Громадський діяч і політик Микола Томенко розповів курсантам НА СБУ про те, як його команда багато років крок за кроком повертала пам’ять про Великих Українців у стінах сакральної пам'ятки. Від першого фільму про Лавру до появи пам'ятників Шевченку, Мазепі та відродження надгробку князя Острозького — як змінювався простір головної святині країни.

Як починалося повернення української історії до Лаври

Коли фонд «Рідна країна» багато років тому проводив акцію «7 чудес України» та знімав фільм про Києво-Печерську лавру, громадськість зіткнулася з сумною реальністю: публічний простір святині майже нічого не розповідав про справжню українську історію цього місця. Тоді команда Томенка вирішила взятися за справу відновлення справедливості та вшанування українців, які будували, фінансували та прославляли Лавру.

«Коли наша команда Фонду «Рідна країна» провела перший етап загальнонаціональної акції «7 чудес України» та відзняла фільм про одного із переможців — «Києво-Печерську лавру», то публічний простір Лаври мало нагадував про славну українську історію цього сакрального місця. Отож ми взялися за повернення памʼяті про Великих Українців, які будували, фінансували і прославляли нашу Лавру», — поділився Микола Томенко під час лекції-екскурсії для курсантів НА СБУ.

Від Тараса Шевченка до князя Костянтина Острозького

Першим помітним кроком у 2014 році стало встановлення пам'ятного знака Тарасу Шевченку. Над проєктом працювали скульптори Олесь Сидрук та Борис Крилов, а реалізувати задум вдалося завдяки зусиллям та коштам фонду за підтримки небайдужих людей.

Того ж року стартував ще один масштабний міжнародний проєкт — відновлення надгробного пам'ятника князю Костянтину Острозькому. Було створено українсько-литовський оргкомітет, який очолив Микола Томенко разом із тодішнім послом Литовської Республіки в Україні Марюсом Януконісом та керівником заповідника Любомиром Михайлиною. Фонд «Рідна країна» профінансував створення першого макету, а подальшу роботу підтримали литовські партнери та Фонд «Корона князів Острозьких» на чолі з Робертасом Габуласом. Першу чергу пам'ятника відкрили в Успенському соборі ще у 2021 році, і нині робота над завершенням проєкту триває.

Майже 10 років боротьби за пам'ятник Гетьману Івану Мазепі

Окремою сторінкою стало вшанування пам'яті Гетьмана Івана Мазепи, ініціативу щодо якого команда Томенко започаткувала ще у 2013 році. Реалізація цього важливого проєкту розтягнулася майже на десятиліття.

Вирішальний внесок у завершення справи зробив нинішній очільник Заповідника Максим Остапенко, за чийого керівництва та при активній допомозі команди КНУБА на чолі з ректором Олексієм Дніпровим пам'ятник нарешті урочисто відкрили 15 липня 2026 року.

Як наголосив громадський діяч, на цьому робота не зупиняється. Попереду — пошанування багатьох інших українських державників, меценатів та релігійних діячів, завдяки яким Києво-Печерську лавру вдалося зберегти не лише для України, а й для всього світу.