Православні віряни в Україні вшановують сьогодні пам’ять святителя Йосипа (Нелюбовича-Тукальського) – митрополита Київського, Галицького та всієї Русі, який очолював українську церкву в 1663-1675 роках і був екзархом Константинопольського патріархату. У народі ж 26 липня – Єрмолаєв або Мар’їв день.

Церковні традиції

Йосип Тукальський походив із шляхетської родини, здобув освіту у Віленській православній школі Святого Духа та прийняв чернечий постриг. Згодом він став архімандритом, єпископом Могильовським, а потім був обраний митрополитом Київським.

Читайте більше актуальних новин у розділі — Полтавщина

Його служіння припало на складний період в історії України, коли за вплив на церкву боролися різні політичні сили. Йосип виступав проти втручання польської влади та Москви в церковні справи, за що 1664 року був ув’язнений у фортеці Марієнбург. Через два роки його звільнив гетьман Петро Дорошенко, після чого митрополит знову продовжив церковне служіння.

Святитель Йосип відстоював самостійність української церкви та її зв’язок із Константинополем. Завдяки підтримці духовенства та козацтва його визнавали митрополитом по обидва боки Дніпра.

Помер Йосип Тукальський 26 липня 1676 року в Чигирині. Пізніше його мощі перенесли до Лубенського Мгарського монастиря. У Православній церкві України святителя канонізували у 2021 році.

Також 26 липня відзначають день пам’яті священномучеників Єрмолая, Ерміппа та Єрмократа, ієреїв Нікомідійських, що серед небагатьох залишилися живими після того, як за наказом імператора Максиміана (284-305) у Нікомідійській церкві було спалено 20 тис. християн у 303 році. Вони переховувалися у віддалених місцях і не переставали навчати язичників християнської віри. Повз будинок, у якому ховався святий Єрмолай, часто проходив юнак-язичник Пантолеон (святий великомученик Пантелеїмон). Якось святий Єрмолай вийшов назустріч юнакові і попросив його зайти до нього до будинку. У бесіді святий Єрмолай став роз’яснювати своєму гостю помилковість, безбожність і суєтність поклоніння язичницьким божествам. З цього дня Пантолеон почав щодня заходити до святого Єрмолая й прийняв від нього святе Хрещення. Коли відбувався суд над святим великомучеником Пантелеїмоном, були схоплені також святі Єрмолай, Ерміп та Єрмократ. Напередодні святому Єрмолаю з’явився Господь і відкрив йому, що наступного дня він постраждає за Нього й прийме мученицький вінець. Після святого Єрмолая були схоплені та приведені на судилище святі Єрміп та Єрмократ. Всім трьом було запропоновано зректися Христа й принести жертву ідолам. Але вони рішуче відмовилися, сповідали свою віру в Господа Ісуса Христа та готовність із радістю померти за Нього. Язичники стали загрожувати святим ієреям муками та смертю. Несподівано почався сильний землетрус, ідоли в капищі впали й розбилися. Про це було повідомлено імператору. Розгніваний Максиміан віддав святих мучеників на катування та ухвалив їм смертний вирок. Мужньо зазнавши всіх мук, святі ієреї-мученики Єрмолай, Ерміп і Єрмократ були обезголовлені близько 305 року.

Цього дня церква закликає уникати сварок, злості, заздрості, осуду, наклепу та пліток. Не варто лаятися, бажати комусь зла або відмовляти в допомозі тим, хто потребує підтримки.

Іменини сьогодні відзначають Ярмола та Праскева.

Народні звичаї

У народі цей день називають Єрмолаєвим (на честь священномученика Єрмолая) або Мар’ївим. За традицією в цей час уже копають ранню картоплю та збирають перші яблука, однак їсти їх до Яблучного Спаса не узвичаєно. З урожаю роблять заготовки на зиму – варять компоти, роблять повидло, сушать фрукти.

Із яблуками пов’язане й особливе повір’я: перше зірване яблуко не показують іншим і ховають у затишному місці – вважається, що воно допомагає зберегти щастя та добробут у домі.

Назва “Мар’їв день” пов’язана з вірою в те, що в цей час на трави опускаються особливі роси й тумани, які наділяють рослини цілющою силою. Тому після полудня вирушають збирати лікарські трави – вважається, що до цього моменту вони вже ввібрали всю природну користь.

За народними повір’ями, у день Єрмолая жінкам не рекомендується займатися важкою роботою, особливо в полі, а також шити, в’язати та вишивати. Вважалося, що порушення цієї заборони може призвести до втрати сімейного щастя.

Погодні прикмети

За прикметами Єрмолаєва наші предки намагалися зрозуміти, якою буде погода найближчим часом і якою виявиться осінь:

  • мухи стають особливо настирливими й кусаються – до дощу;
  • жаби стрибають біля водойм – очікуються тривалі опади;
  • зозуля зранку співає – осінь буде теплою й довгою;
  • захід сонця має багряний відтінок – попереду дощова погода.

 

Також звертають увагу на липу: якщо вона почала жовтіти – осінь настане рано.

матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова

Читайте нас у Telegram

Приєднатися

Схожі новини: