Матадори та Бомбардувальники
Тому ті, хто забиває голи, користуються величезною любов’ю публіки і називаються бомбардирами та іншими потужними прізвиськами. Взагалі серед болільників у командних видах спорту є традиція надавати своїм улюбленцям різні прізвиська.
Великою честю для кожного є забити найбільше голів у національних чи світових чемпіонатах. Це є центральні форварди, які грають під легендарним номером 9. Цю позицію визначили за старою системою. Щоправда у сучасному футболі стався безлад з номерами і не всі центрфорварди носили 9 номер.
Серед них є кілька різновидностей. Одні високорослі і потужні, що відмінно грають головою. Легендарними «дев’ятками» такого стилю були німець Хорст Хрубеш (на прізвисько Голова монстра), англійці Пітер Осгуд та Мартін Чіверс, італійці Сільвіо Піола, Лука Тоні та Клаудіо Кіналья, аргентинець Маріо Кемпес, наш донеччанин Старухін, львів’янин Янош Габовда, тбілісець Заур Калоєв, потужний бомбардир московського «Торпедо» Едуард Стрельцов, Віктор Понєдєльнік, француз Олів’є Жіру. Бразильці Вава, Ромаріо та Роналдо Назаріо (Зубастик) навічно вписали себе в історію футболу. Два інших великих бразильці трохи меншого масштабу – Альтафіні (Маццола був копією великого італійця) та Амарілдо (прізвисько Одержимий) були незабутніми дев’ятками Мілану. В Інтері був їхній найбільший талант Адріано, на прізвисько Імператор, який вирізнявся неймовірними лінощами. Легендарний бомбардир мюнхенської Баварії Джованні Ельбер. Під час виступу у Швейцарії Ельбер часто порушував правила дорожнього руху, за що надовго був позбавлений водійських прав.
У 1999 році Ельбер знявся голим для журналу BRAVO Sport з м’ячем замість фігового листка. Також Ельбер має дві ферми, де утримує понад 6 тис. голів рогатої худоби. Деякий час Ельбер володів рестораном у Мюнхені “Giovane Elbers Do Brazil”, але той приносив лише витрати і був закритий.
Інша бразильська легенда Маріо Жардел з ліссабонського Спортінга та Порто два рази вигравав Золоту бутсу. Після завершення кар’єри повернувся додому і був вибраний у Сенат Бразилії. Але через кілька років його вигнали за фінансову аферу.
Серед цих справжніх биків виділявся чех Ян Коллер 202 см зросту на прізвисько Діно або Башта. Ще потужнішим був конголезький бельгієць Ромелу Лукаку на прізвисько Рокі або Юрист, бо після гри довго детально обговорював кожен момент.
Австрійський потужний бомбардир Ганс Кранкль, який не лише став найзнаменитішим австрійським футболістом, а ще й співав. Його пісня 1985 року Одинокий хлопець посіла 2-ге місце у переліку національних хітів! Болільники називали його Голеадор.
Так само музикальним був дворазовий володар Золотого м’яча англієць Кевін Кіган, відомий своїм характером бойового півня. Він грав щось середнє між фальшивою дев’яткою і блукаючим форвадом. Частіше грав під улюбленою сімкою, ніж під дев’яткою. Дуже динамічний і вибуховий при зрості 173 см. Отримав прізвисько Могутня мишка!
«Head Over Heels in Love» (1979) – найуспішніший хіт Кевіна Кігана. Пісню для нього написали учасники відомого рок-гурту Smokie Кріс Норман та Піт Спенсер. Трек здобув шалену популярність у Німеччині, де Кевін тоді грав за «Гамбург».
Блискучий боснійський центрфорвард Едін Джеко на прізвисько Бриліант. Не менш класним був Ведат Ібішевіч на прізвисько Ведатор. Земляк Мехо Кодро мав прізвисько Ель Брухо-Чарівник. Душан Баєвич – Принц з Неретви був і великим центрфорвардом і видатним тренером.
Справжнім велетнем футболу і чимось подібним до Пушкаша був мозамбіко-португалець Ейсебіо на прізвисько Чорна пантера. Його так шанували, що в Ліссабоні назвали вулицю його іменем.
