Коли дитина може подати заяву до суду: правові умови та обов’язки учасників розгляду
Озвучити про потребу в захисті або реалізації своїх прав дитина може не лише у родинному колі чи шкільному середовищі. Зала судового засідання також відкрита для неповнолітніх, які розраховують на рішення, що задовольнить їх інтереси.
Про це розповіла начальник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ірина Свистун.
Хто має повну цивільну процесуальну дієздатність?
Направити заяву до суду можуть особи, які мають необхідний обсяг цивільної процесуальної дієздатності, тобто ті, хто здатен особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді. За загальним правилом самостійною стороною процесу є повнолітня особа.
Особи віком від 14 до 18 років, а також громадяни з обмеженою цивільною дієздатністю, мають право реалізовувати свої процесуальні повноваження у суді, коли розгляд справи стосується правовідносин, у яких вони беруть участь особисто. Водночас суд залишає за собою право долучити до такого провадження їхнього законного представника, якщо це необхідно для належного захисту інтересів неповнолітнього чи особи з обмеженою дієздатністю.
Як набути повної цивільної процесуальної дієздатності?
Неповнолітні можуть стати самостійними учасниками судового процесу та користуватися їх правами і виконувати обов’язки. Повної цивільної процесуальної дієздатності неповнолітня особа набуває у разі реєстрації шлюбу. Його розірвання або визнання недійсним, до настання повноліття, не є причиною для позбавлення дієздатності.
Також до суду за захистом своїх прав можуть звертатися 16-річні (а також і старші) діти, які працюють за трудовим договором або які записані матір’ю/батьком своєї дитини. Повної цивільної дієздатності набувають й ті, хто хоче займатися підприємництвом та досягнувши 16 років отримали для цього дозвіл від батьків, піклувальників або органу опіки та піклування. У разі припинення трудової діяльності обсяг набутої дієздатності зберігається.
Які права та обв’язки учасників судового процесу?
Під час встановлення істини всі учасники судового засідання повинні дотримуватися певних правил поведінки, саме це допомагає утримати баланс між свободою дій та вимогами правопорядку.
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу учасники справи мають право:
-
ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
-
подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
-
подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
-
ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
-
оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
-
користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Водночас учасники зобов’язані:
-
сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
-
з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
-
подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
-
надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
-
виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки тощо.
Отже, українське законодавство вибудовує цілісну та водночас гнучку систему, яка дозволяє дітям не лише заявляти про свої права, а й реально впливати на їхній захист у суді. Механізм набуття повної цивільної процесуальної дієздатності відкриває для молоді шлях до самостійної участі у судовому процесі.
Фото ілюстративне
