Изменения в бронировании, Киев и Кличко, обстрелы энергосистемы, коррупция. Большое интервью BBC News Украина с премьером Корецким
Сергей Корецкий — 20-й премьер-министр Украины, рассказывает София Середа, BBC News Украина.
NV публикует материал в рамках информационного партнерства.
Очолити уряд йому довелось у непрості часи: на тлі політичної кризи і посилення російських обстрілів по Україні та її критичній інфраструктурі.
Пропонуючи Корецького на посаду прем'єра президент Зеленський підкреслював: колишній топменеджер WOG, «Укрнафти» та «Нафтогазу» — найбільш підготований кандидат у очільники уряду для проходження Україною складної зими.
«Із 16 липня, коли мене парламент обрав мене прем'єром і затвердив оновлений склад уряду, не було жодного дня без атак на енергетику. Жодного! 2 147 атак станом на поточний момент (17 жовтня 2026 року. — Ред.) лише по енергетичних об'єктах!» — підкреслює Корецький у розмові із BBC News Україна.
За його словами, Росія посилила ракетний та дроновий терор України через відсутність суттєвих успіхів на полі бою. І те, коли ці удари торкнуться не лише Києва, але і заходу країни, — лише питання часу.
«На п’ятому році повномасштабної війни виходити треба з найгіршого сценарію розвитку подій. Це — єдиний правильний стратегічний шлях», — вважає очільник уряду.
За його словами, наразі українська влада робить усе можливе, аби пройти одну найскладнішу зиму успішно. І те, що попри посилення російських ударів, Україна досі не занурилась у цілковитий блекаут, підтвердження цьому.
«Якби така кількість ударів була по незахищеній інфраструктурі, то без світла і води ми були б набагато раніше. Тож наша підготовка і план стійкості дають свої результати», — наголошує прем'єр.
Найпопулярніше
- Еліна Світоліна розлучається з Гаелем Монфісом. Як на це вплинула війна
- Сінді Кроуфорд вперше висловилася про смерть сина Преслі Гербера
- Франція запалала. Чому влада виявилася не готовою до протестів і що буде далі
- Перша в історії евакуація пораненого на фронті повітряним дроном: як це зробили ЗСУ
У великому інтервʼю для проєкту ВВС News Україна «Портрет Середи» Корецький:
- розповів, до чого саме українцям готуватися у наступні місяці;
- яких пошкоджень та збитків уже завдали російські ракети та шахеди, випущені по Україні протягом цього часу;
- яку підтримку уряд може запропонувати українцям і бізнесу у цій ситуації.
Нижче — скорочена версія розмови. Повну дивіться тут:
BBC: Постійні тривоги, обстріли, проблеми зі світлом та транспортом… Українці все більше адаптуються до нових викликів, які їм приносить війна. А як адаптується до цих викликів Сергій Корецький, але не як прем'єр, а як звичайна людина?
С.К.: Це виглядає дивно, але ми адаптувалися: поруч із робочим кабінетом щось збивають, щось летить, але організм, психіка вже інколи навіть не реагують. Не знаю, добре це чи погано, але це — факт.
- Я тебе врятую. Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.
І до побутових незручностей людина так чи інакше звикає, адаптується… А я нічим не відрізняюся від інших: живу рівно в тих самих умовах і з тими самими побутовими незручностями, як і всі.
Та навіть за цих обставин треба продовжувати працювати і досягати результатів, що і робимо.
BBC: Водночас є і те, що вас відрізняє від решти, - можливість впливати на рішення, які ухвалює держава. А держава знову попереджає українців про складну зиму. Хоча, будьмо відверті, її обіцяють кожного року.
Що такого саме цієї зими можуть побачити українці, чого вони ще не бачили у попередні роки? До яких конкретних нових викликів їм готуватися?
С.К.: Фактичні удари і дані розвідки показують: у Росії є дуже чітка ціль — зруйнувати життєзабезпечення людей, енергетику, економіку, аби виснажити нас, зробити більш хиткими і готовими на їхні умови у переговорах.
Від 16 липня, коли мене парламент обрав мене прем'єром і затвердив оновлений склад уряду, не було жодного дня без атак на енергетику. Жодного! На сьогодні (17 жовтня 2026 року. — Ред.) за цей період це — 2147 ударів лише по енергетичній інфраструктурі. І ця цифра в рази вища, ніж минулого року.
Водночас наша підготовка і план стійкості дають свої результати. Бо якби така кількість ударів була по незахищеній інфраструктурі, то без світла і води ми були б набагато раніше.
Тому величезна вдячність енергетикам, комунальникам, ДСНС, які максимально швидко ліквідовують наслідки кожного удару і паралельно будують захист, інколи — прямо під цими атаками. Ми не кожен день це публікуємо і анонсуємо, але повірте: за цим стоїть неймовірна робота усіх цих людей!
Самі об'єкти, самі трансформатори можуть бути захищені, але, ви ж розумієте, що це — тисячі кілометрів розподільчих пристроїв, величезні «футбольні поля». Захистити абсолютно все немає можливості.
Водночас є великий резервний запас обладнання. До того ж наші ремонтні бригади — електрики, енергетики, — мають здатність і можливість відновлювати все у максимально стислі терміни.
Хоча потім знову прилітає і знову відновлення… Так триває вже багато-багато місяців. Віднедавна ці удари сильно інтенсифікувалися. І це ще зими немає!
Але ми продовжуємо захищати об'єкти, будувати розподілену додаткову резервну генерацію, маємо постійний запас, який поповнюємо разом з міжнародними партнерами, аби мати можливість змінювати чи то цілі установки, чи то цілі трансформатори, чи їх частини.
ВВС: Тобто, коли влада говорить про неймовірну складну зиму, вона насамперед має на увазі ось цю інтенсифікацію ударів чи щось іще?
Бо від самого формулювання «складна зима» люди вже дещо втомились: когось воно дратує, а хтось не сприймає це серйозно.
С. К.: Велика помилка тих, хто каже: «Ай, якось воно мине…», «Ай, так минулого разу казали…». Це — некоректно і неправильно, бо тактика російського терору суттєво змінилася і цього року вона може бути ще гірша.
Наразі вони нездатні показати результати на полі бою і, відповідно, всю свою агресію, усю ненависть та бажання нас знищити відправляють своїми ракетами і дронами по інфраструктурі, по елементах життєзабезпечення… Відтак треба готуватися до набагато складніших побутових обставин.
Світло і тепло — ми вже проходили, а от на водозабезпечення у Києві зараз у росіян дуже активний фокус.
Проте ми також не сидимо, ми думаємо і готуємося. Зокрема, готуємо резервне живлення, резервні насосні станції, різні альтернативні види постачання. Хоча все це, звісно, не зможе повною мірою забезпечити побутовий комфорт, який ми мали без атак, без руйнувань.
Загалом це питання — дуже комплексне, бо у нас є багато домогосподарств, які не залежать від централізованої системи постачання, а є і ті, у кого світло, вода і тепло напряму залежать від нього. Тому одного критерію, за яким можна лагодити щось чи передбачати можливі варіанти балансу, немає.
Водночас ми робимо все, аби найгірші сценарії, до яких хоче призвести Росія, були мінімізовані і максимально швидко ліквідовані.
ВВС: Як би ви оцінили ту підготовку, яка провела столиця за цей час, наскільки місто готове до цієї складної зими? І як виглядає ваша співпраця із мером Києва Віталієм Кличком, якого зараз активно критикують.
С.К.: Вважаю, що можна було підготуватись краще. Можливо, швидше і якісніше.
Уряд і я персонально більш ніж конструктивно і практично допомагаємо Києву.
По деяких об'єктах, які незавершені, недороблені, уряд зараз переймає на себе будівництво і захисту, і резерву, бо у нас іншого варіанту просто немає. Немає вже часу чекати.
Водночас і вибору у нас теж іншого немає, окрім як спільними зусиллями відстоювати і тримати стійкість Києва. Головне — не мислити короткими перебіжками.
Ще раз хочу підтвердити, що уряд, як ніколи, конструктивний та практичний. І дуже сподіваюся, що пан Кличко це підтверджує: і ту допомогу, яку ми фізично надали, і грошову, і так далі.
А маніпулювати тим, що ми на два з половиною тижні призупинили платежі через фінансовий розрив, це нечесно.
Дійсно була потреба це зробити, але зараз ми все це відпустили і все працює. Тому ці два з половиною тижні радикально ситуацію з планом стійкості, який розпочався з 1 березня, змінити не могли.
ВВС: Одна із речей, за яку дуже активно і часто критикують київську міську владу, — відсутність достатньої кількості якісних укриттів. Але ця проблема стосується не лише Києва.
Очоливши уряд, ви майже одразу ініціювали перевірку укриттів по всій Україні. Які результати ви побачили? І, можливо, вже зроблені якісь предметні кроки, які цю ситуацію поліпшили?
