Кожен третій цивільний українець, ймовірно, має ознаки ПТСР. Дослідження
04-10-2026 23:02
В Україні кожна третя цивільна людина, ймовірно, має ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або комплексного посттравматичного стресового розладу (КПТСР). При цьому співвідношення цих станів відрізняється від ситуації, яку вчені спостерігали в інших частинах світу, де населення жило в умовах війни.
Про це свідчить дослідження, опубліковане в науковому журналі European Journal of Psychotraumatology, розповіли його автори The Conversation, повідомляє Українська правда.
Фахівці пояснили, що ПТСР часто виникає внаслідок однієї події, як-от ДТП або окремого епізоду насильства, пов’язаного з війною. При цьому стані в людей виникають нав’язливі спогади, нічні жахи, уникнення нагадувань про травму та постійне відчуття тривоги або настороженості.
При цьому комплексний ПТСР здебільшого є наслідком повторюваної або дуже тяжкої (комплексної) травми, або ж є поєднанням обох чинників. Цей стан має такі ж симптоми, що й ПТСР, а також супроводжується стійкими проблемами із самооцінкою, емоційною регуляцією та стосунками з іншими людьми.
Дослідження показало, що понад три чверті опитаних пережили щонайменше одну травматичну подію в дорослому віці. А майже половина – у дитинстві.
Багато учасників описували, що в умовах війни обстріли, руйнування в районах проживання, втрата близьких та їхній вимушений переїзд стали буденністю.
«Наші результати свідчать про надзвичайні масштаби травматизації, якої зазнало цивільне населення України», – зазначили науковці.
Вони зауважують, що рівень травматизації серед українців був високим і до початку повномасштабного вторгнення. Однак у поєднанні з останніми даними, він демонструє кумулятивний ефект десятиліття війни і міжпоколіннєві травми, що сформували суспільство.
Кожен третій (31,2%) дорослий у дослідженні відповідав критеріям ПТСР або КПТСР. Останній стан траплявся у близько 6% випадків. Крім того, багато українців мають симптоми цих розладів, але не досягають порогу для діагностування.
Жінки частіше, ніж чоловіки, відповідали критеріям ПТСР чи КПСТР. Також більшу схильність мати симптоми розладів виявляли у людей, яким довелося покинути домівки через війну, учасників з нижчим рівнем освіти та тих, хто мав досвід військової служби.
«Ми також виявили чіткий кумулятивний ефект травми. Що більше травматичних подій пережила людина протягом життя і що більше шкідливих, неприємних чи лякаючих інцидентів, пов’язаних із війною, вона зазнала, то вищою була ймовірність відповідності критеріям ПТСР або КПТСР», – додали вчені.
Читати ще: Опитування КМІС: Війна хвилює людей не менше, ніж корупція
Одним із відкриттів стало те, що в Україні відносно низька поширеність КПТСР, порівняно із ПТСР. Попередні дослідження в умовах інших збройних конфліктів показували, що перший комплексний розлад може бути таким самим або навіть більш поширеним, ніж стандартний.
Хоча причини невідповідності цій картині в Україні не до кінця зрозумілі, автори роботи мають кілька припущень.
Можливо, травматичний досвід українців може відрізнятися від того, який пережили внутрішньо переміщені особи чи біженці в інших дослідженнях. Також населенню могли допомогти захиститися від стійких порушень самосприйняття і стосунків з іншими соціальна підтримка, солідарність у громадах і сильна національна ідентичність.
Вчені вважають, що висновки підкреслюють нагальну потребу в підтримці сфери психічного здоров’я в Україні.
«Психологічні наслідки війни виходять за межі особистого досвіду й охоплюють українське суспільство загалом. Вони неминуче впливатимуть на подальший перебіг війни, а також позначаться на довгостроковій соціальній згуртованості, поведінці, рівні довіри та, можливо, на політичних поглядах українців», – підсумували автори роботи.
У роботі KonKoop Trauma Study взяли участь науковці з Центру досліджень Східної Європи та міжнародних відносин (ZOiS) у Берліні, Королівського коледжу Лондона, Київської школи економіки, Університету Джорджа Вашингтона, Манчестерського університету та британської благодійної організації Combat Stress.
Автори кажуть, що дослідження є першим репрезентативним опитуванням цивільного населення – у ньому взяли участь 2504 дорослих, які проживають на підконтрольних уряду України територіях.
У травні 2024 року їх опитали фахівці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) методом телефонного опитування. Творці визнають, що такий підхід може показувати занижені дані щодо пережитих травм або симптомів ПТСР через почуття сорому чи стигматизацію.
