Леонід Кучма назвав три фатальні помилки за роки української незалежності, що зумовили російське вторгнення 2022 року
Вивезення української тактичної ядерної зброї, відмова укласти Угоду про асоціацію у Вільнюсі та здача Криму у 2014 році стали фатальними помилками за час української незалежності. Таку думку Укрінформу висловив другий Президент України Леонід Кучма, передають Патріоти України.
«Серед безумовних помилок я точно назву катастрофічну відмову від підписання у Вільнюсі асоціації з Євросоюзом. Але емоційно особисто мені найважче прийняти фактичну здачу Криму у лютому-березні 2014 року. Відсутність реакції на дії "зелених чоловічків", які спокійно, нахабно брали під контроль український півострів. Я нагадаю: формально йшлося навіть не про росіян. Це були невідомі терористи, і вчиняти з ними треба було відповідно. Рішуча відсіч у Криму могла зупинити спробу анексії у самому зародку», - вважає Кучма.
Окремо він згадав і про втрату ядерної зброї. На думку другого президента, фатальною помилкою була згода на вивезення української тактичної ядерної зброї у 1992 році. За його словами, у 1994 році, коли укладався Будапештський меморандум, по суті, для стратегічної безпеки України вже нічого не вирішувалося - усе було вирішено двома роками раніше.
«Справа у тому, що Будапештський меморандум позбавляв Україну стратегічної зброї, стан та характеристики якої все одно не дозволяли б забезпечувати ядерне стримування. Але на початку нашої незалежності потрібна для цього зброя в нас була. Ми мали близько 3 тисяч тактичних ядерних зарядів. І ось ними, у принципі, на той момент ми могли захищатися від РФ. У них була оптимальна дальність дії, це були ядерні авіаційні боєзаряди, артилерійські снаряди, корабельні торпеди - тобто вся тактична номенклатура. І, на відміну від стратегічного арсеналу, розпоряджатися ними Україна могла сама», - зауважив Кучма.
Як повідомлялося, вивезення всієї тактичної ядерної зброї з території України до Росії було завершене 7 травня 1992 року. Близько 2 500 одиниць тактичних боєзарядів були виведені під тиском міжнародних партнерів та через відсутність технічних і фінансових можливостей для їх обслуговування.
Кабінет Міністрів України на засіданні 21 листопада 2013 року ухвалив розпорядження «Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони», згідно з яким процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС було призупинено. Наслідком такого рішення уряду стали народні протести, що переросли у Революцію Гідності.
З 20 лютого 2014 року на території Криму почали висадку російські військові, які були без розпізнавальних знаків. 16 березня 2014 року в тимчасово окупованому Росією Криму і місті Севастополі всупереч українському законодавству та законодавству Автономної Республіки Крим відбувся так званий референдум щодо статусу Криму - за силового тиску російських військових та воєнізованих «ополченців», а також за підтримки пропагандистських російських ЗМІ.