У неділю, 23 серпня, у Казахстані проходять перші вибори до Курултаю – нового однопалатного парламенту, поява якого стала результатом масштабної конституційної реформи. На 145 депутатських місць претендують представники семи політичних партій, які підтримують курс президента Касим-Жомарта Токаєва. Незалежних кандидатів та представників опозиційних рухів до виборів не допустили.
Про це повідомляє BBC.
Виборчі дільниці працюватимуть з 07:00 до 20:00 за місцевим часом. Перші офіційні результати очікуються вже після опівночі, оскільки законодавство забороняє оприлюднювати дані екзитполів до цього часу.
Продовження після реклами
Новий парламент відрізнятиметься від попередньої системи, яка передбачала дві палати – Сенат і Мажиліс. Курултай складатиметься зі 145 депутатів, яких обиратимуть виключно за партійними списками. Вся територія Казахстану визначена єдиним виборчим округом, тому виборці голосують за політичні сили, а не за окремих кандидатів.
Самовисування на виборах не передбачене. Для проходження до парламенту партія повинна отримати щонайменше 5% голосів. Після встановлення результатів керівні органи партій визначатимуть, хто саме з кандидатів, включених до виборчих списків, отримає депутатські мандати.
У бюлетенях представлені сім політичних сил: «Аділет», Загальнонаціональна соціал-демократична партія, «Байтак», Народна партія Казахстану, «Ауил», «Ак жол» і Respublica. Усі вони підтримують політичний курс чинного президента. Водночас виборцям надали можливість проголосувати за варіант «проти всіх».
Продовження після реклами
Найбільший список – 186 кандидатів – висунула новостворена партія влади «Аділет». Вона вважається наступницею партії «Отан», яку свого часу створив Нурсултан Назарбаєв, а згодом перейменував на «Нур Отан». Ця політична сила майже 30 років залишалася партією влади в Казахстані.
Водночас вибори проходять на тлі критики з боку міжнародних спостерігачів. У Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ заявили про обмеження свободи слова та політичної конкуренції. Зокрема, скасування можливості самовисування там розцінили як суттєве обмеження права громадян на участь у політичному житті.
«Це особливо чутливе питання для Казахстану, де опозиційні рухи роками намагаються зареєструватися як партії, але жодному з них не вдалося отримати офіційний статус і взяти участь у виборах. Нинішня система не залишає опозиційним політикам навіть теоретичної можливості потрапити на загальнонаціональні вибори», – йдеться у звіті БДІПЛ ОБСЄ.
Напередодні голосування про посилення тиску на медіа також заявили Комітет захисту журналістів та ще вісім правозахисних організацій. Вони повідомили про переслідування представників ЗМІ, арешти журналістів і судові позови проти медіа.
Створення Курултаю стало одним із ключових результатів конституційної реформи, ініційованої Токаєвим восени 2025 року. Спочатку влада планувала внести окремі зміни до основного закону, однак згодом реформа переросла у розробку нової конституції замість документа 1995 року. Її схвалили на референдумі в березні 2026-го, а чинності вона набула 1 липня.
У владі перехід до однопалатної системи пояснювали необхідністю зробити законодавчий процес швидшим. За новою моделлю Курултай ухвалюватиме закони та державний бюджет, зможе висловлювати недовіру уряду, а також погоджуватиме призначення прем’єр-міністра, віцепрезидента, суддів Конституційного суду та членів низки державних органів.
Водночас нова конституція залишає президенту значні повноваження. Зокрема, Токаєв самостійно висуватиме кандидатуру голови Курултаю та зможе розпустити парламент, якщо депутати повторно відмовляться обрати запропонованого ним спікера або погодити президентські призначення.
Перше засідання нового парламенту повинно відбутися не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів. Протягом наступних двох місяців президент має призначити віцепрезидента за погодженням із Курултаєм.
Посада віцепрезидента, скасована в Казахстані у 1996 році, тепер відновлена. У разі смерті президента або його дострокового припинення повноважень віцепрезидент тимчасово перебирає функції глави держави до проведення нових президентських виборів.
Незалежні експерти вважають, що повернення цієї посади може бути пов’язане з наміром Токаєва заздалегідь визначити механізм передачі влади та зменшити ризик боротьби між елітами. Крім того, нова конституція створила для чинного президента юридичні підстави знову балотуватися на посаду глави держави у 2029 році.
Раніше ми писали, що голова Народної скупщини Сербії та представниця Сербської прогресивної партії Ана Брнабіч запропонувала внести зміни до конституції країни, які дозволили б Александру Вучичу знову балотуватися на посаду президента.
Продовження після реклами
Завантаження…
Більше оперативних новин у Telegram Апострофа