С.К.: По Києву укриттів радикально недостатньо. І це — чітке недопрацювання. В інших містах теж нестача.
В цілому укриття потрібні різні, бо одна справа, коли російська атака і повітряна тривога застають людей вдень посеред вулиці і їм потрібні мобільні укриття, інша — коли це ніч і вже треба підземне сховище.
Це — різні типи укриттів, але їх однаково радикально не вистачає. При цьому збудувати все одночасно неможливо: відповідні служби, органи, підрядники, фізично не встигають одночасно і плани стійкості виконувати, і відновлювати об'єкти, і будувати укриття.
Водночас тема укриттів — на особистому контролі у президента. І кожного разу — чи то на селекторах, чи то на нарадах, — ми отримуємо черговий поштовх і акцент на те, що треба прискорюватися, треба більше.
Я щиро вважаю, що ми прикладаємо максимум зусиль. Але наповнення держави достатньою кількістю необхідних укриттів буде тривати ще довго.
ВВС: Чи користуєтесь укриттями ви і ваша родина? Та чи є у вас якісь лайфхаки із власного досвіду щодо підготовки до цієї зими?
С.К.: Уряд має величезну кількість дуже якісних програм підтримки. Наприклад, «Світлодім» чи енергетична незалежність: люди можуть купити собі за пільгові кошти інвертори, сонячні батареї, засоби зберігання електроенергії та інші засоби, які допоможуть бути енергонезалежним. Прошу, робіть.
Я, наприклад, зробив це. Чи є в мене вода технічна? Так є. Чи я поставив інвертор і батарею? Так поставив ще, до речі, минулої зими, тому що не хочеться повторювати і власних, і загальних помилок, коли кожного разу зима приходить «неочікувано».
ВВС: Ви згадали про програми підтримки від уряду для громадян, але для облаштування дому до складної зими потрібні і гроші, які десь треба брати.
Водночас на тлі посилення російських атак чимало бізнесів скорочується чи взагалі закривається. Відповідно люди втрачають роботу і джерела доходу. Наскільки критичною є ця ситуація зараз?
С.К.: Проблема є великою, значною.
Дуже багато руйнувань приніс російський терор. На поточний момент, оцінка збитків за цей рік — 7,7 мільярда доларів. Це — руйнування приміщень, бізнесу, виробництв і товарів на складах. І це — дуже велика цифра, яка далі тільки зростає.
За цей рік знищено або суттєво пошкоджено понад мільйон квадратних метрів різного роду і типу нерухомості, особливо складської, логістичної. Тому бізнес переорієнтовується і величезна вдячність йому за цю стійкість, за те, що, попри все, знаходяться рішення.
Так, ці рішення складні, так, десь логістичне плече збільшується, стає дорожчим, але країна живе і продукція все одно на полицях магазинів.
Можливо, ми цьому не надаємо значення або не замислюємось про це, але щоденна сумлінна робота бізнесу на п’ятому році війни — попри всі руйнування, атаки, смерті, фінансові втрати. Він встає і відновлюється, відбудовується. Це — круто і дуже важливо.
ВВС: Водночас було чимало закидів на адресу уряду, що, мовляв, розосередженням продукції зі складів, їх релокацією держава почала займатись лише тоді, коли Росія активізувала свої удари по таких об'єктах.
С.К.: Чи можна було передбачити все? Ні. Чи можна було передбачити, що в головах росіян і до якого наступного кроку терору вони вдадуться? Ні, напевно.
Ми ділилися з бізнесом усіма розвідданими та інформаційними зведеннями: куди б’ють, які наслідки.
У нас — постійний діалог із бізнесом. І велику частину допомоги, якихось рішень ми можемо зробити, однак все в кінцевому випадку зводиться до компенсацій, до «Дайте додаткові кошти», «Рефінансуйте», тощо.
Але грошей на все буде недостатньо. І ми кожного разу виходимо з нових обставин, з нових реалій і вдосконалюємося, видумуємо нові програми, пропонуємо щось.
І я щиро вважаю, що з бізнесом, з економічним сектором у нас достатньо непогано налагоджена робота. Ми один одного чуємо: і підказки, і критику.
ВВС: Як часто ви як прем'єр збираєте спільні наради із представниками великого бізнесу?
С.К.: Дуже часто. Крайня зустріч була кілька днів тому. Онлайн. Говорили з бізнесом великим, адвокатували, нашу пропозицію підвищити на 1% ПДВ, аби сформувати власний внесок в спецфонд компенсації за страхові військові ризики.
