Ілюзія тиску. Чому погрози США позбавити Україну розвідданих більше не діють

13 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запевнив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від партнерів. Напередодні президент України Володимир Зеленський зазначив, що удар балістики по Києву відбувся без попередження від партнерів. Така невизначеність трапляється не вперше.

Gazeta.ua знайшла попередні випадки і ось що було.

Десять років тому. Пряме попередження з Вашингтона

У 2016 році була у розпалі Антитерористична операція (АТО), в рамках якої українські розвідники на чолі з начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони Валерієм Кондратюком здійснили кілька успішних операцій у тимчасово окупованому Криму. Зокрема, рейд в Армянськ. У серпні того ж року тодішній віцепрезидент США Джо Байден телефонував українському президенту Петру Порошенку з погрозою припинити співпрацю з ГУР Міноборони. Офіційно факт дзвінка підтверджено, а про погрози стало відомо із так званих "плівок Деркача" (оприлюднених народним депутатом Андрієм Деркачем), тому зміст розмови наразі залишається незрозумілим.

Березневі тези. Перше табу на російські НПЗ

У 2024 році, у розпал російської війни в Україні, до Києва прибув радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван. Американські ЗМІ, зокрема Financial Times, із посиланням на джерела у Білому домі писали про те, що Салліван попросив Київ призупинити систематичні удари БпЛА по російських НПЗ через вплив цін на нафту на президентські вибори-2024 у США. При цьому пригрозив обмежити передачу супутникових та оперативних розвідданих. Офіційного підтвердження цих погроз також не було. За даними видання, інші посадовці Білого дому також зверталися щодо цього до українських колег.

"Злочин" і покарання. Перший вимушений "стоп-кран"

На виборах переміг Дональд Трамп. І на початку березня вже 2025 року його новопризначений директор ЦРУ Джон Реткліфф офіційно підтвердив, що США призупинили надання Україні розвідувальних даних, у тому числі щодо цілей на території Росії, за особистою вказівкою нового президента.

Ніхто не був здивований: Реткліфф озвучив інформацію 5 березня, за кілька днів після скандалу в Овальному кабінеті, коли оточення чинного президента США визвірилося на Володимира Зеленського за його вбрання, а міністр фінансів Скотт Бессент і віцепрезидент Девід Венс просували так звану "угоду про рідкоземи", для підписання якої українського президента і запросили до США. Обмін розвідданими було відновлено тільки після зрушень у підписанні "угоди про рідкоземи" та офіційної згоди Києва на запропонований Штатами формат мирних переговорів.

Слідчий експеримент. Останній важіль у руках Білого дому

Утім, не можна стверджувати, що погроза припинити обмін розвідданими є важелем суттєвого тиску на Україну. У 2024 році Київ посилив атаки по російських НПЗ, "діставши" до Куйбишевського, Слов'янського, Рязанського та Волгоградського заводів і комплексу в Єлабузі без наявності далекобійної зброї. У відповідь Росія завдала ударів по Трипільській, Зміївській ТЕС, ДніпроГЕС.

Однак у березні 2025 року, коли припинення обміну розвідданими було офіційно підтверджене, Україна майже на два тижні припинила обстріли території РФ, обмежившись дроновими атаками. Росія переорієнтувалася на обстріли українських міст.

Станом на зараз Володимир Зеленський наголошує, що мінімум одну ніч Україна не била по російських НПЗ. Однак ворога це від ударів по наших містах не стримало.

Межі американського тиску. Чому за кожну паузу доведеться відповідати

Відмінність Трампа від Байдена лише у тому, що за нього американська сторона втілила погрозу припинити обмін розвідданими. Але це тимчасовий захід. Можна сказати, екстрений "стоп-кран". США за жодного розвитку подій на виборах та після них не залишать Україну сам-на-сам з небезпечним ворогом, який погрожує вже НАТО. Для того, щоб вести переговори з РФ із позиції сили, що декларує Дональд Трамп, Вашингтону необхідно зберігати контроль над офіційним Києвом. Це є стратегічний інтерес Сполучених Штатів, незалежно від прізвища чи партійної належності президента.

Оскільки американські війська не беруть прямої участі у війні, у Штатів мало важелів впливати на ситуацію, особливо на полі бою. Саме тому вони не здатні надовго обмежити чи припинити постачання розвідданих Україні. Тому всі подібні погрози є на якийсь проміжок часу. А за кожне тривале і значуще припинення такої співпраці доведеться відповідати, надаючи документально підтверджені підстави, особливо якщо у Конґресі зацікавляться цим. Нетривалі ж призупинки обміну розвідданими суттєвого впливу на ситуацію на полі бою не здійснять.

Водночас ця історія може також означати, що вагоміших важелів впливу на Україну США просто не мають. Принаймні станом на зараз. Чи є у них важелі тиску на Росію, стане зрозумілим після візиту директора ФБР Кеша Пателя до Москви найближчими днями.