Львів прощається з трьома захисниками
У понеділок, 15 грудня, Львів проведе в останню путь трьох військових, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.
Чин похорону Андрія Солтисіка та Романа Тарновського розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Андрія Солтисіка та Романа Тарновського поховають на Личаківському кладовищі (поле почесних поховань №87 на вул. Пасічній).
Чин похорону Івана Маркевича розпочнеться об 12:00 у храмі Різдва Пресвятої Богородиці (вул. Іздрика,6). Поховають воїна на Брюховицькому кладовищі.
Львів’ян закликають віддати шану полегли захисникам й утриматися в цей час від святкових та розважальних заходів.
Біографічні довідки воїнів:
Львів’янин Андрій Солтисік (25.09.1985 – 09.12.2025) навчався у СЗШ №36, здобув професію техніка-будівельника у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну, згодом – у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.
Працював у сфері продажу на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Андрій любив футбол і був відданим фанатом футбольного клубу «Карпати». Любив читати, цікавився історією України та знав її бездоганно. Був справжнім патріотом, мав добре почуття гумору, завжди усміхався й охоче відгукувався на прохання про допомогу. Брав активну участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Воював на Донецькому, Південнослобожанському, Курському, Луганському та Запорізькому напрямках у складі 210 окремого штурмового полку.
Нагороджений медаллю «За поранення». В Андрія Солтисіка залишилися мати та сестра.
Львів’янин Роман Тарновський (16.07.1989 – 02.06.2025) навчався у ліцеї №2, згодом здобув освіту у Технічному коледжі Національного університету «Львівська Політехніка» та у Львівському інституті менеджменту.
Працював у сфері радіоелектроніки на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Роман захоплювався радіоелектронікою, любив тварин та був палким уболівальником футбольного клубу «Карпати». Був світлою та щирою людиною, вирізнявся справедливістю, доброзичливістю й товариськістю.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну ціліність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса (Луганського прикордонного загону-бригади «Помста») Державної прикордонної служби України.
Нагороджений відзнакою командування 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр» II ступеня та медаллю «Ветеран війни».
У Романа Тарновського залишилися батьки, брат зі сім’єю, похресник, племінники, дві бабусі, хрещені батьки, родина та друзі.
Іван Маркевич (29.03.1985 – 03.12.2025) був уроджцем Брюховичів. Навчався у Львові у школі №41.
Проходив строкову військову службу. Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Іван був добрим і неконфліктним, любив готувати, музику та відпочинок на природі. Доброзичливий і працьовитий, він завжди був готовий прийти на допомогу.
У 2024 році став на захист України від вторгнення російських окупантів. Виконував бойові завдання на Херсонському напрямку у складі 34 окремої бригади берегової оборони Військово-Морських Сил ЗСУ. Нагороджений медаллю «Ветеран війни».
В Івана Маркевича залишилися брат та родина.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.