Кожна четверта пляшка вина має бути українською: у Раді не зрозуміли, як рахувати нову квоту пляшками, брендами чи на око

Комітет з питань аграрної та земельної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу законопроєкт № 15364, який пропонує зобов’язати всі супермаркети, магазини та ресторани, що продають алкоголь, пріоритетно представляти українське вино, частка якого на відповідних демонстраційних площах має становити не менше 25% винної продукції.

За твердженням авторів проєкту, український ринок виноробної продукції роками перебуває під колосальним тиском імпорту. Великі іноземні конгломерати замовляють найкращі торговельні площі, залишаючи малим, локальним та крафтовим виробникам України віддалені кутки та найнижчі полиці. З метою захисту вітчизняного виробника і був зареєстрований проєкт Закону № 15364.

Комітет, своєю чергою, 22 вересня розглянув законопроєкт та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу у першому читанні, але з обов’язковим подальшим доопрацюванням до другого читання.

Квоти 25% та «золота полиця» за законом

Ініціатива нардепів передбачає внесення змін до Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» нового Закону України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» шляхом додавання пункту 11¹.

Згідно з цією нормою, протягом дії воєнного стану та протягом одного року з дня його скасування чи припинення, всі суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкоголем, та заклади громадського харчування зобов’язані:

• Забезпечити пріоритетне розміщення та представлення вин, що мають статус українських товарів (товарна позиція 2204 УКТ ЗЕД).
• Здійснювати викладку та поповнення товару у найбільш помітних та доступних для візуального сприйняття місцях (в аналітиці це трактується як викладка «на рівні очей та витягнутої руки»).
• Забезпечити, щоб частка вітчизняних вин становила не менше 25% від загального обсягу продукції цієї товарної позиції, розміщеної на демонстраційних площах.

За задумом авторів, це повинно стати дієвим інструментом захисту, який допоможе крафтовикам розширити збут без сплати непомірних «маркетингових бонусів» мережам ритейлу.

Під час засідання 22 вересня Аграрний комітет підтвердив актуальність підтримки українського виноробства, але членів комітету не могли не збентежити правові зауваження ГНЕУ.

25% для українського вина: ризики для міжнародних торговельних зобов’язань

Найбільш серйозне зауваження стосується сумісності запропонованої 25-відсоткової преференції для українського вина з міжнародними торговельними зобов’язаннями України. ГНЕУ називає таку пропозицію дискусійною з огляду на принцип національного режиму, передбачений статтею III ГАТТ, та звертає увагу на відповідні положення Угоди про асоціацію з ЄС.

Пункти 1 та 4 статті III ГАТТ забороняють застосовувати до імпортованих товарів внутрішні правила, кількісні регулювання чи вимоги щодо викладки й продажу, які створюють штучний захист для вітчизняного виробництва або надають йому сприятливіший режим.

А згідно зі статтею 34 Угоди про асоціацію, Україна зобов’язана надавати національний режим товарам з ЄС. Встановлення обов’язкових 25% квот для українського вина є заходом еквівалентної дії до кількісних обмежень на імпорт, що прямо заборонено статтею 34 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Запровадження дискримінаційних квот на користь українських товарів може спровокувати офіційні скарги з боку країн-членів ЄС та партнерів по СОТ, відкриття торгівельних спорів та запровадження дзеркальних обмежень проти українського експорту. В умовах набуття Україною статусу кандидата на вступ до ЄС такі норми можуть створювати серйозні дипломатичні та економічні ризики.

Як рахуватимуть 25%: пляшками, етикетками чи метрами полиці?

Саме тут виникає одна з головних практичних проблем законопроєкту. Депутати пропонують встановити мінімальну частку українського вина у 25%, але не визначають, у чому саме ці 25% мають вимірюватися.

Наприклад, на винній полиці розміщено 100 пляшок, але вони представляють лише 20 різних найменувань вина. Чи достатньо магазину виставити 25 українських пляшок? Чи українськими мають бути щонайменше 5 із 20 найменувань? А можливо, українське вино повинно фізично займати чверть довжини або площі всієї винної полиці?

Саме на цю невизначеність звертає увагу ГНЕУ. Із законопроєкту незрозуміло, чи має частка визначатися за кількістю найменувань продукції, кількістю одиниць товару, лінійною або площинною одиницею викладки чи за іншим показником.

На практиці різниця принципова. 25% пляшок, 25% асортименту та 25% площі полиці — це три різні вимоги, які можуть давати зовсім різний результат для одного й того самого магазину.

До цього додається ще одна проблема: законопроєкт використовує поняття «демонстраційна площа» та «найбільш помітні та доступні для візуального сприйняття місця», однак не встановлює чітких критеріїв, за якими їх визначати.

Отже, бізнесу пропонують встановити конкретний норматив у 25%, але сам спосіб його обчислення поки залишається невизначеним. Це створює ризик різного трактування вимоги магазинами, ресторанами та органами контролю і ставить питання про дотримання принципу юридичної визначеності як складової верховенства права.

Процесуальне замкнене коло та строк набрання чинності

Третя суперечність полягає у часовому дисонансі набрання чинності.

Проєкт передбачає, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Водночас у Прикінцевих положеннях Кабінету Міністрів надається 3-місячний строк для прийняття необхідних нормативно-правових актів та приведення міністерських наказів у відповідність.

Виникає правова невизначеність: закон пропонується ввести в дію вже наступного дня після його опублікування, тоді як Кабміну відводиться три місяці на ухвалення необхідних для його реалізації нормативно-правових актів. Тобто бізнес може бути зобов’язаний забезпечити 25% українського вина на полицях ще до появи повного механізму виконання нових вимог. Саме тому ГНЕУ вказало на необхідність переглянути строк набрання законом чинності.

Що чекає ритейл, заклади та споживачів: чи стане імпортне вино дорожчим і що може зникнути з полиць

Якщо законопроєкт № 15364 буде проголосований у першому читанні та доопрацьований Аграрним комітетом, його реалізація змінить ландшафт алкогольного ринку:

Мережі будуть змушені провести повну переорієнтацію поличного простору. Імпортери вин втратять частину промо-майданчиків, а ритейлери будуть змушені переглянути контракти з постачальниками.

Заклади харчування опиняться під загрозою перевірок щодо викладки у винних шафах, на барах та у винних картах, що потребуватиме додаткових роз’яснень від уряду.

Малі та крафтові виноробні дійсно отримають юридичний шанс зайти на полиці великого ритейлу, але тільки за умови, якщо комітет у другому читанні пропише прозорий механізм розподілу цієї 25% квоти між великими вітчизняними холдингами та локальними виробниками.

Внутрішній споживач отримає більший вибір українського вина у фокусній зоні магазинів.

Чи подорожчає імпортне вино? Такий ризик не можна прямо вивести із законопроєкту, однак примусовий перерозподіл найпривабливішого поличного простору здатен змінити економіку продажу імпортних вин. Частина позицій може втратити вигідне розміщення або взагалі зникнути з асортименту конкретних магазинів. Чи перекладуть ритейлери можливі додаткові витрати на покупця — залежатиме вже від політики торговельних мереж і постачальників.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.