Видатний англійський бомбардир Нат Лофтхауз oтримав свій пам’ятник у рідному Болтоні та ще й його іменем назвали легендарний локомотив, що стоїть перед станцією Болтон.
Легендарний швед Гуннар Нордаль, віце чемпіон світу, найкращий бомбардир Мілану в історії на прізвисько Бізон. Ірландець Дерек Дуган забивав 80% голів головою!
Легендарний турецький бомбардир Хакан Шукур, прозваний «Босфорським биком», особистий ворог президента Ердогана.
З молодих норвежець Ерлінг Хааланд, що грає за Манчестер сіті. Пів віку перед ним потужно грав на цьому місці Френсіс Лі.
Другий тип – міцно збиті форварди, яких захисники не можуть так просто відтерти від м’яча. Вони неймовірно спритні та швидкі. Це справжні велетні футболу – угорець Ференц Пушкаш, німці Уве Зеелер, на прізвисько Uns Uwe, та Герд Мюллер, на прізвисько «Бомбер», бакинець Анатолій Банішевський, киянин Анатолій Бишовець, англійці Джіммі Грівз, Джефф Херст та Гаррі Лінекер, Нікіта Сімонян, Олімпійський чемпіон, Олег Протасов з «Дніпра». Чи не найпотужнішим серед них був дев’ятка Барселони Ладіслао Кубала. Карлос Сантілляна з мадридського Реалу зі зростом всього 175 см. Був неймовірно сильним у грі головою. Легендарний центр непереможних угорців Нандор Хідегкуті . Німець Руді Фьоллер мав чомусь прізвисько Тітка Катя! Його співвітчизник і найкращий бомбардир всіх Чемпіонатів світу мав прізвисько Сальто Клозе, бо виконував його після кожного гола. Датчанин Пребен Ельк’яер був теж як бик з м’ячем. Страшенний курець, як і Кройфф. Болільники назвали його Голк’яер.
Легендарний голеадор рекордсмен і Президент Ювентусу Джамп’єтро Боніперті мав від болільників прізвисько Маріса за буйне волосся, як у дівчини. А барселонську легенду Сезара Родрігеза, що був зовсім лисим, болільники жартома звали Перука.
Чех Томаш Скухрави теж мав прізвисько Бомбер і після закінчення кар’єри відкрив ресторан з такою назвою. Інший видатний чех Мілан Барош мав прізвисько Остравський Марадона і відзначався не тільки голами. Французька поліція зупинила його Феррарі на швидкості 271 км, рекордній для цієї автостради. Поїхав додому на таксі без конфіскованої машини!
Сучасніші потужні бомбардири – англійці Аллан Шірер та Гаррі Кейн.
Поляки Ернст Поль, Влодзімеж Любанські, Анджей Шармах та Роберт Левандовскі – усі вони грали центрфорвардів у різному стилі. Інший польський легендарний центрфорвард Герард Цєслік мав всього 163 см зросту та служив у Вермахті!
Голландець Ван Бастен, уругваєць Луїс Суарес, французи Жюст Фонтен, Жан Марі Папен та Карім Бензема – всі були зірками найвищого калібру.
Аргентинці Серджіо Агуеро, Карлос Біанкі, що став потім найвидатнішим аргентинським тренером на прізвисько Ель Віррей-Віконт, Ектор Язальде, прізвисько Чірола, Ернан Креспо, якого болільники назвали Ель Поляко із-за дідуся поляка та Габріель Батістута, відомий як «Батігол». З далекого минулого легендарні аргентинські бомбардири Адольфо Педернера та Ангел Лабруна. Останній був і видатним тренером. В його честь названо міст у Буенос-Айресі.
Хорвати Давор Шукер (Шукерман) та Маріо Манджукіч, шведи Ове Кіндвалл та Златан Ібрагімович, якого болільники прозвали Ібра або Лев.
Африканці Джордж Веа та Самуель Етто.
