Кабмін знайшов рішення для захисту дітей від ударної хвилі та уламків:у школах крім укриттів зʼявляться захищені простори

Кабмін хоче дати закладам освіти ще один спосіб убезпечити дітей під час небезпеки — облаштовувати захищені приміщення безпосередньо у будівлях закладів. Після завершення робіт там зможуть організувати очне або змішане навчання.

Приміщення спочатку перевірятимуть, а за потреби посилюватимуть його конструкції. Водночас такі простори не вважаються укриттями цивільного захисту і не замінюють їх.

Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2026 року № 1072 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення безпечних умов перебування учасників освітнього процесу в будівлях і спорудах закладів освіти шляхом облаштування в них захищених просторів».

Захищений простір визначено як приміщення, частину будівлі чи споруди закладу освіти, яке не є об’єктом фонду захисних споруд цивільного захисту та створюється відповідно до встановленого Порядку.

Його призначення — забезпечити укриття учасників освітнього процесу від побічної, тобто непрямої, дії звичайних засобів ураження шляхом зменшення впливу надмірного тиску повітряної ударної хвилі та уламків.

Що зміниться

Учасниками експериментального проєкту визначено МОН, МВС, ДСНС, обласні та Київську міську військові адміністрації, органи місцевого самоврядування і заклади освіти. Координатором проєкту є Міністерство освіти і науки.

Заклади освіти братимуть участь у проєкті відповідно до рішень обласних та Київської міської військових адміністрацій. При цьому можливість реалізації рішень залежить від того, чи передбачає облаштування втручання у конструкції будівлі.

Якщо створення безпечних умов не передбачає втручання у конструкції, відповідні рішення можуть виконуватися лише у закладах освіти, розташованих на території громад із задовільним рівнем ризику безпеки.

Якщо ж облаштування передбачає втручання у конструкції, такі роботи допускаються у закладах на територіях громад як із задовільним, так і з помірним рівнем ризику безпеки.

Після завершення передбачених Порядком заходів у закладах, які беруть участь у проєкті, може бути організовано освітній процес в очній та/або змішаній формі.

Як визначатимуть можливість створення захищеного простору

Перед облаштуванням приміщення будівля або споруда закладу освіти має бути оглянута, а за потреби — піддана технічному обстеженню відповідно до встановленого порядку.

Під час огляду визначатимуть, зокрема, можливість захистити учасників освітнього процесу від надмірного тиску повітряної ударної хвилі та уламків, а також від негативного впливу інших будівель, споруд та інженерних мереж, руйнування або аварія яких може спричинити травмування чи загибель людей.

У разі необхідності посилення захисних властивостей конструкцій відповідні інженерно-технічні рішення та будівельні роботи мають бути завершені до прийняття рішення про використання приміщення як захищеного простору.

Які приміщення можна використовувати

Порядок рекомендує створювати захищені простори у будівлях, розташованих усередині забудови або поблизу кам’яних огороджувальних конструкцій. Перевагу пропонується надавати підвальним і цокольним приміщенням.

При цьому створювати захищені простори вище першого поверху не допускається.

Для першого поверху насамперед мають використовуватися внутрішні приміщення, відокремлені внутрішніми несучими стінами та/або перегородками від приміщень із природним освітленням. Для них також необхідні додаткові заходи з підвищення захисних властивостей.

Не допускається використання будівель і споруд із дерев’яними перекриттями, а для внутрішнього оздоблення не можна застосовувати крихкі матеріали, зокрема керамічну плитку та скло, які при ударі можуть утворювати гострі уламки.

Вимоги до захищених просторів

Захищений простір має розташовуватися в основній будівлі закладу освіти або безпосередньо біля неї — рекомендована відстань становить до 100 метрів.

Через приміщення не повинні проходити водопровідні, каналізаційні та інші магістральні інженерні комунікації, за винятком внутрішньобудинкових мереж. Воно також не має зазнавати негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод.

Порядок вимагає наявності електроживлення та штучного освітлення, задовільного санітарного і протипожежного стану, рівної підлоги, придатної для встановлення місць для сидіння та лежання, а також вільного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зазвичай має бути щонайменше два евакуаційні виходи, один із яких може бути аварійним. Виняток передбачений для простору, де перебуває менш як 50 осіб і відстань від найвіддаленішої точки до виходу не перевищує 25 метрів: у такому випадку допускається один евакуаційний вихід.

Кількість людей розраховується залежно від способу розміщення місць: 1,2 кв. метра на одну особу при одноярусному розташуванні, 1 кв. метр — при двоярусному та 0,8 кв. метра — при триярусному. Висота приміщення має становити не менше 2 метрів.

Простір має бути розрахований щонайменше на чотири години перебування

Окремо Порядок встановлює вимоги до обладнання. Воно має забезпечувати можливість безперервного перебування учасників освітнього процесу не менше чотирьох годин.

Для цього передбачені місця для сидіння або лежання, питна та технічна вода, контейнери для харчових продуктів і сухих відходів, а за відсутності каналізації — виносні баки для нечистот.

Також необхідні резервне штучне освітлення та електроживлення, первинні засоби пожежогасіння, лікарські засоби та вироби медичного призначення, засоби оповіщення й електронної комунікації, а також шанцевий інструмент. Для питної води встановлено розрахунок 2 літри на одну особу.

Біля входу має розміщуватися табличка розміром 50 × 60 сантиметрів із написом «Місце для захисту», де зазначаються місце розташування будівлі або споруди, її балансоутримувач, адреса та місце зберігання ключів.

Передбачено конкретні способи посилення конструкцій

Порядок допускає інженерно-технічні рішення як із втручанням у конструкції будівель і споруд, так і без нього.

Для посилення огороджувальних конструкцій передбачено, зокрема, встановлення габіонів із сипучими матеріалами, додаткове встановлення бетонних або залізобетонних блоків, посилення залізобетонної плити перекриття шляхом влаштування монолітної залізобетонної плити, а також поєднання різних способів посилення.

Віконні прорізи можуть захищатися габіонами, заповненими ґрунтом або піском, цегляною кладкою та/або зовнішніми чи внутрішніми віконницями, металевими ролетами із системою зачинення для поглинання енергії удару. Додатково передбачається аварійний вихід у віконному прорізі, який має захищатися розсувною броньованою брамою.

Хто може виконувати роботи

Проєктні рішення щодо посилення конструкцій, перепланування та дообладнання існуючих приміщень розробляються на підставі результатів обстеження відповідальним виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, який пройшов професійну атестацію та має відповідний кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «інженерно-будівельне проєктування у частині забезпечення механічного опору та стійкості» із обов’язковим кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія»

При цьому такі проєктні рішення не потребують проведення експертизи, відповідні роботи не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання, а після завершення робіт об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Отже, Постанова № 1072 запроваджує експериментальний проєкт, у межах якого в будівлях і спорудах закладів освіти створюватимуть захищені простори для укриття учасників освітнього процесу від побічної дії звичайних засобів ураження.

Ключовою особливістю нового механізму є те, що такі простори не є захисними спорудами цивільного захисту і не замінюють їх. Водночас Порядок встановлює детальні вимоги до місця розташування, площі, висоти, евакуаційних виходів, вентиляції, обладнання та конструктивного посилення приміщень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.