Матеріальна відповідальність працівника: коли доведеться платити, а коли — ні

Працівник не зобов’язаний автоматично відшкодовувати збитки роботодавцю через допущену помилку. Закон визначає умови, за яких настає матеріальна відповідальність, її межі, порядок відшкодування та випадки, коли суд може зменшити суму компенсації.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради нагадала, що відповідно до статті 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність лише за пряму дійсну шкоду, завдану підприємству внаслідок порушення трудових обов’язків.

Коли працівника можуть притягнути до матеріальної відповідальності

Для притягнення працівника до матеріальної відповідальності необхідно одночасно довести:

• наявність прямої дійсної шкоди;
• протиправність дій працівника;
• вину працівника;
• причинний зв’язок між діями працівника та заподіяною шкодою.

Які межі матеріальної відповідальності

Відповідно до статті 132 Кодексу законів про працю України загальним правилом є те, що працівник відповідає лише в межах свого середнього місячного заробітку.

Повна матеріальна відповідальність, передбачена статтею 134 КЗпП України, настає лише у випадках, визначених законом. Зокрема, якщо шкоду завдано умисно, виявлено нестачу майна, працівник перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, отримав майно за разовими документами або в інших випадках, прямо встановлених законодавством.

Як визначають розмір шкоди

Згідно зі статтею 135-3 Кодексу законів про працю України розмір шкоди визначається за фактичними втратами на підставі бухгалтерських документів та реальної вартості майна.

Як відшкодовується шкода

Стаття 136 КЗпП України передбачає три способи відшкодування шкоди:

• добровільне відшкодування;
• утримання коштів із заробітної плати в межах, визначених законом;
• стягнення шкоди у судовому порядку.

Що вирішив Верховний Суд

В Інспекції звернули увагу на справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до працівника про відшкодування шкоди, завданої під час виконання трудових обов’язків.

Працівник банку спричинив дорожньо-транспортну пригоду під час виконання службових обов’язків. Банк як роботодавець відшкодував потерпілим завдану шкоду, після чого звернувся до працівника з регресною вимогою.

Верховний Суд зазначив, що якщо роботодавець відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України відшкодував шкоду, заподіяну його працівником третім особам, він має право вимагати компенсацію від працівника у порядку регресу.

Підставою для цього є стаття 1191 Цивільного кодексу України та пункт 3 частини першої статті 134 Кодексу законів про працю України.

Водночас апеляційний суд, застосувавши статтю 137 КЗпП України, врахував майновий стан працівника, необережну форму вини та зменшив розмір відшкодування на 50%. Таку позицію підтримав і Верховний Суд.

Йдеться про постанову Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі №664/1499/17 (провадження №61-6115св20).

Що це означає для працівників і роботодавців

В Інспекції наголошують, що навіть якщо вину працівника доведено, суд не завжди стягує всю суму збитків.

Під час розгляду таких справ суд враховує характер вини працівника, обставини заподіяння шкоди, його майновий стан, а також принципи справедливості та співмірності відповідальності.

Таким чином, матеріальна відповідальність у трудовому праві ґрунтується на балансі між захистом інтересів роботодавця та гарантіями прав працівника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.