Наприкінці березня 2026 року в аграрному середовищі почалися події, які деякі учасники ринку описують як «панічне перезавантаження» великої неформальної аграрної групи, пов’язаної з колишнім міністром аграрної політики Миколою Сольським. 27 березня — зміна власників і директорів у частині компаній. 28 березня — суд обирає Сольському запобіжний захід у кримінальному провадженні про ймовірне заволодіння 63,7 млн грн під приводом продажу семи тисяч тонн кукурудзи структурам групи «Епіцентр-К». Майже одразу після цього низка компаній, пов’язаних із людьми з орбіти Сольського, починає стрімко змінювати бенефіціарів, директорів та корпоративну структуру.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Одна з таких історій — сільськогосподарський кооператив «Соріо Трейд». Компанія, яка раніше контролювалася менеджерами та партнерами Сольського, наприкінці березня переходить під контроль бізнесмена з Миколаївщини Ростислава Данильченка — колишнього депутата від Партії регіонів. На перший погляд звичайна зміна власника. Але є одна проблема.
На момент переоформлення колишні керівники «Соріо Трейд» вже фігурували у кримінальному провадженні, частина компаній групи перебувала під арештами, правоохоронці говорили про десятки мільйонів збитків, а сама компанія майже не мала зареєстрованих активів. Навіщо новому власнику заходити в настільки токсичну структуру? Співрозмовники на аграрному ринку припускають: йдеться не про землю чи техніку. Значно важливішими могли бути експортні контракти, дебіторська заборгованість та фінансові потоки.
АГРОХОЛДИНГ БЕЗ ВИВІСКИ
Публічно у Миколи Сольського ніколи не було великого агрохолдингу рівня Kernel чи МХП. Втім, кілька років поспіль на ринку існувала інша версія — про неформальну аграрну групу, побудовану через десятки окремих юридичних осіб, пов’язаних між собою менеджерами, директорами та спільними операціями.
Профільне видання Latifundist описувало цю структуру як «агрохолдинг без вивіски» — мережу компаній приблизно на 25 тисяч гектарів землі, які де-факто працювали як єдина система. Формально ключовими особами в цій конструкції були Олексій Оленченко, Сергій Артюх, Олександр Прокопець — директори та засновники низки агропідприємств у різних регіонах країни.
Саме ці люди сьогодні фігурують у кримінальному провадженні, пов’язаному зі справою про кукурудзу для «Епіцентру». За даними слідства, йдеться про ймовірне заволодіння 63,7 млн грн під приводом продажу 7000 тон зерна кукурудзи врожаю 2025 року.
Для всіх було обрано запобіжні заходи з альтернативою застави. Частина активів та корпоративних прав була арештована. Але поки правоохоронці арештовували одні компанії, інші — почали змінювати власників. Саме в цей момент у конструкції з’являється нове прізвище — Ростислав Данильченко.
За інформацією профільних ЗМІ, саме конфлікт із групою «Епіцентр-К» став переломним моментом для неформальної аграрної групи Миколи Сольського. До цього багато років структура існувала фактично поза публічним полем: без єдиного бренду, без офіційної холдингової компанії, без публічної вертикалі власності. Фактично все трималося на репутації самого Сольського: нардепа, голови комітету та міністра. Він був добре відомим та бажаним партнером для багатьох учасників ринку.
Але після історії з кукурудзою ситуація різко змінилася.
У березні 2026 року слідчі ГУНП у Хмельницькій області відкрили кримінальне провадження за заявою ТОВ «Епіцентр-К» та ТОВ «Поділля-Агропродукт». Суть претензій — ймовірне заволодіння коштами під приводом продажу зерна, якого покупець фактично не отримав. Для аграрного ринку ця історія стала шокуючою не через суму, а через те, хто саме став другою стороною конфлікту. Група «Епіцентр» родини Герег за останні роки перетворилася на одного з найбільших гравців аграрного сектору країни: елеватори, агровиробництво, експорт, трейдинг, логістика. Іншими словами — це вже давно не лише мережа будівельних гіпермаркетів.
«Коли виникає конфлікт з гравцями такого масштабу — це автоматично стає проблемою для всієї конструкції», — каже один зі співрозмовників у великому агробізнесі.
Після початку кримінального провадження на ринку почали активно обговорювати можливе переоформлення частини активів та компаній, пов’язаних із групою Сольського.
ЩО ХОТІЛИ ВРЯТУВАТИ
Ключові зміни у структурі компаній, пов’язаних із людьми з орбіти Миколи Сольського, почалися практично синхронно з кримінальним переслідуванням у справі про зерно для групи «Епіцентр». 20 березня 2026 року зі складу бенефіціарів СГК «Соріо Трейд» виходять Олексій Оленченко та Сергій Артюх. 27 березня змінюється директор СГК — новим керівником і бенефіціаром стає агробізнесмен Ростислав Данильченко. Вже 28 березня суд обирає Сольському запобіжний захід. Для співрозмовників на аграрному ринку цей збіг дат не виглядає випадковим.
