Крок до вступу в ЄС: Раді рекомендують ухвалити законопроєкт про освіту нацменшин

Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендував парламенту схвалити в цілому законопроєкт №16119 щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та представників національних меншин.

Відповідне рішення комітет ухвалив 6 жовтня. Депутатам рекомендують включити законопроєкт до порядку денного, визначити його невідкладним, скоротити строки подання альтернативних законопроєктів та прийняти документ за основу і в цілому.

Законопроєкт має не лише освітнє, а й зовнішньополітичне значення. Його ухвалення пов’язують із можливістю розблокувати відкриття двох наступних переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу.

Чому законопроєкт важливий для вступу України до ЄС

Законопроєкт №16119 зареєстрували у Верховній Раді 1 жовтня. Він покликаний врегулювати низку питань щодо освітніх прав національних меншин та корінних народів і, зокрема, усунути одну з причин, через які Угорщина блокувала подальше просування України в переговорах про членство в ЄС.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос раніше заявила, що після ухвалення Верховною Радою законопроєкту про освіту для України та Молдови вже наступного тижня можуть відкрити два переговорні кластери.

«Ми дуже добре обізнані про процедури у Верховній Раді, але сподіваємося, що закон пройде Раду. Як тільки це станеться, звичайно, державам-членам доведеться прискорити процедуру, але так, можливо, що ми відкриємо наступні два кластери для Молдови та України наступного тижня під час IGC», — зазначала Кос.

Йдеться про міжурядову конференцію, в межах якої ухвалюються рішення щодо подальшого просування держав-кандидатів у переговорному процесі.

Що зміниться для учнів із національних меншин

Законопроєкт передбачає право дітей, які належать до національних меншин та корінних народів України, навчатися рідною мовою поряд із державною мовою, а не замість неї.

У Міністерстві освіти і науки наголошували, що українська мова залишається обов’язковою складовою освіти для кожної дитини, а законопроєкт не звужує сферу її застосування.

Додаткові мовні права стосуватимуться лише мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, а також мов корінних народів України. На російську мову ці норми не поширюватимуться.

Наприклад, якщо в школі є клас, у якому діти навчаються угорською мовою, вони зможуть використовувати її поряд з українською не лише безпосередньо під час навчання, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу.

Школи нацменшин отримають окремий статус

Документ також запроваджує поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини.

Щоб отримати такий статус, у школі має бути 50% плюс один учень, які навчаються мовою відповідної національної меншини.

За розрахунками Міністерства освіти, претендувати на такий статус зможуть 149 шкіл — близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України.

Для подальшого збереження статусу в закладі має залишатися не менше 20% учнів, які навчаються мовою меншини. Якщо їх частка стане меншою за 20%, статус може бути припинений за погодженням із Міносвіти.

Вивіски та документи можна буде дублювати мовою меншини

Окремі права діятимуть навіть для шкіл, які не матимуть спеціального статусу.

Якщо у закладі працюватиме хоча б один клас або група з навчанням мовою національної меншини, для такого класу дозволять дублювати відповідною мовою:

• вивіски;
• документи про освіту — за заявою батьків;
• службову документацію.

Батьки зможуть вимагати більше предметів українською

Законопроєкт передбачає також можливість для батьків збільшити кількість предметів, які викладатимуться державною мовою.

Якщо дитина навчається у класі мовою корінного народу або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, батьки зможуть ініціювати розширення переліку предметів українською.

Для цього буде необхідна письмова підтримка не менш як двох третин батьків учнів відповідного класу.

Ліквідувати школи нацменшин без погодження МОН не зможуть

Реорганізація або ліквідація комунального закладу зі статусом школи національної меншини чи корінного народу потребуватиме обов’язкового погодження Міністерства освіти і науки.

Засновник школи також буде зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити навчання, за заявою батьків, у закладі з відповідним статусом у межах тієї самої громади.

У Міносвіти оцінюють, що ця норма може стосуватися максимум 141 комунальної школи у Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.

Для частини директорів приватних шкіл передбачили виняток

Законопроєкт уточнює і вимоги щодо сертифіката про рівень володіння українською мовою для керівників приватних закладів освіти, де є класи або групи з навчанням мовами національних меншин чи корінних народів.

Керівників, які вже перебуватимуть на своїх посадах на момент набрання законом чинності, на час роботи на цій посаді пропонують звільнити від необхідності підтверджувати знання державної мови відповідним сертифікатом.

Водночас обов’язок володіти українською мовою та використовувати її залишається.

За даними Міносвіти, ця норма матиме обмежене застосування і стосуватиметься керівників 29 закладів освіти по всій країні.

Таким чином, після рішення профільного комітету законопроєкт №16119 може бути винесений на голосування Верховної Ради у прискореному порядку. Його ухвалення розглядається як один із кроків, необхідних для подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі та можливого відкриття одразу двох переговорних кластерів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.