Крайова Рада Українців Криму та Кримська єпархія ПЦУ закликали ВРУ запровадити День захисту прав української громади Криму
11 серпня 2026 року, в Києві відбулася пресконференція на тему «Позиція Крайової Ради Українців Криму та Кримської єпархії ПЦУ щодо проекту постанови парламенту України про День захисту прав української громади Криму», на якій представники української громади Криму наголосили на важливості встановлення Дня захисту прав української громади Криму та зачитали звернення до українського парламенту. Про це повідомляє Голос Криму.
У пресконференції взяли участь представники КРУКу: керівник стратегічних комунікацій і розвитку ГО «Кримський центр», уповноважений Кримської єпархії ПЦУ Андрій Щекун, член правління ГО «Союз вимушених переселенців», кандидат історичних наук Андрій Іванець та представник Ради ветеранів Криму КРУК Арсеній Веріго; митрополит Сімферопольський і Кримський ПЦУ Климент.
У КРУК наголосили, що йдеться про другу за чисельністю етнічну спільноту півострова. Адже до початку російської окупації етнічних українців у Криму було понад пів мільйона, а це близько чверті населення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
У зверненні зазначається, що після окупації українська громада Криму стала однією з головних мішеней репресивної політики Росії:
«Окупаційна влада переслідує активістів української громади, вчиняє широкомасштабний інформаційно-психологічний тиск, знищила українські організації, україномовну освіту та медіа, витіснила українську мову із суспільного життя, заборонила національну символіку, перейменувала українські топоніми та ергоніми, здійснює протиправну зміну етнічного складу населення».
Крайова Рада також наголошує, що українська громада Криму не обмежується лише етнічними українцями. У зверненні її визначено як відкриту та інклюзивну спільноту, яка об’єднує етнічних українців та всіх жителів півострова, які зберігають вірність Україні й ідентифікують себе з українською спільнотою.
Окремо КРУК звертає увагу на спротив кримських українців російській окупації. У зверненні зазначається, що попри репресії вони продовжують відстоювати свої права, а тисячі кримчан зі зброєю в руках захищають Україну в лавах Сил оборони.
Крайова Рада Українців Криму вважає дату 28 серпня історично обґрунтованою. Саме цього дня 1918 року в Сімферополі розпочав роботу Перший з’їзд українських організацій Криму. За його підсумками була створена Крайова Українська Рада — перша інституція, покликана захищати права та представляти інтереси українців Криму.
У громадські інституції зазначають, що до деокупації півострова 28 серпня має бути пам’ятним днем захисту української громади, яка зазнає переслідувань в умовах окупації. Після звільнення та реінтеграції Криму ця дата, на думку авторів звернення, має стати Днем української громади Криму.
КРУК закликала парламент розглядати ухвалення постанови не лише як символічний крок, а як акт моральної та інформаційної підтримки кримських українців, захисту прав дискримінованої громади та один із чинників майбутньої етнополітичної стабілізації Криму.
Позиція Кримської єпархії ПЦУ
Кримська єпархія Православної Церкви України також підтримала проект постанови. У зверненні, яке оприлюднив митрополит Сімферопольський і Кримський ПЦУ Климент наголошується, що встановлення Дня захисту прав української громади Криму має стати продовженням державної політики щодо захисту прав українців півострова та збереження української ідентичності.
Владика Климент нагадав, що Верховна Рада України ще 17 лютого 2022 року ухвалила постанову щодо захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії ПЦУ та збереження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги.
У зверненні зазначається, що собор має для української громади Криму не лише релігійне, а й культурне та символічне значення.
«Собор є не лише культовою спорудою, а й важливим осередком українського духовного та культурного життя на півострові, символом присутності Української Церкви та невід’ємності Криму від України», — йдеться у зверненні Кримської єпархії ПЦУ.
Єпархія наголошує, що після окупації Криму українська громада опинилася перед системними загрозами збереженню національної, культурної та духовної ідентичності. Серед таких загроз у зверненні названо русифікацію, витіснення української мови, культури та історичної пам’яті, обмеження діяльності українських громадських і релігійних середовищ.
Окремо наголошується на переслідуванні духовенства та вірян ПЦУ і ширшому тиску на етнічних українців Криму.
«Саме тому збереження української національної ідентичності в Криму є не лише питанням культури, мови чи історичної пам’яті — це питання національної безпеки, державності та майбутньої реінтеграції півострова», — зазначив владика Климент.
У Кримській єпархії ПЦУ підкреслюють, що майбутня деокупація Криму має передбачати не лише звільнення території, а й відновлення прав громадян України, які зазнали переслідувань, та українського суспільного, культурного і духовного простору півострова.
Водночас українців Криму пропонують розглядати не лише як об’єкт державної політики, а як активних учасників процесів деокупації та реінтеграції.
«Ми також переконані, що українці Криму мають бути не лише об’єктом державної політики, а активними учасниками процесів деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», — йдеться у зверненні митрополита Сімферопольського і Кримського Климента.
У єпархії наголошують, що цей день має стати сигналом для українців, які нині перебувають в окупованому Криму, про те, що Україна пам’ятає про них, захищає їхні права та вважає їх невід’ємною частиною майбутнього Української держави.
Учасники заходу були одностайні у тому, що встановлення окремого дня має бути не лише символічним жестом, а частиною системної державної політики щодо збереження української ідентичності Криму, захисту прав української громади та її залучення до майбутньої деокупації і реінтеграції півострова.