В Україні запустили цифровий проєкт, присвячений Конституції Пилипа Орлика 1710 року. На спеціальній платформі документ можна прочитати сучасною українською мовою, а історичний образ гетьмана відтворили за допомогою штучного інтелекту.
Проєкт pylyporlyk.org стартував 23 серпня — напередодні 35-ї річниці проголошення незалежності України та в рік 30-річчя ухвалення чинної Конституції України. Проєкт створили за участю НАЗК, Vodafone Україна та NEQSOL Holding.
Конституцію Орлика пояснюють мовою сучасності
Автори проєкту пропонують не лише прочитати історичний документ, а й побачити, як сформульовані в ньому принципи співвідносяться із сучасним державним управлінням.
Кожну статтю Конституції супроводжують короткі пояснення. У них показують зв’язок ідей документа із сучасним законодавством України, практиками країн Європейського Союзу та міжнародними зобов’язаннями України.
Окремий акцент зроблено на питаннях обмеження влади, запобігання зловживанням, підзвітності державних інституцій та розмежування державних і приватних ресурсів.
Саме ці положення дають змогу говорити про актуальність Конституції Пилипа Орлика в контексті сучасної антикорупційної політики та європейської інтеграції України. Водночас твердження про історичне значення окремих положень є частиною концепції самого проєкту.
Що відомо про Конституцію Пилипа Орлика
Документ, який сьогодні називають Конституцією Пилипа Орлика, уклали 5 квітня 1710 року поблизу Бендер під час обрання Пилипа Орлика гетьманом Війська Запорозького.
Його повна назва — «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Це договір гетьмана зі старшиною та козацтвом Війська Запорозького, який визначав права й обов’язки сторін.
Документ написаний латинською та староукраїнською мовами і складається з преамбули та 16 статей. У ньому йдеться, зокрема, про організацію влади, повноваження гетьмана, роль Генеральної ради та права козацької спільноти.
Конституція Пилипа Орлика є важливою пам’яткою української політико-правової думки. Її часто називають однією з перших європейських конституцій нового часу, хоча сучасні історики також наголошують на необхідності враховувати історичний контекст документа та особливості тогочасного політичного устрою.
Хто створив цифровий проєкт
Ініціаторами цифрового проєкту стали Національне агентство з питань запобігання корупції, Vodafone Україна та NEQSOL Holding.
До формування історичної та наукової частини проєкту долучилися історик, доктор історичних наук та доцент КНУ імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко, докторка філософських наук Наталія Кривда та художниця Наталія Павлусенко, яка створила портрет Пилипа Орлика.
За задумом авторів, цифровий проєкт має допомогти переосмислити Конституцію Орлика не лише як історичний документ, а й як джерело політичних та правових ідей, які можна порівнювати із сучасними принципами державного управління.
Проєкт планують розширювати
Запуск платформи pylyporlyk.org має стати першим етапом створення масштабнішого цифрового проєкту Respublica Ruthenica.
У майбутньому платформа має розповідати про українську політичну та правову культуру XVII–XVIII століть за допомогою цифрових архівних документів, інтерактивних екскурсій, 3D-візуалізацій та ШІ-аватарів інших історичних діячів.
Таким чином, історичний документ 1710 року отримав сучасний цифровий формат — із адаптованим текстом, поясненнями та інтерактивним образом його укладача.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
