Льох і свічки: як жителі волинських сіл готуються до блекаутів і реагують на тривоги (відео)
Одні жителі Волині ховаються в підвалах під час повітряних тривог, інші вже звикли до небезпеки й не поспішають шукати укриття. До можливих відключень світла люди готуються по-різному: хтось має генератор, хтось запасся свічками й акумуляторними лампами, а хтось планує розв'язувати проблеми в міру їх виникнення.
Після масованих російських атак питання безпеки та підготовки до зими залишається актуальним для жителів Волині. Журналісти ТРК «Аверс» поспілкувалися з людьми, щоб дізнатися, як вони реагують на повітряні тривоги та чи готуються до можливих блекаутів.
Пані Катерина, яка живе неподалік Луцька, розповідає: її родина має генератор ще з 2000 року. Коли будували будинок, чоловік вирішив придбати обладнання за порадою знайомих. Тоді про повномасштабну війну ніхто не думав, а генератор майже два десятиліття простояв без використання. Тепер він допомагає переживати відключення електроенергії.
За словами жінки, завдяки генератору родина могла забезпечувати будинок електрикою та качати воду. Водночас витрати на пальне змушують ощадливо користуватися обладнанням.
«Аби не стріляли, аби ракети не летіли, то все переживемо. Дорого, недорого – все буде», – каже Катерина.
Є в родини й облаштований підвал із плиткою, килимами та широким диваном. Під час повітряних тривог господарі спускаються туди й можуть провести в укритті майже всю ніч. Жінка зізнається: раніше була проти облаштування підвалу, вважаючи це зайвими витратами. Однак тепер він став необхідним місцем для безпеки родини.
Інші жителі сіл також розповідають про власні способи підготовки до зими. Дехто має запаси картоплі, капусти та домашніх консервацій у льохах. Інші купують акумуляторні лампи, свічки й ліхтарики. Одна з жінок розповіла, що придбала газовий балон, аби за потреби можна було приготувати чай. У її будинку також є піч.
Водночас є й ті, хто не поспішає створювати запаси пального чи купувати додаткове обладнання. Один із місцевих жителів пояснює, що не бачить сенсу заздалегідь скуповувати солярку, адже неможливо передбачити, які саме проблеми виникнуть у разі відключень електрики та газу.
Не менш різними є реакції людей на повітряні тривоги. Частина жителів розповідає, що ховається в підвалах та укриттях. Інші зізнаються, що з часом звикли до тривог і вже не завжди реагують на сигнали небезпеки.
Дехто пояснює свою поведінку тим, що живе далеко від Луцька й не вважає своє село ймовірною ціллю атаки. Водночас люди чують вибухи в напрямку міста. Інші кажуть, що спочатку намагалися ховатися, але згодом перестали це робити, покладаючись на долю.
В окремих населених пунктах проблема полягає ще й у нестачі облаштованих укриттів. Жителі визнають, що не всюди є місця, де можна було б безпечно сховатися під час повітряної тривоги.
Водночас у Любохиницях, за словами місцевої жительки, школа має укриття, і під час тривог там перебувають люди, адже головне – зберегти життя.
Одна з жінок розповіла й про іншу проблему, з якою стикаються під час повітряних тривог, – доступ до громадських туалетів. За її словами, коли вона була на ринку, частина туалетів та приміщень була зачинена, через що знайти місце, де можна скористатися вбиральнею, було складно. Жінка наголошує, що такі ситуації посилюють стрес, особливо коли люди й без того перебувають у напрузі через загрозу обстрілів.
Попри різні підходи до безпеки та підготовки до зими, опитані волиняни сходяться в одному: вони хочуть, щоб російські атаки припинилися. А поки війна триває, кожен намагається пристосуватися до нових умов – хтось завдяки генератору й облаштованому підвалу, хтось за допомогою запасів у льосі, а хтось сподівається впоратися з труднощами, коли вони виникнуть.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: