Канада, Австралія й Нова Зеландія: новий союз проти курсу Трампа

Чи буде створено новий трансатлантичний альянс та чи наважиться Білий дім запровадити жорсткі мита у відповідь на такий крок.

Канада, Австралія та Нова Зеландія розглядають можливість стати асоційованими членами ЄС. Чому ці країни вирішили піти на цей крок, як може виглядати такий Союз та чи відповість президент США Дональд Трамп на їх зближення новими високими митами?

“Унікальний союз” Канади з ЄС

Під час щорічного звернення до Європарламенту 16 вересня Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність терміново переосмислити партнерські відносини з Канадою.

Звертаючись до присутнього на засіданні прем’єр-міністра Канади Марка Карні, вона запропонувала відкрити для його країни можливість стати першим асоційованим членом ЄС.

“Наші культурні, історичні та особисті зв’язки глибоко вкорінені у тканині наших суспільств. А завдяки CETA наш товарообіг зріс на 75 % менш ніж за десятиліття. Це свідчить про ефективність наших торговельних угод. Ми дивимося на світ однаковими очима: від штучного інтелекту до зміни клімату, від Арктики до геополітики. І ми завжди стояли пліч-о-пліч: у питанні України, оборони, сировини та ланцюгів постачання”, - наголосила фон дер Ляєн.

Вона додала, що незабаром сторони перейдуть до “Альянсу за майбутнє”, аби створити спільний простір процвітання та економічної безпеки.

Глава Єврокомісії наголосила, що це партнерство не проти когось іншого, а заради нашої спільної сили, а головна мета - вивести відносини з Канадою на найвищий можливий рівень.

Своєю чергою, виступаючи у Європарламенті, Карні привітав ініціативу очільниці Єврокомісії щодо асоційованого членства, зауваживши, що демократичний світ постає перед серйозними загрозами тиску та зазіхань на суверенітет. Він наголосив на вразливості країн через технологічну залежність.

За його словами закрити ці прогалини наодинці неможливо, але разом це цілком можливо… Європа і Канада разом – сильніші.

На його думку, такий крок покликаний захистити демократичні здобутки та забезпечити безпеку громадян.

“Разом Канада і Європа можуть зміцнити свої позиції – щоб відстоювати наші цінності, одночасно створюючи захисну парасольку, під якою наші громадяни можуть процвітати. Це про наш суверенітет. Про нашу спроможність жити так, як ми хочемо. Це про свободи, за які ми маємо боротися щоденно”, - сказав Карні.

Водночас Карні наголосив, що про вступ Канади до ЄС не йдеться. За його словами, Канада не прагне стати членом ЄС. Те, до чого ми прагнемо – і про що почнемо переговори, – це унікальний альянс з ЄС. Ми поділяємо ті самі цінності, маємо однакові пріоритети, і наші сильні сторони дуже добре доповнюють одна одну.

Коментуючи майбутню концепцію під назвою “Альянс задля майбутнього”, канадський лідер відзначив високу підтримку цієї ініціативи серед населення країни. Опитування демонструють, що абсолютна більшість канадців підтримують набагато тісніші зв’язки з ЄС. Альянс задля майбутнього – це позитивний підхід, який ми визначатимемо разом, спираючись на наші спільні сильні сторони і наші спільні цінності.

Насамкінець очільник уряду згадав про стратегічний потенціал Оттави, зокрема у сферах постачання енергоресурсів та критичної сировини, які можуть суттєво підсилити економіку європейського континенту.

ЄС хоче не лише торгувати

Відомо, що ЄС хоче не лише торгівельної угоди, а значно більш глибокого співробітництва. Керівник Європейської ради Антоніу Кошта в інтерв’ю виданню Politico наголосив на прагненні ЄС до максимального поглиблення партнерства з Оттавою. Коментуючи ініціативу щодо асоційованого членства, він пояснив, що цей формат передбачає найтіснішу взаємодію у ключових напрямах, хоча географічне розташування Канади поза межами Європи й унеможливлює її повноцінний вступ до блоку. За його словами, двосторонні відносини мають виходити далеко за межі звичайних торговельних угод.

“Ми можемо співпрацювати у сферах оборони та безпеки. Ми можемо співпрацювати в галузі інвестицій у штучний інтелект, квантові технології та нові технологічні виклики. Ми можемо співпрацювати з ними задля зміцнення демократії, адже ми є однодумцями та надійними партнерами”, - сказав Кошта.

Очільник Євроради також відзначив, що майбутній двосторонній саміт у Монреалі наприкінці жовтня стане вирішальним етапом для визначення подальшого вектора спільних дій.

Цікаво, що за даними агентства Bloomberg, посадовці ЄС вбачають потенціал для налагодження тісніших відносин із Канадою, ніж із Великою Британією, оскільки Оттава не обтяжена тим “багажем” Brexit, який несе Лондон.

“Третій шлях” для Австралії та Нової Зеландії

У ЄС припускають, що Австралія та Нова Зеландія також мають перспективи здобути статус асоційованих учасників блоку. Про можливість повторення канадського прецеденту очільниця Європарламенту Роберта Метсола розповіла в інтерв’ю виданню Euronews.

За її словами, започаткована ініціатива з Оттавою покликана зміцнити зв’язки з близькими за духом державами та заохотити інші країни до тіснішої взаємодії. Вона охарактеризувала новий формат як своєрідний “третій шлях”, який посідає проміжне місце між повноправним вступом до ЄС та статусом країни-кандидата.

“Є країни, з якими ми хочемо поглибити наші відносини. Я не сумніваюся, що до цього переліку увійдуть й інші країни, а ще інші прийдуть до нас із проханням про співпрацю... У такі часи невизначеності важливо мати друзів”, - сказала Роберта Метсола.

Зараз Брюссель уже має діючі торговельні угоди з Канберрою та Веллінгтоном, що може послужити надійним підґрунтям для розширення партнерства. Коментуючи практичне втілення цього статусу, очільниця Європарламенту зауважила, що обговорення деталей лише починається. Водночас вона вказала на ключові напрями майбутньої співпраці, серед яких поглиблення торгівлі, гарантований доступ до стратегічної сировини та розробка спільних правил у чутливих для демократичних країн сферах, зокрема щодо функціонування соціальних мереж та захисту неповнолітніх.

Трамп погрожує новими митами

Реакція Вашингтона на нову ініціативу Брюсселя виявилася різкою та безкомпромісною. Президент США Дональд Трамп попередив про можливість жорстких економічних санкцій проти ЄС, якщо проєкт розширеного партнерства з Оттавою шкодитиме американським інтересам.

“Якщо це хороші наміри – то добре. Якщо це погані наміри – ми застосуємо проти Європи дуже серйозні тарифи”, - сказав Трамп.

Він також додав, що вважає подібні ініціативи безглуздими, нагадавши про власне незадоволення попередньою економічною політикою Оттави.

Експерти з міжнародної торгівлі та геополітики зазначають, що подібні погрози цілком можуть перейти з риторичної площини у практичну. Трамп послідовно використовує протекціоністські мита як головний інструмент зовнішньоекономічного тиску, тож запровадження нових тарифів або обмежень на європейські товари є цілком реалістичним сценарієм. Утім, масштаб цих заходів залежатиме від того, чи дійсно асоційоване членство Канади, Австралії та Нової Зеландії перекриватиме торговельні шляхи для США чи створюватиме спеціальні преференції, які Вашингтон розцінить як пряму загрозу власним ринкам.

Вікторія Хаджирадєва