Кременчужани скаржаться на забудову Сухого Кагамлика топ-посадовцями

11-07-2024 10:01
news-image

Що говорять кременчужани, як коментують ситуацію власники будинків та детальне роз’яснення від прокуратури — у матеріалі «Кременчуцького Телеграфа»

«Царське село» — так поза камерою кременчужани називають котеджні забудови, що розмістились біля річки Сухий Кагамлик на вулиці Марусі Чурай. Десятки нових будинків біля водоймища у доволі тихій частині міста належать чинним та екстоповим посадовцям, керівникам підприємств і чиновникам Кременчука. 

Бажаючи усамітнитись, власники новобудов почали огороджувати прибережні території річки, роблячи для себе окремі виходи до води, розповідають «Телеграфу» обурені жителі мікрорайону. Нині у вільному доступі є лише один пляж, але, за словами кременчужан, у майбутньому і цей клаптик землі також може відійти у чиюсь приватну власність. 

Найбільше жителі мікрорайону відзначали забудови начальника екоінспекції Поліського округу Євгенія Медведовського (син ексзаступника міського голови за правління Олега Бабаєва Валерія Медведовського) та начальника караулу 24 державної пожежно-рятувальної частини 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Олега Ущенка. 

Що говорять кременчужани, як коментують ситуацію власники будинків та детальне роз’яснення від прокуратури — у матеріалі «Кременчуцького Телеграфа». 

«Заява не дійшла, а потім пішли погрози» 

Житель Кременчука Павло (ім’я змінене на його прохання) розповідає, що активно забудовувати територію почали понад 10 років тому. Двоповерхова будівля Медведського на кінці вулиці Марусі Чурай з’явилась приблизно у 2014 році. Вже одразу з будівництвом берег річки огородили, каже Павло. 

— Повинен бути вільний доступ до берега 25 метрів. Люди зробили йому зауваження, але він не реагував. Доступу до берега річки взагалі тепер немає. Простим звичайним громадянам перекрита повністю дорога до річки, — говорить Павло. 

Паркан на ділянці Євгенія Медведовського

Жителька мікрорайону Марія (ім’я змінене на її прохання) каже, що мешканці намагались звертатись до правоохоронних органів щодо незаконного огородження берега. Пізніше до жінки приїхали невідомі чоловіки, які погрожували, що пошкодять її майно, у разі, якщо вона надалі порушуватиме це питання.  

— Загорожі, загорожі, загорожі. Тільки новий дім починають будувати або тільки отримали ділянку — вони вже готують самозахват. Піднімались питання, але людина впливова (мова йде про Медведовського — ред.) Зверталися, писали заяви. Заява не дійшла, а після пішли погрози. Люди невідомі, приїхали. Сьогодні так, а завтра, хтозна, як буде — приб’ють, значить треба мовчати. Але мовчати вже не можна, — говорить Марія. 

Начальник караулу Олег Ущенко у 2023 році збудував будинок на початку вулиці Марусі Чурай і огородив земельну ділянку, що розташована близько до берега річки, парканом. За словами мешканців мікрорайону, там також не дотримана дозволена відстань у 25 метрів, сама ж огорожа обмежує вільний доступ до води.

Огорожа на території Олега Ущенка

— На сьогодні, я так розумію, у них в планах повністю огородити (ділянку — ред.) до самого водоймища, — розповідає Павло. 

Що говорять власники будинків

У коментарі «Кременчуцькому Телеграфу» Євгеній Медведовський розповідає, що паркан, який веде до води, йому чи людям з близького кола оточення не належить. Вже як 4 роки він не був у домоволодінні біля Сухого Кагамлика і проживає у Житомирі. 

За даними джерел «Телеграфа», зведенням паркану, що веде до води? займався, зокрема, ексзаступник міського голови Микола Порицький. У коментарі журналістам ексчиновник каже, що жодного стосунку до цього немає. У самого ж ділянка знаходиться віддаль від будинку Медведовського. З декларації про доходи Порицького та державного реєстру речових прав відомо, що будинок ексчиновника належить Миколі Антипенкові. 

На фото позначена ділянка Миколи Порицького, а зверху — вже ділянка Медведовського

— І скажи, будь ласка, хто кашу цю намагається заварити, то краще цього не робити. Просто рекомендую, — говорить Микола Порицький. 