Неповторний голландець Рююд Ван Ністельрой (Ван Гол). Його земляки – Рююд Геелс, який скакав вище всіх і забивав головою велику кількість голів. Він описував, як на чемпіонаті світу 1974 його тероризували одноклубники Суурб’є та Крол. Легендарний бомбардир роттердамського Фейеноорду Кор ван дер Хай. Елегантний Ван Персі, що мав багато прізвиськ – Летючий голландець, Ван Піззл чи Капітан Вантастик. Невловимий Клас Ян Хунтелаар, із-за травм його називали Скляна людина. Фантастичні італійці Роберто Бонісенья, Джанлука Віаллі, Філіппо Інзагі, Крістіан Вієрі, Луїджі Ріва. Найкращий з них Паоло Россі, що сам найбільш заслужений за виграш Чемпіонату світу 1982 року. І то після двох років дискваліфікації за участь в сплавних матчах на тоталізаторі. Тисячі людей прийшли на його похорон у рідній Віченці і водночас дощенту грабували його будинок…
Видатний потужний універсал з Уельсу Джон Чарльз.
Були все ж трохи нижчого рівня уельсець Іан Раш та іспанець Фернандо Торрес, на прізвисько Ель Ніньйо – його іменем названо стадіон в Фуенлабраді. Швидкий як сокіл мексиканець Уго Санчес.
Але центрфорварди повинні були бути неймовірно фізично сильними. Бо на них максимально грубо тиснуть потужні захисники у центрі. Таких у футболі було завжди небагато.
З деякого часу на позиції центрфорварда почали виходити гравці з глибини поля, роблячи своєю появою біля воріт повне замішання серед захисників. І тому їм вдавалося забивати дуже багато голів.
Найяскравішим представником такої «фальшивої дев’ятки», як їх називали журналісти, був легендарний Йоханн Кройфф. Його стиль гри намагалися копіювати сотні футболістів усього світу. Замінив його великий Деніс Бергкамп.
Такою стала роль найвеличнішого форварда світу Ліонеля Мессі. На подібну позицію звичайно виходив Вейн Руні – легенда Манчестер Юнайтед.
Така роль відома давно ще у передвоєнної австрійської зірки Сінделара, легендарного Боббі Чарльтона на початку його кар’єри. Угорець Альберт Флоріан чи той же англієць Кевін Кіган. Всі вони не дуже потужні, але неймовірно технічні та швидкісні.
Видатні югославські центрфорварди Предраг Міятович, Йосіп Скоблар, Стєпан Бобек, Вахід Халіходжич.
А легендарний аргентиноіспанець Ді Стефано, болгари Аспарухов, Жеков та Бербатов. Видатні австрійці Йозеф Біцан та Тоні Польстер, якого прозвали Подвійний гол, бо забивав по два м’ячі!
Румунські бомбери Дуду Жоржеску та Родіон Каматару. Вони здобували спеціальну нагороду бомбардирам Європи «Золоту бутсу».
Великих «дев’яток» дала Грузія – Борис Пайчадзе, Автанділ Гогоберідзе, Шота Арвеладзе та Рамаз Шенгелія. Дві потужні узбецькі дев’ятки з шістдесятих років Генадій Красніцкій та Берадор Абдураїмов.
Центрфорварди цінились найбільше серед болільників, але в останні часи їх все менше. Тому і клуби і збірні використовують «фальшивих дев’яток».
Більшість мають свої прізвиська серед болільників. Так буває, що одне і те ж прізвисько «матадор» мали легендарні центрфорварди Маріо Кемпес, уругваєць Едінсон Кавані, чилієць Марсело Салас, мексіканці Луїс Ернандес та Уго Санчес.
Після Яноша Габовди великим центрфорвардом був Степан Юрчишин, але його перехід у київське «Динамо» і важка травма, отримана там, не дали йому змоги стати найвеличнішим нападником України.
Бомбардирам ставлять пам’ятники в багатьох країнах. У Ростові вирішили поставити монумент Віктору Понєдєльніку за життя. Той приїхав на відкриття і розкритикував виріб як “сільську роботу”. Потім вимагав переробити, щоби його зобразили під час бігу.
