Кому можуть встановити 2 групу інвалідності: критерії, перелік хвороб і несподівані нюанси

В Україні  II групу інвалідності можуть встановити людині зі стійкими та вираженими порушеннями функцій організму, які суттєво впливають на її повсякденне життя. При цьому значення має не лише встановлений діагноз, а й те, наскільки захворювання, травма або їх наслідки обмежують здатність людини пересуватися, обслуговувати себе, працювати, навчатися та виконувати інші повсякденні дії.

Універсального переліку захворювань, за яким певний діагноз автоматично означає встановлення саме II групи інвалідності, немає. Рішення залежить від тяжкості стану та ступеня функціональних порушень.

Кому можуть встановити II групу інвалідності

II група інвалідності може бути встановлена повнолітній особі зі стійкими та вираженими порушеннями функцій організму, які суттєво обмежують її життєдіяльність.

Йдеться, зокрема, про можливості людини самостійно пересуватися, обслуговувати себе, орієнтуватися, спілкуватися, контролювати свою поведінку, навчатися та працювати.

Відмінність між I, II та III групами полягає насамперед у тяжкості функціональних порушень. Для I групи характерні найбільш виражені обмеження, для III — менш виражені, але стійкі. II група передбачає значні порушення життєдіяльності.

Саме тому однаковий діагноз у двох людей не обов’язково означатиме однакову групу інвалідності.

Які захворювання та стани можуть бути підставою для II групи

Підставою для встановлення II групи можуть бути різні захворювання, травми та їх наслідки, якщо вони спричинили стійкі й виражені функціональні порушення.

Водночас наведені нижче захворювання та стани не є автоматичною гарантією встановлення II групи — рішення залежить від фактичного стану людини.

Захворювання нервової системи та наслідки травм

Серед станів, які за наявності значних і стійких функціональних порушень можуть враховуватися під час встановлення інвалідності:

• розсіяний склероз із вираженими неврологічними порушеннями;
• тяжкі форми хвороби Паркінсона;
• хвороби рухового нейрона;
• наслідки черепно-мозкових та спинальних травм;
• парези та паралічі;
• виражена атаксія;
• тяжкі стійкі мовні, рухові та інші неврологічні порушення.

Враховується, наскільки такий стан обмежує пересування, самообслуговування, спілкування, можливість працювати та виконувати звичайні повсякденні дії.

Порушення опорно-рухового апарату

Серед можливих підстав:

• ампутації кінцівок або їх частин;
• тяжкі деформації кінцівок чи хребта;
• виражені наслідки переломів і травм;
• тяжкі захворювання суглобів;
• системні захворювання опорно-рухового апарату;
• інші стани, які істотно обмежують ходьбу, самообслуговування або працездатність.

Під час оцінювання може враховуватися потреба в допоміжних засобах, допомозі інших людей та ступінь обмеження мобільності.

Хвороби органів дихання

Йдеться про тяжкі хронічні захворювання, наслідками яких можуть бути:

• виражена задишка;
• значне зниження переносимості фізичного навантаження;
• стійка дихальна недостатність;
• потреба у тривалому або постійному лікуванні;
• потреба у кисневій підтримці;
• істотне обмеження повсякденної активності.

Під час розгляду оцінюються результати обстежень, перебіг захворювання та його фактичний вплив на життя людини.

Серцево-судинні захворювання

Підставою для встановлення II групи можуть бути тяжкі серцево-судинні стани, які призводять до:

• значного обмеження фізичних навантажень;
• вираженої серцевої недостатності;
• суттєвого обмеження працездатності;
• високого ризику декомпенсації;
• необхідності постійного лікування та медичного контролю;
• стійкого обмеження пересування або самообслуговування.

Порушення зору та слуху

До можливих підстав належать тяжкі та стійкі сенсорні порушення, зокрема:

• значна або повна втрата зору;
• критичне звуження поля зору;
• тяжкі незворотні порушення слуху;
• поєднані порушення зору і слуху;
• інші стани, які істотно обмежують орієнтацію, спілкування, навчання або можливість працювати.

У цьому випадку також оцінюється не лише встановлений діагноз, а фактичний ступінь втрати функцій.

Психічні розлади

II група інвалідності може встановлюватися за наявності стійких психічних розладів, якщо вони спричиняють виражені порушення:

• спілкування;
• соціальної адаптації;
• навчання;
• трудової діяльності;
• контролю поведінки;
• самообслуговування.

