Книгоцид як свідома стратегія: Росія 19 разів атакувала українські видавництва
Із початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила 19 прицільних атак по видавничій інфраструктурі України, знищивши щонайменше 10,3 мільйона книг. Про це Львівському порталу повідомили у Центрі стратегічний комунікацій при Міністерстві культури.
Так, на п’яний рік повномасштабної війни Росія здійснила щонайменше 19 прицільних ударів по ключових ланках видавничого ланцюга – від друкарень і логістничних хабів до книгарень та історичних книжкових ринків.
«Аналіз хронології та географії зафіксованих атак на галузь від 2022 свідчить, що йдеться не про випадкові влучання чи побічні пошкодження під час бойових дій, а про системну і методичну операцію проти книговидавничої галузі», – йдеться у повідомленні.
Основними мішенями ворожого вогню стали два ключові поліграфічні центри країни: Харківщина та Київський регіон. Харків, де зосереджена значна частина поліграфічних потужностей України, зазнав 10 системних атак, які охопили весь спектр галузі – від книжкових ринків до потужних поліграфічних комбінатів і складів.
Київ та Київська область прийняли на себе 9 потужних ударів, спрямованих переважно на центральні логістичні хаби та мережеві книгарні.
Характер атак чітко демонструє прагнення ворога паралізувати кожен із етапів потрапляння книги до читача:
- Книжкові склади та логістичні центри (7 об’єктів): ураження великих складських комплексів («Ранок», «Наш Формат», «Український пріоритет», Denka Logistics / BookChef, RNK-Ranok) спрямоване на миттєве знищення готової продукції та блокування дистрибуції по всій країні.
- Друкарні та поліграфічні комплекси (5 об’єктів): знищення потужностей «Юнісофт», «Гуров і К», «Аврора», «Тріада-Пак», «Фактор-Друк» та «КОНВІ ПЛЮС» мало на меті фізично зупинити конвеєр друку нових книг і підручників.
- Книгарні та точки роздрібного продажу: регулярні обстріли та пошкодження закладів мереж «КнигоЛенд», Readeat, «Альпака» покликані залякати цивільне населення та зруйнувати міський культурний простір.
- Книжкові ринки: руйнування внаслідок пожеж традиційних осередків книжкової торгівлі у Харкові («Райський куточок») та «Петрівки» у Києві стало символічним ударом по публічних просторах читацької культури.
Найкривавішою атакою із людськими жертвами став ракетний удар РФ по харківських друкарнях у березні 2024 року. Тоді після атаки по цехах друкарень «Гуров і К» та «Аврора» загинули п’ятеро робітників, ще дев’ятеро отримали поранення.
А вже через два місяці, 23 травня 2024 року, російський удар С-300 вщент зруйнував палітурний цех «Фактор-Друк» – одного з найбільших типографських комплексів Європи. Ця атака забрала життя сімох працівників, ще 21 людина зазнала важких травм.
Загалом за зафіксованими фактами 12 фахівців галузі в Україні загинули на своїх робочих місцях, ще 30 – отримали поранення.
Атака по логістичному центру корпорації «RNK-Ranok» й серпня 2026 року. Джерело – видавництво РАНОК
Економічний збитки та мільйонні тиражі у вогні
Прямі матеріальні збитки видавничої галузі вимірюються сотнями мільйонів гривень, а втрати тиражів набули колосальних масштабах.
Лише атака двох «Шахедів» 1 серпня 2026 року по центральному складу RNK-Ranok та «КнигоЛенд» у Харкові спричинив пожежу, у якій згоріло 8,6 млн книг (включаючи 600 тисяч нових підручників).
У липні 2026 року через руйнування друкарні «КОНВІ ПЛЮС» та складів «Книголав» згоріли 250 тисяч шкільних підручників та 350 тисяч книг, що перебували у процесі виробництва.
Оцінка збитків лише за трьома найбільшими об’єктами («Фактор-Друк», «КОНВІ ПЛЮС» та склад RNK-Ranok) становить майже мільярд гривень. Для приватного видавничого бізнесу такі втрати означають вимивання оборотних коштів, неспроможність обслуговувати зобов’язання та загрозу повного закриття видавництв.
«Російський книгоцид є лише одним із елементів тотального культурного геноциду, який агресор розгорнув проти України», – резюмували у Центрі стратегічних комунікацій.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.