Мішель Андраде згадала власний старт у шоу-бізнесі й зізналася, що тоді зовсім не усвідомлювала масштабу можливостей, які отримала. Після переїзду з Болівії до України вона ще підліткою практично одразу опинилася в професійному музичному середовищі — почала працювати з Потапом та Іриною Горовою, а згодом познайомилася з Аланом Бадоєвим і Таню Муіньо. Сьогодні співачка дивиться на цей період уже з досвідом і каже, що могла б використати його значно повніше.
Своїми спогадами Андраде поділилася під час третього прайму «Фабрики зірок» на SWEET.TV, де виступала разом із гуртом NEBOKRAI у випуску, присвяченому музиці MONATIK. За її словами, коли вона сама робила перші кроки, то була «суперзеленою» — багато рішень за артиста приймав продюсер, а молодий виконавець часто просто виконував поставлені завдання й не завжди розумів, як формується кар’єра.
Тепер ситуація, на її думку, змінилася. Сучасний артист має бути набагато активніше залучений у власний розвиток: розуміти, як працює камера, шукати власну візуальну мову, думати про стиль, пластику, сценічну поведінку та комунікацію з аудиторією. Саме тому Андраде вважає досвід нинішніх учасників «Фабрики зірок» особливо цінним — поруч із ними працює велика команда професіоналів, від постановників до продюсерів.
Головна порада — не боятися помилок і змін
Співачка наголосила, що один невдалий виступ не повинен ставати приводом для розчарування. Навіть досвідчені артисти можуть не потрапити в ноту, зробити не той рух або відчути, що номер вийшов слабшим, ніж очікували. Важливіше не приховувати помилки, а вміти швидко зробити висновки й рухатися далі.
Андраде також не радить молодим виконавцям занадто рано замикатися в одному жанрі або сценічному образі. На її думку, артисту потрібно знайти впізнаваний стиль, але це не означає, що він має залишатися незмінним роками. Нові аранжування, незвичні пісні й експерименти можуть відкрити сильні сторони, про які сам виконавець навіть не здогадувався.
Озираючись на власний шлях, Мішель говорить про головне відчуття — якби вона могла повернутися на сім-десять років назад із нинішніми знаннями, то значно активніше використовувала б кожну можливість, ставила більше запитань і менше боялася б пробувати щось нове.