Враховуються тривалість і тяжкість розладу, медичне спостереження та підтверджений вплив стану на повсякденне функціонування.

Ендокринні, онкологічні та інші системні захворювання

До таких станів можуть належати:

• тяжкі ендокринні захворювання з вираженими ускладненнями;
• тяжкі ураження нирок, зокрема стани, що потребують програмного гемодіалізу;
• онкологічні захворювання з вираженими функціональними наслідками;
• тяжкі системні захворювання;
• окремі рідкісні захворювання та синдроми;
• поєднання кількох хронічних захворювань, які разом суттєво обмежують життєдіяльність.

У кожному випадку оцінюються стійкість та ступінь порушення функцій організму.

Чи можуть врахувати одразу кілька захворювань

Підставою для встановлення інвалідності може бути не лише один основний діагноз. Значення може мати сукупність кількох хронічних захворювань, якщо разом вони призводять до вираженого обмеження повсякденного функціонування.

Лікуючий лікар формує направлення та додає до справи медичну інформацію, результати обстежень, відомості про встановлені діагнози, лікування та інші документи. Експертна команда розглядає стан людини комплексно.

За якими критеріями встановлюють II групу

Під час оцінювання враховують не лише наявність певного захворювання, а те, як воно впливає на повсякденне життя.

Зокрема, оцінюються можливості людини щодо:

• самообслуговування;
• самостійного пересування;
• орієнтації;
• спілкування;
• контролю поведінки;
• навчання;
• трудової діяльності.

Саме функціональні наслідки захворювання або травми мають принципове значення.

Тому навіть за однакового діагнозу перебіг захворювання у різних людей може відрізнятися. Відрізнятися можуть стадія хвороби, ступінь втрати функцій, здатність самостійно пересуватися, працювати або обслуговувати себе. Відповідно, рішення експертних команд також можуть бути різними.

Як оформити II групу інвалідності у 2026 році

Починати процедуру потрібно зі звернення до лікуючого лікаря, який веде людину у зв’язку з основним захворюванням, травмою або станом.

Це може бути сімейний лікар, терапевт, невролог, кардіолог, психіатр, ортопед або інший профільний лікар залежно від конкретної ситуації.

МОЗ зазначає, що направлення на оцінювання формує лікуючий лікар, який веде людину з основного захворювання, травми або стану, що є підставою для оцінювання.

Як формується направлення

Направлення створюється в електронній системі.

До нього вносяться відомості про стан здоров’я, результати обстежень, установлені діагнози, проведені медичні втручання та додаються документи, що обґрунтовують необхідність проведення оцінювання. У передбачених випадках додаються також документи щодо причинного зв’язку інвалідності.

Після формування направлення справа передається на розгляд експертної команди.

Як проходить оцінювання

Експертна команда вивчає медичні документи та інші матеріали справи і встановлює, як стан здоров’я впливає на функціонування людини.

У 2026 році передбачено чотири форми оцінювання:

• очна — за особистої присутності людини у закладі охорони здоров’я;
• заочна — без особистої присутності, на підставі документів;
• дистанційна — із використанням засобів телемедицини;
• виїзна — за місцем перебування або лікування людини.

Конкретна форма визначається відповідно до встановлених критеріїв та обставин справи.

Очна форма застосовується, коли людина може особисто пройти оцінювання і потрібна безпосередня взаємодія з експертною командою.

Заочний розгляд відбувається без особистої участі людини, якщо для цього виконані встановлені критерії та наявної медичної документації достатньо для розгляду справи.

Дистанційне оцінювання проводять із застосуванням телемедицини.

Виїзна форма може застосовуватися, зокрема, коли людина має документально підтверджені труднощі з пересуванням і не може самостійно прибути до закладу.

За результатами оцінювання експертна команда ухвалює рішення. Якщо інвалідність встановлено, особа отримує витяг із рішення.

Які документи потрібні

Для оцінювання необхідні документи, які дозволяють підтвердити особу, стан здоров’я, перебіг захворювання або наслідки травми.

До медичної частини справи можуть входити:

• виписки;
• консультативні висновки лікарів;
• результати лабораторних досліджень;
• результати інструментальних обстежень;
• дані про проведене лікування;
• інформація про оперативні втручання;
• документи щодо реабілітації;
• відомості про динаміку стану.

