Коли повістка від ТЦК поштою вважається врученою: строки явки, штрафи та судова практика
В Україні одним із передбачених законодавством способів оповіщення військовозобов’язаних є надсилання повісток поштою. Відповідні правила встановлені Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.
Згідно з пунктом 30-2 цього Порядку, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, можуть роздруковуватися та надсилатися поштою. Для цього використовується рекомендоване поштове відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Пункт 34 Порядку №560 дозволяє надсилати повістки на адресу проживання військовозобов’язаного. Водночас законодавством передбачено мінімальні строки, які мають враховуватися під час визначення дати прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Для мешканців обласних центрів дата явки має бути призначена не раніше ніж через сім днів, а для жителів інших населених пунктів — не раніше ніж через десять днів.
Неотримання військовозобов’язаним повістки безпосередньо у поштовому відділенні не завжди означає, що його не повідомили належним чином. Визначальне значення мають дотримання встановленої процедури надсилання повістки та наявність передбачених законодавством підтверджень її вручення або відповідних відміток поштового оператора.
Повістка поштою: якою є процедура, відповідно до постанови Кабміну № 560
Повістка поштою має на відправленні містити штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв’язку, ПІБ та адресу отримувача. Також має бути повноцінний опис вкладення, який включає, зокрема, власне ім’я та прізвище керівника районного (міського) ТЦК та СП або його відділу, інформацію про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
У постанові також наголошується, що в разі уточнення даних протягом 60 днів повістка поштовим відправленням надсилається на адресу місця проживання, яку громадянин зазначив під час уточнення облікових даних. А в разі неуточнення даних протягом 60 днів місця проживання повістка може надсилатися на адресу його реєстрації.
Що дуже важливо: якщо повістка була отримана громадянином, то день явки за викликом резервіста або військовозобов’язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів — протягом десяти діб від дня надсилання повістки поштою.
Належним підтвердженням оповіщення військовозобов’язаного про виклик у разі надсилання повістки поштою вважається:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову його отримати чи день проставлення відмітки про відсутність особи за даною адресою;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Повістка вважається врученою, якщо її передали людині особисто або надіслали поштою рекомендованим листом. Відомості про вручення вносяться до Реєстру військовозобов’язаних, призовників та резервістів. Якщо людина не прибула за такою повісткою у визначений строк, це не звільняє її від обов’язку виконати вимогу та з’явитися до ТЦК та СП.
Якщо повістку людина фактично не отримувала, але в «Резерв+» з’явилося порушення через неявку, це можна оскаржити. Для цього необхідно надати ТЦК та СП докази, що повістка не була доставлена — наприклад, довідку з пошти про її відсутність або повідомлення про неможливість доставки. Якщо ж рекомендований лист був доставлений належним чином, але людина не знала про нього, це не звільняє її від виконання вимог повістки.
Водночас сплата штрафу за неявку не означає, що надалі повістки не надходитимуть. Штраф закриває конкретне порушення, але обов’язок дотримуватися правил військового обліку зберігається.
Якщо людині вручили повістку належним чином — тобто поштою або особисто — вона може вважатися належним чином попередженою керівником ТЦК та СП про наслідки неявки, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також статтями 336, 337 Кримінального кодексу України.
За ігнорування повістки доведеться сплатити штраф
Водночас неявка за належним чином врученою повісткою може мати наслідки для військовозобов’язаного. За таке порушення передбачена адміністративна відповідальність за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Сума штрафів становить від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 17 000 до 25 500 грн.
Тобто для притягнення до відповідальності не обов’язково, щоб військовозобов’язаний особисто взяв повістку в руки. Якщо ТЦК направив її поштою у встановленому порядку, а поштовий оператор зафіксував передбачену законом відмітку, така повістка може вважатися врученою.
Однак самого факту відправлення повістки недостатньо для законного штрафу. ТЦК має довести, що військовозобов’язаного належним чином повідомили про виклик і що процедура надсилання та вручення повістки була дотримана.
Саме тому у спорах щодо штрафів суди перевіряють, за якою адресою направили повістку, коли її відправили, коли вона надійшла до поштового відділення, чи була спроба вручення, яку відмітку зробив поштовий оператор та з якої причини лист повернули ТЦК. Якщо з’ясується, що повістка не була доставлена з вини поштового оператора, була повернута з порушенням встановленої процедури або ТЦК не має доказів належного оповіщення, постанова про штраф може бути скасована судом.
Саме такі ситуації вже ставали предметом розгляду у судах.
Судова практика: коли штраф за неотриману повістку скасовують
Суди вже розглядали справи, у яких військовозобов’язані оскаржували штрафи ТЦК, посилаючись на те, що поштової повістки не отримували.
Зокрема, у справі №489/4337/25 Інгульський районний суд міста Миколаєва 29 липня 2025 року скасував постанову ТЦК про штраф у 17 000 грн. Чоловік стверджував, що не отримував повістку, яку ТЦК надіслав через «Укрпошту». Поштове відправлення повернулося до ТЦК з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Суд дійшов висновку, що доказів належного повідомлення особи було недостатньо, і скасував постанову.
Зокрема, у №519/821/25, у якій Південний міський суд Одеської області розглянув позов військовозобов’язаного до ТЦК про скасування постанови №98 від 19 лютого 2025 року. Чоловіка притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та оштрафували на 17 000 грн. Суд встановив, що в оскаржуваній постанові не було зрозуміло, коли саме, за якою повісткою та з якою метою чоловік мав з’явитися до ТЦК. Крім того, документ не містив дати повістки, дати її отримання, дати проведення перевірки та дати виявлення правопорушення.
Суд наголосив, що такі недоліки є істотними, оскільки позбавляють особу можливості належним чином зрозуміти, у чому саме її звинувачують, та підготувати захист. При цьому до справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на значний розмір штрафу, мають застосовуватися відповідні гарантії справедливого судового розгляду, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також нагадав, що обов’язок довести правомірність рішення суб’єкта владних повноважень покладається на нього, а всі сумніви щодо доведеності вини особи у справі про адміністративне правопорушення тлумачаться на її користь.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області скасував постанову ТЦК про штраф у 25 500 гривень за неявку за повісткою, оскільки не знайшов належних доказів того, що чоловіка особисто повідомили про виклик – поштове відправлення з повісткою повернулося з позначкою «Адресат відсутній», а опису вкладення не було.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
