Коли диплом – лише початок: випускник Тальнівського коледжу розповів про свої мрії

Позаду – роки навчання, перші професійні знання, нові знайомства, творчі відкриття та безліч яскравих спогадів. Для випускника Тальнівського фахового коледжу прикладних та інноваційних технологій Віктора Кондратюка студентське життя стало не лише періодом здобуття освіти, а й часом, коли він відкрив у собі нові таланти, визначився з життєвими пріоритетами та зрозумів, чим хоче займатися в майбутньому.

Сьогодні співрозмовник уже отримав диплом за освітньою програмою «Фінанси, банківська справа та страхування». Водночас він не планує зупинятися на досягнутому й має намір продовжити навчання.

– Я вже закінчив коледж. Подав заяву до Державного торговельно-економічного університету в Києві й планую навчатися далі, – розповідає випускник.

Попри те, що обрана спеціальність пов’язана з фінансами, найбільше за роки навчання йому запам’ятався один із профільних предметів «Гроші та кредит».

– Мені дуже сильно сподобався цей предмет. Нам багато розповідали про гроші, кредитування, історію виникнення грошей. Було дуже цікаво, і саме цей предмет залишив найбільше вражень.

Та студентське життя – це не лише лекції, практичні заняття й навчання. Він із теплотою згадує своїх одногрупників, із якими проводив багато часу як у стінах коледжу, так і поза ними.

Особливе місце в житті студента займала творчість. Під час навчання він став учасником танцювальної студії коледжу, причому це було його власне рішення.

– Я сам захотів піти на танці. Це був другий курс, і цей рік мені дуже запам’ятався. Дуже подобалося готуватися до концертів, виступати на сцені, брати участь у творчому житті коледжу.

Найбільше юнака захоплював навіть не сам виступ, а процес підготовки.

– Мені дуже подобалася організація концертів, те, як усе відбувалося від початку до кінця. Було цікаво бачити, як створюється концерт, як проходять репетиції, підготовка. Усе це приносило велике задоволення.

Окремо Віктор наголошує, що більшість концертів були благодійними, а тому кожен виступ мав особливу цінність.

– Здебільшого наші концерти були благодійними. Ми розуміли, що своїми виступами допомагаємо збирати кошти для військових. Крім цього, у коледжі постійно проводилися благодійні збори. Ми приносили чай, крупи та інші необхідні речі для наших захисників. Приємно було усвідомлювати, що ми не просто навчаємося чи виступаємо, а робимо свій внесок у підтримку військових і наближення миру в Україні.

Активність та небайдужість студента не залишилися непоміченими. Під час останнього концерту Віктор отримав грошову премію від мецената Володимира Мовчана за активну участь у творчому житті коледжу. Втім, витрачати ці кошти на власні бажання він не поспішає.

– Я залишив їх на навчання в університеті. Вони стануть у пригоді на проживання, гуртожиток і повсякденні витрати.

Поки триває вступна кампанія, випускник уже встиг зробити перші кроки у професійному житті. З початку липня він працює у відділі освіти, молоді та спорту Тальнівської міської ради на посаді фахівця з публічних закупівель.

До його обов’язків входить проведення закупівель через електронну платформу, підготовка тендерної документації, організація закупівельних процедур та здійснення оплат.

– Робота цікава, зараз набираюся досвіду. Щоправда, поки що ще остаточно не визначився, чи працюватиму далі, чи повністю присвячу себе навчанню після вступу.

У вільний час Віктор надає перевагу творчим захопленням. Любить малювати картини за номерами та складати алмазну мозаїку.

Попри фінансову освіту, юнак зізнається: його серце дедалі більше тягнеться до культури й творчості. Саме тому, розповідаючи про своє майбутнє, він несподівано говорить не про фінансову сферу, а про організацію культурних заходів. Додає, що вже навіть замислювався над тим, щоб пов’язати своє життя саме зі сферою культури.

– Через п’ять років я бачу себе людиною, яка займається організацією та підготовкою концертів. Я думав про це й навіть подав заяву на схожу спеціальність. Поки що ще не знаю результатів вступу.

Юнак не приховує, що зараз стоїть перед непростим вибором: продовжити шлях у фінансовій сфері чи прислухатися до власного покликання.

– Душа більше лежить до творчості. Хотілося б організовувати концерти, різні заходи, можливо, весілля, корпоративи чи інші святкові події.

Найголовнішою ж своєю мрією Віктор називає зовсім не кар’єру.

– Найбільше хочеться, щоб у нашій країні якнайшвидше завершилася війна і ми повернулися до мирного життя. Є й особисті мрії. Після перемоги дуже хочу подорожувати та побачити світ. Мрію побувати в Андоррі, Іспанії та Франції.

Тож, студентські роки допомагають не лише здобути професію, а й краще пізнати самого себе. Попереду в нього новий етап життя, нові можливості та непростий вибір між фінансами й творчістю. Але незалежно від того, який шлях він зрештою обере, вже сьогодні зрозуміло: найбільшу цінність для нього мають люди, творчість, бажання приносити користь суспільству та робити світ навколо трохи світлішим.

Аріана НЕСТЕРЕНКО

 Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію