«Конотопська відьма»: 5 фактів про дружину ексголовнокомандувача ЗСУ Сирського (ФОТО)

Де вона народилася, ким працює, чи є у подружжя діти та чим володіє

Про дружину ексголовнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського, Тамару Харченко відомо небагато. Але є факти про жінку генерала, які ми разом із uainfo хочемо розповісти.

Повне ім’я жінки – Харченко Тамара Іванівна.

 

Народилась вона 19 травня 1972 року. Певний час дружина генерала мешкала у Конотопі.

Де навчалась

З 1987 до 1991 року Тамара Харченко навчалась у Харківському електротехнічному технікуму. Потім продовжила освіту в Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ), у якому навчалась до 1995 року.

Ким працює

За декларацію, поданою у березні 2021 року, жінка працювала у державній митній службі України. Її посада – головний командний інспектор категорії В.

"Дівчина з Конотопу"

Діти

У подружжя є двоє синів від першого шлюбу Сирського: Олександр та Антон. Молодшому сину – Олександру близько восьми років, а старший хлопець Антон вже дорослий та проживає в Австралії.

Майно

З 2013 року Тамара Харченко володіє дачним будинком, площею близько 150  м. кв. у селі Шамраївка Сквирського району Київської області. Також у цьому ж населеному пункті є ще її кілька земельних ділянок. З 2019 року дружина генерала є власницею чверті прав на квартиру у Києві площею близько 100 м. кв. 

Важливо!

Жінок із Конотопа називають конотопськими відьмами через поєднання українського фольклору та літературної традиції, а не через реальні історичні факти.

Основних причин кілька:

• Повість Григорія Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма» (1833). Це найвідоміше джерело. У сатиричній повісті розповідається про сотника Микиту Забрьоху та писаря Пістряка, які шукають «відьом» у Конотопі, звинувачуючи жінок у посухах та інших бідах. Твір висміює забобони, неосвіченість і зловживання владою. Саме після його популярності назва міста міцно закріпилася у свідомості українців.
• Народні легенди про відьом. До появи повісті на Слобожанщині та Лівобережжі вже існували перекази про жінок-знахарок, ворожок і «відьом». Квітка-Основ'яненко використав ці народні мотиви у своєму творі.
• Сучасний культурний символ. Сьогодні вислів «конотопська відьма» часто вживають із гумором або як елемент української містики. У самому Конотопі до цього ставляться з іронією: образ використовують у туристичних сувенірах, тематичних заходах і культурних проєктах.

Водночас це не означає, що жінок із Конотопа справді вважали відьмами або що місто було центром чаклунства. Це насамперед літературний образ, який із часом став частиною української культури.

Радіо Трек: НОВИНИ