«Коли в один тиждень у тебе кримінальна справа, арешти, зміна бенефіціарів і нові директори — це може означати тільки те, що власники почали рятувати свій бізнес», — каже один з профільних юристів.
Паралельно зміни відбуваються і в інших компаніях. Наприклад, ТОВ «Маркетсервіс», яке на ринку пов’язували з так званим «рівненським кластером» групи Сольського, також змінює власників та директорів. Саме через «Маркетсервіс» раніше був пов’язаний і «Соріо Трейд». Ще у 2025 році СГК «Соріо Трейд» виступав співзасновником «Маркетсервісу», а фіналізація змін у структурі компаній відбувається саме у дні, коли Сольському обирають запобіжний захід.
На перший погляд СГК «Соріо Трейд» виглядає непривабливо. У компанії відсутні значні зареєстровані активи та немає помітного земельного банку чи парку техніки. Цінність цього СГК — в зовнішньоекономічній діяльністі з експорту агропродукції. У 2025–2026 роках компанія активно експортувала насіння ріпаку, олійні культури, технічні рослини, а серед її контрагентів фігурують швейцарські компанії. Саме ця обставина дозволяє дивитися на «Соріо Трейд» не як на «порожню оболонку», а як на потенційний транзитний хаб для аграрних операцій.
Як вже зазначалося, новим бенефіціаром СГК «Соріо Трейд» у березні 2026 року стає Ростислав Данильченко. У регіональному аграрному середовищі Миколаївщини Данильченко людина не нова. Багато років тому він був місцевим депутатом від Партії регіонів, а його структури активно працюють в аграрному секторі півдня країни і зараз.
Саме компанії Данильченка ТОВ «СВП Миколаївське», ТОВ «СВП Очаківське»; ТОВ «Золота Нива» стають співзасновниками «Соріо Трейд» після виходу старих бенефіціарів. Незважаючи на те, що на цей момент СГК вже має токсичний бекграунд, а його колишні керівники фігурують у кримінальному провадженні. Жодних процесуальних рішень щодо самого Данильченка у справі наразі немає.
Для наших співрозмовників на аграрному ринку це виглядає як спроба швидко дистанціювати частину структур від основних фігурантів справи.
МІЛЬЯРДНИЙ СЛІД
У самому кримінальному провадженні щодо Сольського наразі фігурує сума 63,7 млн грн — саме стільки, за версією слідства, могли втратити структури групи «Епіцентр» через історію з кукурудзою. Але реальний масштаб проблеми може бути значно більшим, адже в справі згадуються й інші потенційні контрагенти групи Сольського: ADM, Cargill, Louis Dreyfus, Kernel, МХП, Arista Trading AG. Жодних офіційних процесуальних рішень щодо більшості згаданих компаній наразі немає, але мова про лідерів аграрного ринку з мільярдними обертами.
За словами учасників ринку, для українського аграрного сектору подібні історії особливо чутливі через специфіку ринку. Велика частина операцій тримається на довірі, коротких торгових циклах та швидкому перепродажі зерна між трейдерами. Саме тому навіть локальний конфлікт між великими групами здатен запустити ланцюгову реакцію по всьому ринку.
Історія неформальної групи, яку ринок пов’язує з Миколою Сольським, добре показує, як в Україні можуть працювати великі аграрні конструкції без єдиної офіційної холдингової структури. Формально — десятки окремих компаній, різні директори та засновники, різні регіони. Фактично — єдина система. Аграрні юристи вказують на те, що така модель має одразу кілька переваг.
Перша — дроблення ризиків. Якщо одна компанія отримує проблеми (борги, суди, арешти, тощо), то це не веде до автоматичної зупинки роботи всієї структури. Другою є гнучкість у роботі з землею та контрагентами. Ще однією перевагою виглядає можливість швидко змінювати власників, директорів або переоформлювати корпоративні права.
Ще кілька років тому Микола Сольський вважався одним із найбільш впливових людей українського аграрного сектору. Юрист із земельних питань, архітектор ринку землі, голова аграрного комітету і нарешті —міністр. Але його історія почала розгортатися в іншому напрямку: з кримінальною справою, конфліктом з впливовими опонентами, арештом активів та зміною власників активів.
Сьогодні слідчі намагаються зрозуміти, де саме знаходяться активи, хто реально контролював окремі компанії та чи були переоформлення спробою дистанціювати частину бізнесу від основних фігурантів справи. Сам аграрний ринок уважно спостерігає за історією Сольського, та нових власників таких маловідомих активів як СГК «Соріо Трейд». Бо саме через непомітні структури часто проходять найважливіші фінансові потоки великих аграрних груп.