Контракт «на рік» закінчився, а військового залишили служити до кінця війни: що вирішив Запорізький ОАС
Коли у травні 2024 року Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», серед новацій з’явився підпункт «ж» пункту 3 частини п’ятої статті 26. Законодавець гарантував: якщо військовослужбовець уклав контракт під час дії воєнного стану, строк цього контракту закінчився, а сам боєць не виявив бажання служити далі, він має право повернутися до цивільного життя.
На практиці ж з’явились захисні бар’єри. Командири частин почали трактувати норму як таку, що діє лише за збігу обставин.
Свіже рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/8115/26 розмежувало поняття військового обов’язку та договірних відносин і вказав: примушувати людину до служби понад встановлений контрактом термін — це пряме порушення Конституції України.
Один контракт, один рік і відмова у звільненні
Історія, що лягла в основу судового розгляду розпочалась в травні 2024 року. Військовослужбовець підписав строковий контракт на проходження служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського та старшинського складу строком на 1 рік — по травень 2025 року.
Контракт містив стандартний пункт: будь-які зміни чи доповнення можуть вноситися виключно за взаємною згодою сторін у письмовій формі. Жодних додаткових угод після спливу року сторони не підписували.
Попри це, начальник прикордонного загону за день до закінчення терміну дії угоди, 15 травня 2025 року, видав наказ, яким дію контракту було продовжено «понад встановлені строки на період дії воєнного стану». Причина, яку озвучило командування: військовий не подав рапорт про звільнення заздалегідь.
Військовослужбовець продовжував нести службу, отримував грошове забезпечення, ходив у відпустки, а 30 червня 2026 року офіційно подав рапорт про звільнення на підставі підпункту «ж». Відповідь командування була передбачуваною: підстав для звільнення немає, контракт уже продовжено наказом до кінця війни, ви втратили час. Військовий звернувся до суду.
Спір за дати
У судовому засіданні представники військової частини висунули свою лінію захисту.
За твердженням військової частини, контракт набрав чинності 17 травня 2024 року, тоді як Закон № 3633-IX, що запровадив підпункт «ж», набрав чинності лише наступного дня — 18 травня 2024 року. Відповідач запевняв, що закон не має зворотної сили, а отже, ця норма на позивача взагалі не поширюється.
Оскільки військовий не написав рапорт за три місяці до закінчення контракту, командування вважало, що мало повне право продовжити його дію наказом.
Військовий прослужив після завершення строку контракту ще понад рік, брав оздоровчі виплати та користувався пільгами, а отже, нібито погодився зі своїм статусом.
Чому суд відхилив заперечення частини
Суддя розібрав всі заперечення прикордонного загону і зазначив, що командування посилалося на пункт 2 частини восьмої статті 23 Закону про продовження контракту під час воєнного стану.
Суд відхилив посилання відповідача на підпункт 2 пункту 8 статті 23 Закону № 2232-XII як на підставу для продовження дії контракту. Ця норма прямо не поширюється на випадки, визначені пунктом 3 частини пятої статті 26 Закону № 2232-XII, до яких належить і підпункт «ж».
Тобто сам законодавець вивів обставини, за яких військовослужбовець набуває право на звільнення у звязку із закінченням строку контракту, укладеного під час воєнного стану, з-під загального правила про автоматичне продовження дії контракту на період мобілізації та воєнного стану.
Отже, за наявності підстави, передбаченої підпунктом «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII, дія контракту понад встановлені строки на період воєнного стану продовженню не підлягає, а військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби.
Наказ командира про продовження служби без письмової згоди військового є підзаконним актом індивідуальної дії. Він не може скасовувати чи звужувати гарантії, встановлені профільним законом та статтею 19 Конституції України. Строк контракту сплив 16 травня 2025 року, і без нового письмового договору статус військового не міг продовжуватися відомчим рішенням.
Посилання на те, що контракт уклали за день до набрання чинності законом, суд назвав неспроможними. Спираючись на практику Конституційного Суду та правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 990/56/24, суд зазначив: якщо правовідносини тривають, до них застосовується закон, чинний на момент виникнення юридичного факту. Право на звільнення виникло в момент закінчення строку контракту та подання рапорту, коли норма підпункту «ж» давно й повноцінно діяла. Єдина умова закону — щоб контракт було укладено під час воєнного стану, і ця вимога була дотримана.
Відсутність дискреції
Найбільш важливим висновком судового рішення став аналіз меж повноважень командування.
Запорізький окружний адмінсуд, спираючись на правові позиції Верховного Суду та статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголосив: для застосування підпункту «ж» закон вимагає наявності трьох фактів:
- Контракт укладено в період воєнного стану;
- Строк дії контракту закінчився;
- Військовослужбовець не бажає продовжувати службу.
Усі три умови позивачем були виконані в повному обсязі. Жодних інших законних перешкод не існувало.
За таких обставин у військової частини не залишалося права вибору чи дискреції. Будь-яка дія, крім звільнення бійця, є протиправною. Саме тому суд не просто визнав відмову незаконною, а зобов’язав прикордонний загін прийняти рішення про звільнення військовослужбовця зі служби.
Дороговказ для контрактників
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2026 створює судову базу для захисту прав військових контрактників. Воно доводить, що відомче свавілля не здатне підмінити норми закону, а одностороннє перетворення строкового контракту на «безстроковий» під прикриттям війни є протиправним.
Навіть якщо після спливу контракту ви продовжували служити місяцями, це не означає автоматичної згоди служити до кінця війни. Закон на боці тих, хто знає свої права.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