МОЗ наголошує, що документи мають давати змогу оцінити не лише встановлений діагноз, а й те, як стан людини впливає на пересування, самообслуговування, роботу, навчання, спілкування та інші щоденні дії.

Також можуть знадобитися документи, що підтверджують особу, РНОКПП за наявності, а в передбачених випадках — військово-облікові та інші документи, що підтверджують причину інвалідності або обставини травми.

Скільки виплачують особам з II групою інвалідності

Єдиної фіксованої виплати для всіх осіб з II групою інвалідності немає.

Якщо людина має право на пенсію по інвалідності відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», її розмір для II групи становить 90% пенсії за віком, розрахованої для конкретної особи.

Наприклад, якщо розрахована для людини пенсія за віком становить 6 000 грн, 90% цієї суми — 5 400 грн.

Для призначення такої пенсії необхідна передбачена законом тривалість страхового стажу, яка залежить від віку, у якому встановлено інвалідність.

Окремо законодавством передбачена державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю. Для осіб з інвалідністю II групи її базовий розмір становить 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У 2026 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2 595 грн, тому 80% цієї суми — 2 076 грн.

При цьому фактичні виплати конкретній людині залежать від виду пенсійного або соціального забезпечення та передбачених законодавством доплат і надбавок.

Що змінилося після скасування МСЕК

З 1 січня 2025 року систему медико-соціальних експертних комісій для повнолітніх замінила система оцінювання повсякденного функціонування.

Рішення тепер ухвалюють експертні команди лікарів у закладах охорони здоров’я, а справи ведуться через електронну систему.

Для людини, яка вперше оформлює інвалідність, процедура передбачає звернення до лікуючого лікаря, формування електронного направлення, проходження оцінювання та отримання рішення експертної команди.

Тому алгоритми, які передбачають проходження МСЕК у 2026 році, для повнолітніх уже не відповідають чинній системі.

Що робити, якщо у встановленні II групи відмовили

Рішення експертної команди можна оскаржити до Центру оцінювання функціонального стану особи.

Скаргу необхідно подати протягом 40 календарних днів із моменту отримання відповідного рішення. Якщо цей строк пропущений з поважних причин, законодавством передбачена можливість звернутися з клопотанням про його поновлення.

Під час підготовки до оскарження можуть мати значення додаткові медичні документи: нові результати обстежень, уточнені висновки профільних спеціалістів та матеріали, які детальніше відображають функціональні порушення і те, як вони впливають на пересування, самообслуговування, працю або інші сфери життя.

Правова допомога може бути потрібна у складних випадках, зокрема коли йдеться про визначення причини інвалідності, наслідки травми, кілька захворювань, військовий компонент або підготовку скарги на рішення.

Яких помилок варто уникати під час оформлення

Однією з основних проблем може стати неповний пакет документів. Для оцінювання важливо надати медичні матеріали, які дають змогу простежити стан людини, лікування, результати обстежень та функціональні наслідки хвороби.

Ще одна проблема — наявність діагнозу без достатнього підтвердження функціональних порушень. Сам факт захворювання не означає автоматичного встановлення II групи.

Також не варто орієнтуватися на застарілий порядок проходження МСЕК. У 2026 році процедура передбачає електронне направлення та розгляд справи експертною командою.

Чи існує офіційний повний перелік хвороб для II групи

Універсального переліку захворювань, за яким сам факт встановлення певного діагнозу автоматично означає II групу інвалідності, немає.

Підставою можуть бути тяжкі захворювання нервової, серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем, порушення зору і слуху, психічні розлади, онкологічні захворювання, наслідки травм та інші стани — але лише з урахуванням їх тяжкості та функціональних наслідків.

II групу може бути встановлено як через один діагноз, якщо він спричинив достатньо виражені та стійкі порушення, так і внаслідок сукупності кількох захворювань.

Наслідки черепно-мозкових, спинальних та інших тяжких травм також можуть враховуватися під час встановлення інвалідності.

Строк проходження процедури в кожному випадку може відрізнятися залежно від повноти документів, обраної форми оцінювання та необхідності додаткових обстежень.

Таким чином, II група інвалідності у 2026 році встановлюється не просто за назвою захворювання, а за результатами оцінювання його стійких функціональних наслідків для людини. Ключовими є належно оформлені медичні документи, результати обстежень та підтвердження того, наскільки стан здоров’я обмежує повсякденне функціонування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.