Каблучки, браслети та підвіски з уламків російських ракет, КАБів і літаків: історія майстрині з Дніпра

Майже 20 років працювала в IT, а тепер створює унікальні прикраси з уламків російських ракет, авіабомб і літаків. За два роки дніпрянка Олександра Кітмен зробила понад сотню каблучок, браслетів та підвісок.

У бандані, захисних окулярах і з болгаркою в руках Олександра працює у своїй майстерні в Дніпрі. Ще кілька років тому вона була у сфері ІТ, а вже у 2023 році кардинально змінила професію. Тепер майстриня перетворює рештки російських ракет, літаків та авіабомб на унікальні прикраси.

«Дуже важко знайти те, що мені було б до душі. Тобто я люблю срібний колір, але не люблю срібло. Хотілося щось таке автентичне, що буде подобатися саме мені», — розповідає скульпторка Олександра Кітмен.

Олександрі передають лише безпечні уламки, які пройшли перевірку військовими та рятувальниками. Спочатку майстриня розбирає їх, відбирає придатний метал, а вже потім створює заготовки для майбутніх аксесуарів.

«Перший уламок — це ракета, яку збили над Дніпром наші сили ППО у 2022 році. Вони мені її і подарували. Далі — частина крила від КАБа. Її мені привезли з Костянтинівки. Усі дроти я потім обрізаю, коли мені знадобиться цей алюміній», — пояснює майстриня.

Та перш ніж узятися до створення нового виробу, Олександра проводить власний ритуал. Кожен шматок металу спершу символічно очищає сіллю.

«Сіль дуже потужний позбавитель негативної енергетики. Після того як я розпиляла уламки, обов’язково беру ємність, кладу туди сіль, наливаю воду і на добу залишаю там вироби, з якими буду працювати», — зазначає скульпторка.

Лише після цього майстриня переходить до обробки металу. На початку творчого шляху цей процес був для неї найскладнішим — вимагав багато часу, терпіння та зусиль.

«Коли я почала розпилювати всі ці уламки, мені потрібно було цілий день, щоб розпиляти одну ракету. Після цього ще три дні відпочивала, тому що це дуже ресурсозатратно», — пригадує Олександра.

Свою першу прикрасу — каблучку — Олександра створила зі звичайного алюмінію. Сьогодні вона зберігає її як нагадування про перші кроки у справі, яка стала її захопленням.

«Вона трошечки крива. Це коли я затискала її в лещата і намагалася щось набити на ній. Потім діставала, полірувала не так, як треба. Тисячі наждачок — і зрештою щось із неї вийшло. Можливо, колись я її ще допрацюю. Поки що настрою на це немає, є бажання творити щось нове. Алюміній — один із найлегших і найміцніших металів. Для мене дуже символічно, що він може приносити людям легкість і водночас упевненість у собі, своїх діях і своєму житті», — ділиться майстриня.

За два роки вона створила понад сотню виробів з уламків ракет — каблучки, браслети, підвіски та жетони для військових. Каже, для неї важливо не лише дати металу друге життя, а й показати, що навіть смертоносне залізо може перетворитися на щось красиве.

Читайте також: Дніпро долучився до проєкту з функціонального аудиту системи соціальних послуг