Коли ТЦК вже не може штрафувати за порушення військового обліку — суд визначив ключовий строк

Військовозобов’язаний не став на військовий облік за новою адресою та згодом через «Резерв+» погодився на притягнення до відповідальності. ТЦК оштрафував його на 17 тисяч грн, однак апеляційний суд скасував штраф. Вирішальним стало питання, коли ТЦК виявив порушення та чи встиг накласти стягнення у встановлений законом строк.

Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що неприбуття у семиденний строк до ТЦК для взяття на військовий облік не є триваючим правопорушенням. А оскільки ТЦК, за висновком суду, знав про порушення значно раніше, тримісячний строк для накладення штрафу вже сплив.

За що ТЦК оштрафував військовозобов’язаного

Як встановив суд, чоловік перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа у Черкаській області.

З витягу з «Резерв+», сформованого станом на 3 лютого 2026 року, випливало, що він є військовозобов’язаним, а датою уточнення його даних зазначено 23 лютого 2025 року. У застосунку також містилася відмітка про причину звернення до Національної поліції — він не став на військовий облік за новою адресою. Дата звернення — 1 лютого 2026 року.

3 лютого 2026 року чоловік через «Резерв+» відповідно до статті 279-9 КУпАП подав запропоновану сервісом заяву про неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

4 лютого 2026 року ТЦК виніс постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 17 тисяч грн. У постанові зазначалося, що за результатами вивчення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів було встановлено: чоловік не став на військовий облік за новою адресою, чим порушив правила військового обліку.

Військовозобов’язаний оскаржив цю постанову в суді.

Перша інстанція залишила штраф у силі

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області 27 квітня 2026 року відмовив у задоволенні позову.

Суд першої інстанції виходив із того, що чоловік не став на військовий облік за новою адресою, а в матеріалах справи не було доказів його взяття на відповідний облік навіть станом на день розгляду справи.

Крім того, перша інстанція вважала, що постанову ТЦК було винесено у межах тримісячного строку з дня виявлення правопорушення та у межах одного року з дня його вчинення.

Що доводив військовозобов’язаний в апеляції

Чоловік не погодився з таким рішенням і подав апеляційну скаргу.

Він наголошував, що ще 23 лютого 2025 року уточнив свої дані, зокрема повідомив адресу проживання. Тому, за його позицією, після спливу передбаченого законом семиденного строку ТЦК уже було відомо, що він не прибув для взяття на військовий облік за новою адресою.

Апелянт розрахував, що станом на 4 березня 2025 року ТЦК мав знати про порушення, а отже, тримісячний строк для накладення стягнення сплив 4 червня 2025 року.

Також він наполягав, що неприбуття у семиденний строк для взяття на військовий облік не є триваючим правопорушенням, оскільки воно вичерпується фактом невиконання відповідного обов’язку до визначеного строку.

Що сказав апеляційний суд про строки

Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з ключовими доводами апелянта.

Колегія суддів звернула увагу на частину дев’яту статті 38 КУпАП. Вона передбачає, що адміністративне стягнення за вчинені в особливий період правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

При цьому КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення».

Апеляційний суд навів позицію Верховного Суду, відповідно до якої триваюче правопорушення пов’язане з тривалим і безперервним невиконанням передбачених законом обов’язків. Такий стан може тривати значний час і припиняється, зокрема, після виконання особою відповідного обов’язку.

Однак у цій справі колегія дійшла висновку, що ситуація має інший характер.

Неприбуття у семиденний строк не є триваючим правопорушенням

Апеляційний суд зазначив, що порушення законодавства про військовий обов’язок і військову службу у вигляді неприбуття в семиденний строк з дати взяття на облік ВПО до відповідного ТЦК та СП для взяття на військовий облік не має характеру триваючого правопорушення.

За висновком суду, воно є одноактним та вичерпується фактом невчинення відповідних дій до визначеної дати та часу.

Цей висновок мав принципове значення для визначення строку притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності.

Коли ТЦК вважається таким, що виявив порушення

Окремо апеляційний суд пояснив, що слід розуміти під днем виявлення адміністративного правопорушення.

За позицією колегії, днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому день виявлення правопорушення не є тотожним дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначив, що такий підхід узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду у справах №461/1393/16-а та №149/2498/17.

Чому суд вирішив, що ТЦК пропустив строк

У цій справі апеляційний суд встановив, що 23 лютого 2025 року чоловік уточнив дані у «Резерв+», тобто надав органам ТЦК інформацію, зокрема про адресу проживання.

Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», у період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов’язані та резервісти, які залишили або покинули місце проживання, повинні у семиденний строк з дати взяття на облік ВПО стати на військовий облік у ТЦК за місцем перебування на обліку ВПО.

Колегія суддів виходила з того, що станом на 4 березня 2025 року — дата уточнення даних плюс сім днів та перший робочий день — уповноваженим особам ТЦК достовірно було відомо, що чоловік не прибув для взяття на військовий облік за новою адресою.

Таким чином, за розрахунком суду, 4 червня 2025 року сплив тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення.

Однак постанову про штраф ТЦК виніс лише 4 лютого 2026 року. Отже, як встановила апеляція, стягнення було накладено поза межами строку, передбаченого частиною дев’ятою статті 38 КУпАП.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, якщо на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП, закінчилися, провадження не може бути розпочато, а вже розпочате підлягає закриттю.

Що вирішив апеляційний суд

У підсумку Шостий апеляційний адміністративний суд визнав, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Апеляційну скаргу військовозобов’язаного задовольнили. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області скасували та ухвалили нове рішення про задоволення позову.

Постанову про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності скасували, а справу про адміністративне правопорушення закрили.

Крім того, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань стягнули на користь позивача 1 331,20 грн судового збору.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №695/591/26 набрала законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.