Мобільний зв’язок може подорожчати на понад 60%: як і чому – це нас зачепить (ФОТО)
Трохи математики
До кінця року українські мобільні оператори можуть знову переглянути вартість частини тарифних планів.
Найімовірніше, зміни торкнуться насамперед старих пакетів, а зростання цін у вже оголошених випадках коливається приблизно від 10% до 57%.
Однак, це лише «квіточки».
Київстар, Vodafone та lifecell навряд чи підвищуватимуть ціни одночасно для всіх абонентів.
Передусім оператори можуть переглядати застарілі тарифи та переводити клієнтів на нові пакети з більшим обсягом мобільного інтернету, хвилин або роумінгових послуг.
Так вважає експерт у сфері телекомунікацій Олександр Глущенко, який, натомість, застерігає, що головним чинником майбутнього подорожчання може стати вимога Уряду щодо енергозабезпечення автономної роботи базових станцій УПРОДОВЖ ТРЬОХ ДІБ.
У проєкті Програми діяльності Кабміну йдеться про те, щоб не менше 70% базових станцій могли працювати без зовнішнього живлення протягом 72 годин.
Якщо таку вимогу затвердять, операторам доведеться ще більше вкладати в акумулятори, генератори, паливо та системи резервного живлення.
Це означає додаткові витрати на десятки тисяч об’єктів мобільної мережі.
«ТРОХИ МАТЕМАТИКИ» ВІД ГЛУЩЕНКА
Базова станція в середньому споживає 4 кВт на годину. 4х72=288кВт/год
Тобто лише для базового навантаження потрібен акумуляторний запас приблизно 288 кВт·год, без урахування резерву, втрат під час перетворення енергії, деградації батарей, кліматичних умов і додаткового обладнання.
Акумулятори — не абстрактні цифри у таблиці.
Це важкі, дорогі та габаритні системи, які потрібно десь розмістити.
Значна частина базових станцій працює на дахах житлових будинків. Там не можна просто поставити дизель-генератор і заправляти його пальним.
Отже, потрібні акумуляторні контейнери або батарейні шафи.
Але де саме їх ставити? 70% мереж – це 70% абонентської бази. Це – великі міста, обласні і районні центри. І в більшості випадків, це не вежі чи башти, а верхні поверхи та дахи будинків.
Хто перевірить несучу здатність даху? Хто погодить монтаж із балансоутримувачем, ОСББ чи мешканцями?
Як забезпечити пожежну безпеку? Як охороняти дороге обладнання від крадіжок і пошкоджень?
Скільки ще енергії буде потрібно на охолодження або підігрів батарей, аби вони реально працювали влітку, взимку та під час тривалих відключень?
А це ще ми не говорили про генератори.
Хтось бачив промислові генератори, які можуть працювати без зупинки – 72 години? А якщо їх потрібно декілька встановити, то скільки грошей це вартує в перерахунку на одну базову станцію? І що робити із рівнем шумом, якщо це вежа в місті?
І є ще одне питання, яке чомусь у красивій цифрі «72 години» губиться: що станеться з енергосистемою, коли тисячі таких батарейних систем після відновлення живлення одночасно почнуть заряджатися?
ТОЖ
Глущенко застерігає від твердження, що мобільний зв’язок для всіх подорожчає саме на 57%.
Єдиного прогнозу немає, а оператори не публікували спільних розрахунків витрат на забезпечення 72-годинної автономності.
Експерт радить абонентам перевіряти, скільки хвилин і гігабайтів вони реально використовують.
У деяких випадках перехід на інший тариф може дозволити платити менше або отримувати більше послуг за ту саму суму.
Радіо Трек: НОВИНИ