Після інтерв’ю Ірини Терех є деталь в історії Fire Point, яка мене цікавить значно більше, ніж навіть розмови про Мілфтек.
Звідки гроші? Можливо відповідь на це питання і приведе нас до одного лисого, імпозантного ізраїльського втікача з характерним прізвищем Міндіч?
Бо компанія з мільярдними оборотами не виникає на рівному місці. По словам Терех, спочатку була невелика команда. Потім державні контракти, стрімке масштабування виробництва, тисячі працівників, ракети, власний R&D і нові виробничі потужності.
І тепер ми чуємо, що на розробку лише балістичної ракети було витрачено близько $200 млн.
При цьому, за словами Ірини Терех, зовнішніх інвестицій у компанію не було. Тобто ці гроші, за цією версією результат діяльності самої компанії. Реінвестування.
Окей.
Тоді виникає дуже просте питання: якою мала бути фінансова модель компанії, щоб одночасно масштабувати основний бізнес і витратити близько $200 млн на нову ракетну програму? Скільки на це знадобилося грошей і звідки вони взялися?
Бо «власні інвестиції» це не відповідь на питання про походження капіталу. Це відповідь лише на питання, хто формально інвестував.
Якщо компанія отримувала великі державні замовлення, заробляла на них прибуток і потім реінвестувала цей прибуток у R&D це абсолютно можлива бізнес-модель.
Але тоді суспільство має право побачити її економіку:
— скільки отримано за державними контрактами;
— яка була собівартість;
— яка маржа;
— який чистий прибуток;
— скільки з нього пішло на R&D;
— скільки коштували нові виробничі потужності;
— і хто зрештою володіє створеними технологіями та активами.
І тут є ще важливіше питання.
Якщо стратегічна технологія фактично розвивається завдяки прибутку, який компанія отримує від державного замовника, чому результат цих інвестицій автоматично залишається лише приватним активом?
Держава може цілком свідомо обрати таку модель: швидкість, мінімум бюрократії, приватна компанія бере на себе ризики, сама реінвестує і масштабується.
Але тоді це має бути свідоме рішення з чіткими правилами: хто платить, хто ризикує, хто володіє технологією, хто контролює виробництво і що в результаті отримує держава.
Бо інакше виходить цікава конструкція: держава створює попит і платить, приватна компанія накопичує прибуток, на цей прибуток створюється стратегічна технологія, а власність на неї залишається приватною.
Чи може така модель працювати? Безумовно. Але питання не в тому, чи може.
Питання в тому, чи саме так було у випадку Fire Point і чи були для цього достатні запобіжники з боку держави. Бо те, що ми бачимо зараз — жодних умов держава Fire Point не виставляла, лише щедро оплачувала сумнівні Фламінго і інше озброєння.
Бо мільярди не виникають з повітря.
А $200 млн на розробку зброї це вже той масштаб, де суспільству недостатньо почути «ми самі інвестували». І це тільки про балістичну ракету.
==
ЦПК опублікував офіційну відповідь МО стосовно фінансування мілФтек компанії Файєрпоінт в 2025, 2026 роках. Сума космічна — 107,4 млрд грн, або 2,5 млрд доларів. І це тільки на дрони! Ракети окремо.
.
Варто згадати, що в 2024 році нікому раніше невідома компанія Fire Point раптом отримала 320 млн доларів по так званій «данській моделі». З цього і почався феноменальний фінансовий успіх російського земельного спекулянта Штілермана, дизайнерки бетонних меблів Терех і локейшен-менеджера Скалигі.
Офіційний прибуток — 25% компанії Файєрпоінт за 633 дні 2025-2026 років не складно порахувати — приблизно 500 млн доларів. За моїми оцінками реальний прибуток може бути в 3 рази більше, бо складові дрона FP-1 відомі, і ціни на них теж.
За одну добу тільки на дрони Файєрпоінт отримає від держави щонайменше 4 млн доларів. Для порівняння — з початку війни, з 2022 року і до 2 жовтня 2025 року, коли за наказом з гори генерал-корупціонер Дейнеко розформував наш підрозділ, ми використали на виробництво своїх дронів волонтерських, особистих і державних коштів приблизно ті самі 4 млн доларів. І наші дрони долітали до центра москви, а тисячі файєрпоінтів так і не змогли…
За годину Файєрпоінт отримує 165 тис доларів — саме такої суми нам не вистачає, щоб закінчити розробку нового малопомітного дрона по технології «Стелс». — Банка в коментах.
Ну і наостанок — за 4 млн доларів, які Файєрпоінт отримує на добу, можна розробити ЗРК малої дальності проти шахедів з дешевими ракетами-перехоплювачами, а не «городити город» з дронами-перехоплювачами, які не зможуть зупинити дронову навалу. Відповідально заявляю, що я готовий взятися за цей проект, але кому це потрібно, коли мілфи керують оборонно-промисловим комплексом і визначають нашу оборонну політику?.. Питання риторичне.
