Львівські лікарі виконали подвійну трансплантацію органів 7-річній дитині

Про унікальну та успішну операцію розповіли у Центрі трансплантології, що входить до складу Першого медоб’єднання Львова.

Як розповіли у лікарні, 7-річний Артур з Івано-Франківщини народився абсолютно здоровим хлопчиком. Але вже у 2 роки йому діагностували саркому малого таза – вкрай агресивну злоякісну пухлину. Після тривалого і важкого лікування батьки з полегшенням почули, що рак відступив. Однак замість одужання в Артура почалися нові проблеми зі здоров’ям.

Тоді лікарі виявили у хлопчика сечокам’яну хворобу. Та скільки не дробили камені, ті знову і знову з’являлися. Ба більше – попри процедури та терапію, з часом одна за одною відмовили обидві нирки. Хлопчику призначили діаліз. “Ми буквально виходжували Артура. У 7 років він важив лише 16 кілограмів. Йому часто ставало погано на гемодіалізі”, — розповіла Лілія Грицків, лікарка-нефрологиня Дитячої Лікарні Святого Миколая.

Розширене генетичне обстеження – аналізи відправили аж у Корею – дало відповідь на питання про природу ниркової недостатності. З’ясувалося, що в Артура первинна гіпероксалурія – рідкісна мутація, через яку печінка не виробляє фермент, що необхідний для правильного виведення оксалату. Той перетворювався в організмі дитини на оксалат кальцію – нерозчинну сіль, яка осідаючи в сечовивідних шляхах та нирках призводить до формування каменів. Такий агресивний перебіг сечокам’яної хвороби швидко знищив нирки хлопчика.

Єдиний шанс на порятунок Артурчика – це трансплантація обох органів: не лише нирки, а й печінки.

“Це був справжній виклик. Раніше в Україні нікому не проводили таку комбіновану родинну трансплантацію дитині з гіпероксалурією. Пересадити лише нирку було неможливо, бо першопричина була в печінці. Тож, щоб дати Артуру шанс на життя, довелося виконати трансплантацію обох органів, донорами яких стали його мама і тато”, — розповів Максим Овечко, керівник Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.

Лікарі працювали в 3 етапи. Спершу трансплантологічна бригада видалила непрацюючі нирки, адже там була інфекція, яку треба було подолати до наступних етапів. За місяць – виконали трансплантацію нирки від тата. Ще за 3 тижні – хлопчику пересадили частину маминої печінки.

Татова нирка та частина печінки мами запрацювали в тілі сина. Сьогодні Артур нарешті набирає вагу, сміється і мріє про здійснення простих дитячих бажань, як-от вперше в житті випити солодкої газованки.