвід для СОАС пов’язав з дослідженням адміністративно-юрисдикційної діяльності, заборони партій, загроз державній безпеці і визнання організацій терористичними за статтею 284 КАСУ. Має публікації про цей суд.
У заключному слові Борис Леонов подякував за дискусію.
Результати засідання
ВККС та Експертна рада оголосили перерву в розгляді кожного з питань. Рішень щодо відповідності Ігоря Макарика, Бориса Кормича, Юрія Глушка і Бориса Леонова критеріям доброчесності та професійної компетентності на засіданні 6 жовтня не оголошували.
Співбесіди з кандидатами до Спеціалізованого окружного адміністративного суду тривають. «Судово-юридична газета» стежитиме за їхнім продовженням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