Нагадаємо, раніше земельна ділянка і забудова Порицького вже фігурували у матеріалі «Телеграфа» «Царське село — 2»

Огорожа, що встановлена на ділянці, потрібна для збереження зелених насаджень — «наразі земельна ділянка йде у процесі узаконення», розповідає Олег Ущенко у коментарі «Телеграфу».

Відстань від бетонного паркану до води становить понад 25 метрів, а відстань від огородження — 12 метрів. Саму ж землю використовуватимуть для висадки зелених насаджень, водночас він додає, що жодної сільськогосподарської діяльності там проводитись не буде. «Перешкоджання до річки немає», стверджує Олег Ущенко. 

— До нас приходили люди з земельного відділу. Ми з ними спілкувалися. Був складений протокол, який буде розглядатися комісією офіційно. Подаються документи для її (ділянки — ред.) можливості узаконення. Коли комісія визнає, що це можна узаконити… […] От вони (фахівці виконавчого комітету — ред.) зараз оце все перевіряють, оце все вони роблять, і потім вони будуть встановлювати межі (для узаконення території — ред.), які можна взяти офіційно в оренду і платити за це податок. Ніяких там забудов не було і не буде. І не планується. Мені це навіть не дадуть зробити законом. Ні, просто, що там може стояти, типу якоїсь бесідки. Це буде, виходить, насадження зелених рослин. Там навіть фруктових дерев не буде, тому що це не дозволено, — говорить Ущенко.

Чоловік також скаржиться, що біля його території палять кострища, а молодь — смітить. 

Що говорить прокуратура

У межах прибережних захисних смуг заборонено будувати будь-які споруди. Це стосується також і баз відпочинку, гаражів та стоянок для машин, за винятком споруд для гідротехнічного, навігаційного призначення, розповів у коментарі «Кременчуцькому Телеграфу» начальник Кременчуцької окружної прокуратури Олег Балаєв. 

Прибережні захисні смуги встановлюються на берегах річок, навколо водойм уздовж урізу води шириною: 

  • для малих річок, струмків і потічків, ставків з площею менш як 3 га — 25 метрів;
  • для середніх річок, водосховищ, ставків з площею понад 3 га — 50 метрів;
  • для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.

Найпоширеніший спосіб забудови — це можливість формування межі прибережних смуг місцевими радами, повідомив Олег Балаєв. 

— Так, зокрема Водний кодекс передбачає, що в межах населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Попри чітко визначені вимоги Кодексу щодо ширини прибережних захисних смуг, місцеві ради можуть самостійно регулювати їх ширину, тобто в законодавчому полі можна здійснити забудову, шляхом звуження їх меж у містобудівній документації, — сказав головний прокурор міста.

Станом на початок липня Кременчуцька окружна прокуратура не фіксувала факти незаконної передачі прибережної зони Сухого Кагамлика у приватну власність під забудову, повідомив «Телеграфу» Олег Балаєв. Також на практиці у прокуратури не було випадків знесення незаконних забудов, що розташувались на прибережній зоні, за рішенням суду. 

 

Відповідно до ст. ст. 47, 88 Водного кодексу України, громадяни мають право на безперешкодний та безоплатний доступ до берегів річок та водойм для загального водокористування, крім земель охоронних та санітарно-захисних зон, зон санітарної охорони та особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані:

  • гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди;
  • пансіонати, об’єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори;
  • об’єкти підвищеної небезпеки, природно-заповідного фонду та культурної спадщини.

Щодо водних об’єктів наданих в оренду, водокористувач не може повністю заборонити право загального водокористування, а лише його обмежити, завчасно про це сповістивши населення, додали у прокуратурі. 

— Відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України у прибережних захисних смугах та у межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом, — розповів Олег Балаєв.

У випадку забудови, яка обмежує безперешкодний та безоплатний доступ до водойми, громадяни можуть звертатися до органів місцевого самоврядування, прокуратури або у правоохоронні органи. Якщо прокуратура виявляє незаконні забудови у прибережно-захисній смузі вона реагує шляхом кримінально-правового чи цивільно-правового характеру, втім все залежить від конкретної ситуації, наголосив прокурор. 

Источник: ТелеграфЪ