Учасників оцінювали на випадки травматичних подій протягом життя, досвіду, пов’язаного з війною та симптомами ПТСР і КПТСР за діагностикою Міжнародної класифікації хвороб ВООЗ 11-го перегляду.
Про це свідчить дослідження, опубліковане в науковому журналі European Journal of Psychotraumatology, розповіли його автори The Conversation, повідомляє Українська правда.
Фахівці пояснили, що ПТСР часто виникає внаслідок однієї події, як-от ДТП або окремого епізоду насильства, пов’язаного з війною. При цьому стані в людей виникають нав’язливі спогади, нічні жахи, уникнення нагадувань про травму та постійне відчуття тривоги або настороженості.
При цьому комплексний ПТСР здебільшого є наслідком повторюваної або дуже тяжкої (комплексної) травми, або ж є поєднанням обох чинників. Цей стан має такі ж симптоми, що й ПТСР, а також супроводжується стійкими проблемами із самооцінкою, емоційною регуляцією та стосунками з іншими людьми.
Дослідження показало, що понад три чверті опитаних пережили щонайменше одну травматичну подію в дорослому віці. А майже половина – у дитинстві.
Багато учасників описували, що в умовах війни обстріли, руйнування в районах проживання, втрата близьких та їхній вимушений переїзд стали буденністю.
«Наші результати свідчать про надзвичайні масштаби травматизації, якої зазнало цивільне населення України», – зазначили науковці.
Вони зауважують, що рівень травматизації серед українців був високим і до початку повномасштабного вторгнення. Однак у поєднанні з останніми даними, він демонструє кумулятивний ефект десятиліття війни і міжпоколіннєві травми, що сформували суспільство.
Кожен третій (31,2%) дорослий у дослідженні відповідав критеріям ПТСР або КПТСР. Останній стан траплявся у близько 6% випадків. Крім того, багато українців мають симптоми цих розладів, але не досягають порогу для діагностування.
Жінки частіше, ніж чоловіки, відповідали критеріям ПТСР чи КПСТР. Також більшу схильність мати симптоми розладів виявляли у людей, яким довелося покинути домівки через війну, учасників з нижчим рівнем освіти та тих, хто мав досвід військової служби.
«Ми також виявили чіткий кумулятивний ефект травми. Що більше травматичних подій пережила людина протягом життя і що більше шкідливих, неприємних чи лякаючих інцидентів, пов’язаних із війною, вона зазнала, то вищою була ймовірність відповідності критеріям ПТСР або КПТСР», – додали вчені.
Читати ще: Опитування КМІС: Війна хвилює людей не менше, ніж корупція
Одним із відкриттів стало те, що в Україні відносно низька поширеність КПТСР, порівняно із ПТСР. Попередні дослідження в умовах інших збройних конфліктів показували, що перший комплексний розлад може бути таким самим або навіть більш поширеним, ніж стандартний.
Хоча причини невідповідності цій картині в Україні не до кінця зрозумілі, автори роботи мають кілька припущень.
Можливо, травматичний досвід українців може відрізнятися від того, який пережили внутрішньо переміщені особи чи біженці в інших дослідженнях. Також населенню могли допомогти захиститися від стійких порушень самосприйняття і стосунків з іншими соціальна підтримка, солідарність у громадах і сильна національна ідентичність.
Вчені вважають, що висновки підкреслюють нагальну потребу в підтримці сфери психічного здоров’я в Україні.
«Психологічні наслідки війни виходять за межі особистого досвіду й охоплюють українське суспільство загалом. Вони неминуче впливатимуть на подальший перебіг війни, а також позначаться на довгостроковій соціальній згуртованості, поведінці, рівні довіри та, можливо, на політичних поглядах українців», – підсумували автори роботи.
У роботі KonKoop Trauma Study взяли участь науковці з Центру досліджень Східної Європи та міжнародних відносин (ZOiS) у Берліні, Королівського коледжу Лондона, Київської школи економіки, Університету Джорджа Вашингтона, Манчестерського університету та британської благодійної організації Combat Stress.
Автори кажуть, що дослідження є першим репрезентативним опитуванням цивільного населення – у ньому взяли участь 2504 дорослих, які проживають на підконтрольних уряду України територіях.
У травні 2024 року їх опитали фахівці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) методом телефонного опитування. Творці визнають, що такий підхід може показувати занижені дані щодо пережитих травм або симптомів ПТСР через почуття сорому чи стигматизацію.
Учасників оцінювали на випадки травматичних подій протягом життя, досвіду, пов’язаного з війною та симптомами ПТСР і КПТСР за діагностикою Міжнародної класифікації хвороб ВООЗ 11-го перегляду.
Источник:
Волинські Новини