Лучани вийшли на акцію вшанування загиблих і полонених внаслідок теракту в Оленівці
29-07-2026 17:33
У Луцьку 29 липня на Театральній площі вшанували пам'ять українських військовополонених, які загинули внаслідок теракту в Оленівці.
Акція відбулася під час загальнонаціональної хвилини мовчання. До неї долучилися рідні захисників, розповіла дружина військовополоненого Оксана Бабак. Її чоловік служив у 14-й бригаді і 36 місяців перебуває в російському полоні, пише Суспільне.
«Він не був в Оленівці, але мені не байдуже до терору, який там стався. Росія каже, що то було з нашої сторони, але ж усі ми прекрасно знаємо, що то був терор», — розповідає Оксана Бабак. На акцію вона прийшла разом з 9-річним сином Захаром. Обоє одягнули футболки з портретом захисника.
Читати ще: У яких умовах Росія утримує вцілілих в Оленівці українських військовополонених
«Я прийшов за дітей, чиї батьки загинули в Оленівці», — каже школяр. Діана Кучерук розповіла, що вийшла на акцію за свого чоловіка Андрія, якого росіяни засудили на 15 років за «тероризм». Він служив у 21-й механізованій бригаді, виконував бойове завдання на Курському напрямку. Учора, каже, було 22 місяці, як він потрапив до полону.
«Росія каже, що вони не підлягають обміну. Що вони будуть сидіти усі терміни, які їм присудили, звинувачуючи їх у тероризмі. Але вони гідно виконували свій військовий обов'язок, вони захищали Україну», — каже Діана Кучерук. Син Людмили Савчук також служив у 21-ій бригаді. Служив пів року. Друге завдання припало на Курщину, після чого рік і два місяці був у статусі безвісти зниклого. Згодом стало відомо, що він загинув 22 січня 2025 року. Його смерть встановили за збігом ДНК.
Мати військового каже, що дуже чітко пам'ятає останню розмову з сином. На Різдво Людмилу мучило відчуття, що щось має трапитися.
«Ми зготували йому невеличку посилку, бо хотіли, щоб він посмакував смаколиками. Але він сказав: «Мамо, не відправляй посилку, бо я виходжу на завдання». І ще побажав: «Тримайтеся». Останні його слова дали нам віру, що він повернеться», — каже Людмила Савчук. Антон з молодіжного об'єднання «Бастіон», яке займається патріотичним вихованням, прийшов разом з колегами вшанувати воїнів «Азова». Зауважує, намагається підтримувати військових у межах організації, а також долучаючись до акцій.
Усього на вшанування вийшло понад 30 людей.
У ніч на 29 липня 2022 року на території колишньої виправної колонії в окупованому селищі Оленівка Донецької області прогримів вибух. Внаслідок удару по Оленівській колонії загинули 53 українські військовополонені. У ГУР назвали організаторів та мету теракту. Головна мета теракту – приховування фактів тотального розкрадання коштів, виділених на утримання українських військовополонених. Відомо, що 1 серпня 2022-го на «об’єкт» мала прибути комісія з Москви для перевірки витрат виділених коштів та умов утримання полонених.
Україна розпочала процедуру повернення тіл українських військових, які загинули внаслідок обстрілу окупантами колонії.
Згідно з висновками міжнародних експертів українських полонених у колонії в Оленівці вбили термобаричною зброєю.
У липні 2023-го тіла загиблих в Оленівці вдалося повернути.
Акція відбулася під час загальнонаціональної хвилини мовчання. До неї долучилися рідні захисників, розповіла дружина військовополоненого Оксана Бабак. Її чоловік служив у 14-й бригаді і 36 місяців перебуває в російському полоні, пише Суспільне.
«Він не був в Оленівці, але мені не байдуже до терору, який там стався. Росія каже, що то було з нашої сторони, але ж усі ми прекрасно знаємо, що то був терор», — розповідає Оксана Бабак. На акцію вона прийшла разом з 9-річним сином Захаром. Обоє одягнули футболки з портретом захисника.
Читати ще: У яких умовах Росія утримує вцілілих в Оленівці українських військовополонених
«Я прийшов за дітей, чиї батьки загинули в Оленівці», — каже школяр. Діана Кучерук розповіла, що вийшла на акцію за свого чоловіка Андрія, якого росіяни засудили на 15 років за «тероризм». Він служив у 21-й механізованій бригаді, виконував бойове завдання на Курському напрямку. Учора, каже, було 22 місяці, як він потрапив до полону.
«Росія каже, що вони не підлягають обміну. Що вони будуть сидіти усі терміни, які їм присудили, звинувачуючи їх у тероризмі. Але вони гідно виконували свій військовий обов'язок, вони захищали Україну», — каже Діана Кучерук. Син Людмили Савчук також служив у 21-ій бригаді. Служив пів року. Друге завдання припало на Курщину, після чого рік і два місяці був у статусі безвісти зниклого. Згодом стало відомо, що він загинув 22 січня 2025 року. Його смерть встановили за збігом ДНК.
Мати військового каже, що дуже чітко пам'ятає останню розмову з сином. На Різдво Людмилу мучило відчуття, що щось має трапитися.
«Ми зготували йому невеличку посилку, бо хотіли, щоб він посмакував смаколиками. Але він сказав: «Мамо, не відправляй посилку, бо я виходжу на завдання». І ще побажав: «Тримайтеся». Останні його слова дали нам віру, що він повернеться», — каже Людмила Савчук. Антон з молодіжного об'єднання «Бастіон», яке займається патріотичним вихованням, прийшов разом з колегами вшанувати воїнів «Азова». Зауважує, намагається підтримувати військових у межах організації, а також долучаючись до акцій.
Усього на вшанування вийшло понад 30 людей.
У ніч на 29 липня 2022 року на території колишньої виправної колонії в окупованому селищі Оленівка Донецької області прогримів вибух. Внаслідок удару по Оленівській колонії загинули 53 українські військовополонені. У ГУР назвали організаторів та мету теракту. Головна мета теракту – приховування фактів тотального розкрадання коштів, виділених на утримання українських військовополонених. Відомо, що 1 серпня 2022-го на «об’єкт» мала прибути комісія з Москви для перевірки витрат виділених коштів та умов утримання полонених.
Україна розпочала процедуру повернення тіл українських військових, які загинули внаслідок обстрілу окупантами колонії.
Згідно з висновками міжнародних експертів українських полонених у колонії в Оленівці вбили термобаричною зброєю.
У липні 2023-го тіла загиблих в Оленівці вдалося повернути.
Источник:
Волинські Новини