Найгірше — безкінечно щось обговорювати. Головне — ухвалювати потрібні рішення. Зараз в принципі час швидких і непростих рішень.
ВВС: Одним із таких є нинішня пропозиція уряду змінити правила бронювання, яка викликала достатньо жваві дискусії. Чи обговорювали ви її, знову ж таки, із представниками бізнесу? Що чули у відповідь? І через що загалом відтермінували це рішення та коли воно може бути остаточно затверджене?
С.К.: Якби я не був з бізнес-середовища і не мав 25 років практичного досвіду в ньому, я б, напевно, сказав, що ми на різних сторінках з бізнесом.
Але, зважаючи на те, що я точно по одній землі ходжу з бізнесом, відчуваю його не гірше, ніж він сам, то великих дискусій і консультацій ні, не було. Певні були, але широкі формати, круглі столи ми не збирали.
Кажуть: «Через скандал зупинили». Це повністю не відповідає дійсності. Це — маніпуляції. Дуже зручно хайпувати і бути великим борцем «за все хороше, проти всього поганого». Нема ніякої політики. Є виживання країни.
Генштаб потребує військових, потребує мобілізації.
Є поранені, які вибувають. Є зниклі безвісти, на жаль. На жаль, є загиблі. І СЗЧ є. Є військові, які служать вже багато років, навіть після поранень, які потребують ротації.
Водночас статистика показує: сьогодні тих, хто має відстрочку, хто переховується, хто заброньований, суттєво більше, ніж тих, хто служить.
Також статистика останніх 6−8 місяців показує: динаміка щомісячного бронювання та або відстрочки — десятки тисяч щомісяця. І це все зростає просто якимись неймовірними темпами. Якщо ця динаміка збережеться, то скоро будуть заброньовані абсолютно всі.
Усі кажуть про те, що сьогодні забронюватися, щоб мати спокій від мобілізації, стало суттєво легше.
Тому, щоб, як мінімум, зупинити оцю динаміку, яка набрала дуже негативного тренду, і уникнути зловживань і маніпуляцій в системі бронювання, ми і пропонуємо переглянути правила.
Ми будемо робити акцент на обороноздатності, на забезпеченні сил оборони всім необхідним. Хоча економіка, безумовно, дуже важлива.
Чи може бути економічне бронювання? Швидше за все може, але заробітна плата, розмір і відсутність податкових боргів — не зовсім одне і те ж, що «критичне підприємство».
Коли бізнес достатньо жваво це відстоює, я його розумію на 100%. Водночас хочу апелювати до всього бізнесу: а якщо я — військовий, який роками на фронті, можливо, навіть після поранень, і я теж кажу: «Можна я так само заплачу і піду?», — а мені у відповідь: «Ви воюйте, а ми бізнес будемо бронювати. Це — супернечесно.
Тепер про критичність. Критичність — це два основних пункти: обороноздатність і життєзабезпечення держави.
Тому крок номер один: визначити, що ось це — критичне, і до них взагалі жодного питання! Нема за що переживати! Переживати є тим, хто створив компанію, яка виробляє умовно два дрони на рік, але забронювала у себе як працівників сотні людей.
Потрібно мінімізувати ці зловживання. Саме це і є єдиним питанням, і я дуже сподіваюся, що за цей тиждень ми все відшліфуємо.
Кажуть, що у переддень найскладнішої зими ми зараз "енергетикам змінимо відсоток бронювання". Але ж це виглядає дивно, правильно? Хоча, звісно, на цьому дуже легко робити якісь маніпуляції і політичні зиски. У нас такої мети немає. Ми притомні і розуміємо, до чого це може призвести.
ВВС: Якщо повертатися до наповнення бюджету, то у цьому питанні ми дуже залежні від фінансової допомоги партнерів. Наскільки складніше стало домовлятися про неї на тлі гучних корупційних скандалів останнього часу?
С.К.: Безумовно, міжнародні партнери ставлять такого штибу запитання і відмічають роботу антикорупційних органів. Це є частиною наших переговорів. Але вони достатньо конструктивні, вони предметні.
ВВС: В урядах кількох ваших попередників опинялися міністри, до яких згодом у антикорупційних органів виникали запитання.
Що будете робити ви як прем'єр, до когось із членів вашого уряду теж прийдуть із такими підозрами?
С.К.: Будемо дивитися. Якщо це за період діяльності спільно в уряді, якщо ці підозри будуть аргументовані, безумовно, я попрошу, щоб людина написала заяву і відійшла від роботи, аби не ставити під удар всіх інших.
Якщо це за період до роботи в уряді, то треба буде дивитися залежно від кейсу і обґрунтованості доказів.
ВВС: Ви в українців уже 20-й прем'єр, ювілейний, якщо можна так сказати. Ваші попередники на цій посаді були дуже різні: хтось – занадто ініціативний, а хтось навпаки – занадто виконавчий.
Як часто прем'єру Корецькому і його уряду спускають рішення із Банкової?
С.К.: Ми знаходимося в періоді воєнного стану. Йде повномасштабна війна. Те, що в більшій частині верховний головнокомандувач, бачачи загальну картину, усвідомлює, де і як швидше, чіткіше ухвалити рішення, особливо в оборонному секторі, це – факт.
Ми можемо про це по-різному говорити, але саме ця система координат дала можливість стояти нам протягом цих п'яти років, боротися далі.
Тому ми дуже в тісній комунікації, дуже багато речей працюють вертикально. Моя задача – забезпечити горизонтальну роботу уряду, за що уряд безпосередньо і відповідає.
ВВС: А ви можете сказати "ні" президенту?
С.К.: Ми розмовляємо, є діалог.
Президент також хоче чути альтернативну думку. І в кінцевому випадку, якщо після всіх обговорень президентом ухвалене рішення, що ми робимо ось так, то ми йдемо і робимо.
Ще раз кажу: зараз не місце, не час для безкінечних обговорень, дискусій і так далі. У нас війна і критерій єдиний: ми або виживемо як нація, як країна, або ні.
Тому якщо щось веде до виживання, то я вважаю, що якщо будь-яке рішення – популярне чи непопулярне, просте чи складне, – веде до цього швидкого результату, то його потрібно ухвалювати і робити.
ВВС: Призначення вас прем'єром стало доволі неочікуваним для суспільства. А чи очікували ви сам такого кадрового злету?
С.К.: Було неочікувано і приємно. Приємно, бо результати попередньо зробленої роботи мали якусь вагу для інтересів держави.
По-друге, це була честь і відповідальність для мене. Якщо у конкретний час я потрібен саме тут, саме в цій ролі, то я можу докладати сили, аби вони були корисними.
Тому пропозицію президента я сприйняв позитивно і, безумовно, підтвердив своє бажання і готовність працювати.
Від моменту пропозиції до моменту голосування минуло менш як тиждень, напевно.
ВВС: Були припущення, що на початку липня ви їздили із президентом на саміт НАТО уже як кандидат у прем'єри. Мовляв, тоді це були такі собі політичні оглядини для міжнародних партнерів.
С.К.: Складно сказати. Якщо президент і мав це на увазі, то я про це не знав. Але я їхав туди як голова Нафтогазу.
ВВС: Тобто ніякої конспірології немає в вашій поїздці?
С.К.: Мені здається, що немає. Чи були хоча б якісь натяки на це на той момент? Ні, не було. До того ж я був учасником міжнародних офіційних візитів президента і задовго до того.
ВВС: Посада прем'єра і, в принципі, робота на держслужбі – не дуже вдячна справа, особливо в такі часи, як зараз. Для чого ви погодились ставати прем'єром у такій непростій ситуації? Яка ваша мета?
С.К.: Відчуття потреби бути корисним тут і зараз. І внутрішнє відчуття, що накопичений життєвий досвід, практичний досвід і певне уявлення, що б я міг покращити і вдосконалити навіть в цих складних обставинах, дало підстави для моєї швидкої, емоційної відповіді президенту "Так", ще коли він вперше зі мною про це говорив.
Я прекрасно усвідомлюю, що не можу вийти з уряду з якимось великим позитивом, бо занадто багато складнощів, занадто багато біди, яку приносить Росія.
Та й, хочемо цього чи ні, є загальне уявлення, що уряд відповідальний за все. Це і треба собі тримати в голові та нести відповідальність за все. Але робити все максимально якісно, ідеально, одночасно неможливо. Тому усвідомлюю, що вийду з цієї посади, коли б це не було, з великим багажем негативу. Я до цього готовий. Мене це взагалі не хвилює.
Хвилює тільки те, щоб достойно пройти цей шлях, зробити максимум, що я можу зробити, і бути впевненим, в цей важливий момент я був корисним для своєї держави.