Лезо досі гостре як бритва: В затопленому стародавньому поселенні Італії знайшли вишуканий меч знатної людини віком 3 300 років
Під час підводних археологічних розкопок в озері Меццано в Італії знайшли бронзовий меч, передають Патріоти України з посиланням на HeritageDaily.
Це вже третій бронзовий меч, знайдений в озері Меццано від початку археологічних досліджень у 1970-х роках.
Озеро розташоване в кратері згаслого вулкана в центральній Італії. Під водою збереглися залишки великого доісторичного поселення, збудованого на дерев’яних конструкціях. Люди почали жити там на початку II тисячоліття до нашої ери, в ранню бронзову добу, а поселення існувало й у наступні доісторичні періоди.
Знайдений меч, як зазначається, відповідає традиціям виготовлення зброї, поширеним у центральній Італії в пізню бронзову добу. Тоді місцеві спільноти підтримували розгалужені мережі зв’язків і обміну на Апеннінському півострові та в ширшому Середземноморському регіоні.
Бронзова зброя того часу мала не лише практичне призначення. Мечі та інші види озброєння також символізували соціальний статус, ідентичність і владу.
Під час розкопок археологи знайшли й інші предмети: цілі керамічні посудини, бронзові сокири, наконечники стріл і списів, кинджали, голки та бритву.
Меч лежав неподалік від бронзової бритви. За даними дослідників, подібне поєднання предметів трапляється й на інших пам’ятках бронзової доби. Воно може свідчити про зв’язок знахідок із людьми високого соціального статусу, зокрема представниками військової еліти.
Археологи також намагаються з’ясувати, чому в поселенні та навколо нього опинилася така велика кількість металевих предметів. У різних частинах доісторичної Європи бронзові мечі, сокири та наконечники списів знаходили на заболочених ділянках і у водоймах. Деякі з цих знахідок дослідники трактують як навмисні підношення, пов’язані з ритуалами вшанування води.
В озері Меццано археологи помітили, що металеві артефакти в різних частинах затопленого поселення залягають на схожій глибині. Подальші дослідження допоможуть з’ясувати, чи залишили предмети у воді навмисно, чи вони опинилися там унаслідок інших процесів, що відбувалися в поселенні.
Завдяки перебуванню під водою в озері Меццано зберігся значний обсяг археологічних та екологічних свідчень. Вони дають змогу досліджувати ремесла, обмін і суспільну організацію доісторичних спільнот, які населяли цей регіон.
Під час вилучення знахідок археологам допомагали фахівці з підводної консервації. Завдяки цьому роботи зі збереження артефактів розпочали відразу після їхнього підняття з озера.
Наступні підводні розкопки будуть зосереджені на документуванні розташування артефактів та інших археологічних об’єктів на території затопленого поселення. Для цього дослідники застосовуватимуть сучасні методи обстеження та картографування.